Мир Солнца

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


 

Вартість наших інформаційних послуг у сфері написання робіт по туризму, готельній справі складає:
курсової роботи - 200 грн.
дипломної - 600 грн.
магістерської - 800 грн.

Замовити >>

 

Автореферати
Оплата Контакти

Союз образовательных сайтов

 

 



Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых

[Vox.com.ua] Портал українця

Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru

Туристические сайты Образование, работа за границей

TOPlistУкраїнський рейтинг TOP.TOPUA.NET

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Besucherzahler mail order brides
счетчик посещений

web clocks relojes html
Contatore

Besucherzahler women of ukraine
website counter

Besucherzahler hot russian brides
contatori per blog

contadores de visitas eharmony
contatori per blog

TOPlist

TOPlist

TOPlist



Рейтинг SIMPLETOP.NET

E-Center.lt skaitliukas






Поиск варианта отдыха в Карпатах

Booking.com


Розвиток та ефективність туристичних послуг аграрних підприємств регіону

 

Анотації 

Пінчук Т.А. Розвиток та ефективність туристичних послуг аграрних підприємств регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2008.

   У дисертації досліджено та обґрунтовано теоретичні, методичні та прикладні аспекти розвитку та підвищення ефективності надання туристичних послуг аграрних підприємств регіону. Визначено місце агротуризму в системі сільського туризму та в аграрній сфері з метою диверсифікації аграрного виробництва. Обґрунтовані види, форми та напрями туристичних послуг аграрних підприємств, організаційно – економічний механізм їх здійснення. Здійснено оцінку розвитку агротуризму в Херсонській області, соціально – економічної ефективності надання туристичних послуг. Обґрунтовано основні напрями подальшого розвитку агротуристичних послуг, які включають: інноваційні стратегії розвитку агротуризму; екологізацію агротуристичної діяльності та їх бізнес – планування в агрооселях та аграрних підприємствах.
   Ключові слова: аграрні підприємства, агрооселі, туристичні послуги, агротуризм, сільський зелений туризм, екологізація, соціальний розвиток, економічна ефективність, диверсифікація виробництва, доходність, управління.

Пинчук Т. А. Развитие и эффективность туристических услуг аграрных предприятий региона. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2008.

   В диссертации изучены и разработаны теоретические, методические и прикладные аспекты развития и повышения эффективности предоставления туристических услуг аграрных предприятий региона.
   Определено место агротуризма в системе сельского туризма, зеленого туризма и экотуризма. Указывается, что основным условием его осуществления является использование потенциала аграрных предприятий и агродомохозяйств, а также туристические ресурсы сельских территорий, феномены уникальности быта, народных традиций, промыслов, этнокультурные особенности, особенности сельского способа жизнедеятельности. Выявлены особенности предпринимательской деятельности агропредприятий, которые предоставляют агротуристические услуги, осуществлена классификация таких услуг. Основными организационными требованиями развития аграрного туризма является обязательная сертификация таких услуг, как гарантии качества их предоставления.
   Обоснованы формы предоставления и организационно – экономический механизм осуществления туристических услуг. Наиболее распространенными являются две формы предоставления услуг агротуризма: агродомохозяйство как личное крестьянское хозяйство, когда его собственник не регистрируется как субъект предпринимательской деятельности; агрохозяйство и агродомохозяйство как частное предприятие, когда его собственник регистрируется как субъект предпринимательской деятельности с соответствующими механизмами налогообложения.
   Осуществлено совершенствование методических основ оценки эффективности туристических услуг аграрных предприятий. При этом особое значение уделено показателям стандартизации, качества и номенклатуры агротуристических услуг; категоризация жилья и жилищных условий; удельного веса туристических услуг в обеспечении доходности аграрных предприятий и домохозяйств. В методике исследований определены также составляющие элементы и структура национального и регионального туристических продуктов, факторы влияния на объемы их реализации; источники информации о формировании туристического продукта аграрных предприятий. Обоснован алгоритм расчета показателей, которые используются в процессе анализа объема и структуры реализации турпродукта аграрных предприятий. Предложен методический подход к моделированию рынка агротуристических услуг, которое включает взаимосвязанные уравнения предложения, спроса и реакций рынка на изменение цен от излишнего спроса. В результате реализации конечного продукта полученный доход распределяется согласно матрице структуры капитальных вложений.
   В диссертации осуществлена детальная оценка особенностей организации предоставления, структуры, экономической, социальной и экологической эффективности туристических услуг аграрных предприятий в условиях Херсонской области. Определено, что, занимая шестое место в Украине по уровню обеспечения рекреационными ресурсами в расчете на одного жителя, область имеет преимущественно промышленно – аграрную специализацию хозяйства, с очень низкой степенью диверсификации именно аграрной деятельности. Сложившаяся ситуация не способствует повышению ее эффективности и развитию сельской местности в целом.
   С целью активизации агротуризма на основе сегментации рынка его услуг предложено районирование сельской местности Херсонщины с учетом: оценки благоустройства, обеспеченности инфраструктурными объектами, коммуникациями, жилищным фондом сельский населенных пунктов, как важных факторов развития агротуризма. Проанализированы уровень развития сельскохозяйственного производства его рентабельность, специализация; уровень занятости и доходов сельских жителей. Особое внимание уделено исследованию потребителей агротуристических услуг; количества, структуры и распределения туристов по возрастным категориям, местам и видам отдыха; регионам проживания. Осуществлена оценка туристических услуг аграрных предприятий по объему предоставления; стоимости и структуре затрат, удельному весу в структуре доходов аграрных предприятий. Эти показатели, а также всесторонняя оценка рынка агротуристических услуг позволило осуществить бизнес – планирование агротуристической деятельности на отдельных агропредприятиях и агродомохозяйствах. Определен социально–экономический эффект от агротуристической деятельности аграрных предприятий. Он формируется на местном и региональном уровнях, включает эффективность их номенклатуры, диверсификацию аграрной деятельности, развитие народных, художественных промыслов, туристической инфраструктуры, создание дополнительных рабочих мест, в т.ч. для сельской молодежи. С целью повышения эффективности формирования туристических услуг аграрных предприятий предложены: стратегические направления и практические подходы экологизации агаротуристической и сельскохозяйственной деятельности; диверсификации аграрного производства; инновационные стратегии развития сельского хозяйства и агротуризма; совершенствование организационного механизма взаимодействия аграрных предприятий, предоставляющих агротуристические услуги. Обоснована структура территориально – отраслевых объединений аграрных предприятий, с целью повышения конкурентоспособности собственного агротуристического продукта и экономического роста региона.
   Ключевые слова: аграрные предприятия, аргодомохозяйства, туристические услуги, агротуризм, сельский зеленый туризм, экологизация, социальное развитие, экономическая эффективность, диверсификация производства, доходность, управление.

Pinchyk T.A. Development and Efficiency of Tourist Services of Agrarian Enterprises of Region. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Economics, specialty 08.00.04. – Economics and Operation of Businesses (relative to kinds of economic activity ). – Dnepropetrovsk State Agrarian University, Dnepropetrovsk, 2008.

 

Розвиток та ефективність туристичних послуг аграрних підприємств регіону

Дніпропетровськ - 2008


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні десятиріччя у світі та Європі зокрема все більшого визнання і прихильності набуває концепція багатофункціонального розвитку сільської місцевості та диверсифікації виробничої діяльності і послуг в агробізнесі. Її сутність полягає у необхідності забезпечення належних умов для розвитку села та сільського способу життя у декількох напрямах. При цьому особлива увага звертається на невиробничу діяльність, оскільки виключно аграрне виробництво не може забезпечити гармонійного довкілля та матеріальних благ сільським мешканцям. Важливим напрямом реалізації такої стратегії є розвиток сільського та аграрного туризму. Крім того, він забезпечує підвищення зайнятості сільських жителів, зростання трудового потенціалу села, розбудову благоустрою сільських населених пунктів.
В Україні сільський зелений туризм, екотуризм та аграрний туризм оцінюється та досліджується як один із пріоритетних напрямів забезпечення комплексного розвитку сільських територій, диверсифікації аграрного виробництва та збільшення ємкості регіональних продовольчих ринків. У своєму функціонуванні він орієнтується насамперед на ті регіони країни, де існують відповідні рекреаційні ресурси та соціально-економічна потреба у цьому виді господарювання. Повною мірою до таких регіонів належить Херсонська область, де є сприятливі рекреаційні та культурно-історичні ландшафти; значна приморська та прирічкова берегова лінія й приаквальні території. При цьому економіка регіону ґрунтується переважно на промисловому та аграрному виробництві і у сільській місцевості диверсифікована вкрай недостатньо. У цьому розумінні агротуризм не конкурує, а доповнює традиційні напрями та форми господарювання, де використовуються просторові природні ресурси.
В таких умовах науково-методичне та практичне вдосконалення управління туристичною діяльністю на базі аграрних підприємств з використанням феноменів самобутності побуту, народних традицій і промислів, етнокультурних особливостей сільської місцевості, сільського способу життя набуває все більшого теоретичного та практичного значення. Це підкреслюється у працях Ф.Заставного, О.Єрмакова, М.Костриці, Л.Лендєла, В.Липчука, Л.Мармуль, О.Сарапіної, Л.Чернюк та інших вчених. Актуальним є виявлення чинників розвитку агротуризму; ідентифікація та класифікація його видів і напрямів; обґрунтування організаційно-економічного механізму здійснення; виявлення зв’язків між аграрною та туристичною діяльністю; впливу агротуризму на ефективність сільськогосподарського виробництва. Цей напрям економіки сільськогосподарських підприємств, аграрної сфери, сільської місцевості розвинутий недостатньо. Особливо це стосується Херсонської області із її аграрною та рекреаційною спеціалізацією, де такі дослідження практично не проводилися.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою комплексної теми наукових досліджень економічного факультету Херсонського національного технічного університету „Розробка стратегії підвищення ефективності суспільного виробництва на підставі інвестиційно-інноваційної діяльності” (номер державної реєстрації 0105U007019) та скоординована з науково - дослідною тематикою Херсонського державного аграрного університету за темою «Організаційно – економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово – кредитних відносин, страхування» (номер державної реєстрації 0102U003197).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування науково-теоретичних засад та практичних напрямів розвитку туристичних послуг аграрних підприємств регіону з метою диверсифікації виробничо – економічної діяльності, підвищення рівня розвитку сільської місцевості та престижу сільського способу життя.
Для досягнення поставленої мети були поставлені та вирішені наступні завдання:
? обґрунтувати роль агротуризму в підвищенні ефективності та диверсифікації виробничо- та соціально-економічної діяльності аграрних підприємств та домогосподарств;
? визначити сукупність чинників розвитку агротуризму та агротуристичних послуг на мікроекономічному рівні (рівні аграрних підприємств та агроосель);
? поглибити методику оцінки ефективності туристичних послуг та продукту агротуризму;
? проаналізувати масштаби, особливості, внутрішньорегіональні відмінності, динаміку, проблеми та тенденції розвитку агротуризму на макро- та мікроекономічному рівнях;
? здійснити оцінку ємкості та динаміки регіонального ринку агротуристичних послуг;
? визначити стратегічні напрями розвитку агротуризму в сільськогосподарських підприємствах з урахуванням його екологізації;
? розробити бізнес – плани надання туристичних послуг домогосподарствами;
? обґрунтувати організаційно-економічний механізм узгодженого функціонування аграрних формувань з метою здійснення туристичної діяльності.
Об’єктом дослідження є процеси формування, становлення та розвитку туристичних послуг аграрних підприємств та домогосподарств.
Предметом дослідження є сукупність науково-теоретичних, методичних і практичних проблем розвитку агротуризму на рівні підприємств та домогосподарств в умовах аграрної спеціалізації регіону, слабкої диверсифікації економіки, значних масштабів сільських територій і поширення сільського способу життя.
Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертації склали діалектичні основи наукових досліджень в економіці; об’єктивні закони суспільної життєдіяльності; положення економічної теорії ринкової системи господарювання; дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем функціонування та розвитку сільського й аграрного туризму, оцінки його умов і ресурсів; формування організаційно-економічного механізму здійснення туристичних послуг на базі аграрних підприємств та агроосель, його державного регулювання та підтримки. На основі абстрактно-логічного методу уточнено взаємозв’язки категорій: «сільський туризм», «сільський екологічний туризм», «зелений туризм», «екотуризм», «агротуризм»; визначено роль туристичних послуг у диверсифікації аграрної економіки та підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва; сформульовані науково – теоретичні висновки по розділах. Прийоми статистико-економічного методу (порівняння, групування, графічний, кореляційно-регресійний аналіз) використані для оцінки динаміки і тенденцій розвитку агротуризму; взаємозв’язків між аграрною та туристичною діяльністю, інтегрального показника туристичної привабливості території. Для оцінки якісних і кількісних відмінностей агротуризму, особливостей його організації та регулювання на рівні аграрних підприємств та аргоосель за допомогою методу економічного районування здійснена класифікація сільської місцевості з метою ефективного управління на мікро-, мезо- і макроекономічному рівнях.
Наукова новизна одержаних результатів. Найважливішими результатами досліджень, що характеризують їх новизну, є наступні:
вперше:
? визначено інтегральний показник туристичної привабливості сільської місцевості регіону через врахування величини площ розміщення туристично-рекреаційних ресурсів та їх обсягів; атрактивності пам’яток; економічної, політичної, екологічної стабільності, якості реклами та повноти інформації;
? обґрунтовано соціально – економічний ефект від надання туристичних послуг аграрних підприємств, який формується на місцевому та регіональному рівні, виходячи з ефективності їх номенклатури, диверсифікації аграрної діяльності, розвитку народних і художніх промислів, розбудови туристичної інфраструктури, створення додаткових робочих місць, в т.ч. для сільської молоді.
удосконалено:
? методичний підхід щодо моделювання розвитку ринку агротуристичних послуг, що включає взаємопов’язані рівняння пропозиції, попиту та реакцій ринку на зміну цін від надлишкового попиту. В результаті реалізації кінцевого продукту отриманий дохід розподіляється згідно матриці структури капітальних вкладень;
? організаційно – економічний механізм функціонування аграрних підприємств та агроосель, що надають туристичні послуги через організаційну модель управління їх об’єднанням, форми оподаткування.
набули подальшого розвитку:
? оцінка ринку агротуристичних послуг через показники благоустрою сільських населених пунктів, забезпеченості об’єктами соціальної та виробничої інфраструктури, виходячи із чинників попиту і пропозиції;
? стратегічні напрями розбудови агротуристичної діяльності аграрних підприємств та агроосель через позитивну динаміку обсягів послуг; рентабельне їх надання при діючих цінах; наявність ресурсів, що забезпечують позитивну динаміку діяльності на внутрішньому, міжрегіональному та зарубіжному ринках, їх соціальну значимість; залучення нових видів атракцій, прогнозування розвитку туристичних послуг аграрних підприємств з визначенням етапів та обсягів їх збільшення;
? структура бізнес – планування агротуристичних послуг аграрних підприємств та агроосель, яка включає: оцінку ринку туристичних послуг, пошук через мережу Інтернет іноземних фірм, зацікавлених в організації туризму своїх громадян, визначення відносної та абсолютної доходності проекту.
Практичне значення одержаних результатів. Основні результати та висновки дисертаційної роботи можуть бути використані для подальших досліджень розвитку агротуризму як важливого напряму підвищення ефективності функціонування аграрних підприємств та домогосподарств. Рекомендації автора щодо організації та регулювання туристичної діяльності підприємств агропромислового комплексу використані Головним управлінням економіки Херсонської обласної державної адміністрації при розробці Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року (довідка №58-525-39/9-08/2 від 16.01.2008р.); Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка №8-700-4/19 від 14.01.2008р.) у вирішенні проблем диверсифікації агропромислового комплексу; в організації та бізнес-плануванні туристичної діяльності агрооселі «Чайка» м.Гола Пристань (довідка №4 від 10.01.2008р.)
Результати і висновки роботи впроваджені у навчальний процес Херсонського державного аграрного університету, Херсонського національного технічного університету при викладанні курсів «Економіка сільського господарства», «Планування діяльності виробництва», «Економіка підприємства», «Інфраструктура агропромислового виробництва» (довідки № 66-05/41 від 07.02.2008р. та №І12-50/55 від 08.02.2008р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки і пропозиції дисертації є особистим напрацюванням автора. У наукових працях, що опубліковані у співавторстві, особистий внесок дисертанта полягає в постановці і розробці основних наукових положень.
Апробація результатів дослідження. Підсумки наукового дослідження доповідались автором і були схвалені на міжнародній конференції “Україна – Чехія – ЄС: Сучасний стан та перспективи” (м. Прага – Херсон, 2006р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку депресивних регіонів” (м. Ніжин, 2007р.); міжнародній науково-практичній конференції “Соціально–економічні шляхи розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції” (м. Херсон, 2007р.); Шостому Пленумі економістів України та міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки” (м. Київ, 2007р.); на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ХНТУ у 2004- 2007 рр.
Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані у 9 наукових працях, з яких 5 – у фахових виданнях. Загальний обсяг праць складає 4,1 друк. арк., в т.ч. 2,9 друк. арк. у фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 180 найменувань, 5 додатків. Загальний обсяг роботи - 195 сторінок комп’ютерного тексту. Вона містить 40 таблиць, 21 рисунок і 15 формул.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність, визначено мету та завдання роботи. Викладено найбільш вагомі результати, що характеризують науково-теоретичну новизну дослідження. Вказано практичне значення та можливості застосування отриманих результатів.
У першому розділі «Наукові засади розвитку туристичних послуг аграрних підприємств» обґрунтовано визначення сутності агротуризму як форми підприємництва; здійснено класифікацію видів, форм та напрямів здійснення агротуристичних послуг аграрними підприємствами; обґрунтовано методичні основи оцінки їх ефективності.
Проблема визначення поняття сільського туризму (так само, як і туризму загалом) є досить складною і вирішується на основі врахування різноманітних функцій та факторів розвитку. Ми розуміємо агротуризм як частину більш загального поняття сільський туризм, де сільське домогосподарство (агрооселя) виступає як база для туриста. Агротуризм має дещо спільне з екотуризмом, а саме відповідає критеріям екологічності. Проте агротуризм має іншу мету - він пропонує перебування в аграрному підприємстві (фермерському господарстві) й агрооселі і вивчення сільського способу життєдіяльності, або просто відпочинок у мальовничій місцевості, тоді як екотуризм зосереджений на активному вивченні природи і, найчастіше, активних подорожах.
Поняття сільський туризм охоплює широкий спектр видів відпочинку у сільській місцевості (власне сільський туризм), а також орієнтований на перебування в агрооселях відпочинок (агротуризм). Словом „зелений" підкреслюється екологічна спрямованість цього виду туризму. Поняття екоагротуризм поєднує в собі риси всіх вищеназваних видів туризму і є дещо подібним до визначення сільського зеленого туризму (рис.1). Таким чином, до агротуризму відноситься туристична діяльність, що здійснюється на базі агроосель та агропідприємств, та пов’язана із сільським господарством (споживання власних продуктів; можливій участі у сільськогосподарських роботах, сезонність тощо). Таким чином, агротуризм є важливим складником сільського туризму.

.

Рис. 1. Основні види сільського туризму в Україні

Відзначимо, що найбільш успішні аграрні підприємства та агрооселі у розвинутих західних країнах паралельно займаються агротуризмом та сільськогосподарською діяльністю, або ця діяльність навіть є головною для агрооселі. Саме сільське господарство в агрооселі є однією з атракцій для туристів. Важливим питанням розвитку агротуризму стає те, наскільки можна розвивати тут цей вид туризму паралельно з іншими видами туризму, щоб не знищити і не „затерти" самі атракції - тобто сільську місцевість та природу, які і приваблюють туристів. У сільському туризмі загалом діють майже такі самі правила прийому і обслуговування кожного туриста, як і у масовому туризмі, особливо у сфері надання певних послуг та психології відносин. Сьогодні формується розуміння аграрного туризму як специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання природного, матеріально- виробничого і культурного потенціалу регіону. Аграрний туризм у більшості країн розглядається як невід'ємна складова частина комплексного соціально-економічного розвитку села та як один із засобів вирішення багатьох сільських проблем.
Враховуючи те, що економічні і соціальні проблеми села значно загострилися, широке розповсюдження і розвиток аграрного туризму є особливо бажаним. Позитивний вплив аграрного туризму на вирішення соціально-економічних проблем села полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо молоді та жінок, і дає селянам додатковий заробіток; розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері, але й в сфері обслуговування. При певному нагромадженні числа відпочиваючих з'являється потреба в задоволенні їх різноманітних запитів, а це стимулює розвиток сфери послуг. Важливим результатом розвитку агротуризму є розширення можливостей реалізації продукції особистого господарства, причому реалізації її на місці, і не як сільськогосподарської сировини, а як готових продуктів харчування після відповідної обробки і приготування. Досвід показує, що ті фермери або сім'ї, які приймають відпочиваючих, удосконалюють і структуру посівів у господарствах та на присадибних ділянках з урахуванням потреб гостей, розширюють асортимент овочевих культур, фруктових дерев, ягідників тощо; розвивають і урізноманітнюють присадибне тваринництво, заводять тепличне господарство, займаються мисливством, бджільництвом та рибальством.
До найважливіших проблем, що стоять перед підприємцями, організаторами відпочинку на селі, відноситься ціноутворення та цінова конкуренція. На нашу думку, до основних стратегій ціноутворення у сфері аграрного туризму належать: стратегія знижок; стратегія дискримінаційного ціноутворення; стратегія психологічного ціноутворення.
Основними організаційними вимогами розвитку агротуризму є: встановлення механізму обов’язкової сертифікації таких послуг, як гарантії якості їх надання. З метою стандартизації пропозиції сільського житла, необхідно виявити його типи та категорії. Закріпивши основні типи, важливо розробити критерії розподілу житла в межах кожного типу на категорії, в залежності від якості послуг і доступних зручностей. Відзначимо, що туристичні послуги у складі туристичного продукту класифікуються за трьома основними ознаками: основні, додаткові та специфічні. До складу основних відносять, туристичні послуги, що включені до первісно придбаного і сплаченого туристом туристичного пакету (пекідж-тур) відповідно до програми і класу туру. Серед них послуги розміщення (проживання), харчування, транспортні (перевезення) та страхування. Додаткові послуги включають побутові, лікування, валютно-кредитні, торговельні, спеціальних видів зв'язку, інформаційні, культурно-видовищні, ігрові, спортивні, конгресне обслуговування та ін. Специфічні послуги надаються підприємствами-посередниками (організатори подорожей) в туризмі.
Найбільш поширеними є дві форми надання послуг агротуризму: агрооселя як особисте селянське господарство, коли власник агрооселі не реєструється як суб'єкт підприємницької діяльності (СПД). Аграрне господарство та агрооселя як приватне підприємство, коли господар реєструється як суб'єкт підприємницької діяльності (рис.2).


Рис. 2. Сутність та форми надання послуг з агротуризму в Україні

Обсяг реалізації туристичних послуг у вартісному вираженні є визначальним при оцінці конкурентоспроможності аграрних підприємств та агроосель на відповідному сегменті споживчого ринку.
Важливими елементами організаційно-економічного механізму надання туристичних послуг аграрними підприємствами та агрооселями є нормативно-законодавча база; розробка номенклатури послуг та інших турпродуктів; ціноутворення та оподаткування; рекламно-освітня та інформаційно-дорадча діяльність; сертифікація та стандартизація послуг, категоризація житла та типізація агроосель. У методиці оцінки туристичних послуг аграрних підприємств та агроосель виділяються: визначення структури та аналіз середовища аграрного та туристичного бізнесу; ринку агротуристичної діяльності; оцінка туристичного продукту, факторів та обсягів реалізації туристичних послуг; обліку витрат і доходів; ціноутворення; вибір стратегії розвитку; бізнес-планування агротуристичної діяльності.
У другому розділі «Організація та особливості надання туристичних послуг аграрними підприємствами регіону» здійснено оцінку туристичної привабливості та передумов розвитку агротуризму у Херсонській області, визначено структуру, соціально-економічну та екологічну ефективність туристичних послуг аграрних підприємств та агроосель, виявлені їх проблеми.
Відзначимо, що серед 697 населених пунктів регіону 658, або 94,4% є сільськими. В них проживає 39,5% населення. При цьому рівень доходів сільських жителів на 20% менший за середньообласний, що свідчить про доцільність розвитку додаткових видів діяльності, зокрема агротуризму. На користь формування агротуристичних послуг аграрних підприємств свідчить також шосте місце Херсонщини в Україні щодо забезпеченості рекреаційними ресурсами на одного жителя, володіння майже 15,5% всіх морських пляжів, ефективне аграрне виробництво для забезпечення туристів продовольством, наявність культурно-історичних ресурсів. Здійснивши узагальнюючий аналіз названих та інших важливих факторів, нами вперше для Херсонщини визначений інтегральний показник туристичної привабливості сільської місцевості (табл.1).
Таблиця 1
Часткові індекси та інтегральний показник туристичної привабливості сільської місцевості Херсонської області*
№ Показники Херсонська область Середнє значення по Україні Вагомість показника Сумарне значення часткових індексів показників по Херсонській обл. Середнє значення часткових індексів показників по Україні Усього по Україні
1 Площа, яку займають рекреаційні ресурси Х1 37,39 24,18 0,96 1,48 0,99 24,01
2 Кількість антропо-генних, біосоціальних та подійних ресурсів, одиниць Х2 27,46 23,15 0,97 1,15 0,95 24,22
3 Якість рекламно-інформаційних послуг Х3 3,33 3,74 0,89 0,79 0,93 22,23
4 Атрактивність культурно-історичних пам’яток Х4 3,66 3,49 0,87 0,91 0,98 21,70
5 Якість навколишнього середовища Х5 3,66 3,53 0,86 0,89 0,91 21,57
6 Економічна привабливість Х6 4,66 3,57 0,84 1,09 0,97 20,91
7 Політична стабільність Х7 4,00 3,14 0,82 1,04 0,88 17,72
8 Усього - - - - 7,37 - 152,35
* Дані власних розрахунків
Інтегральний показник туристичної привабливості дорівнює 0,69 та оцінюється як високий. Дослідження показали, що ринок агротуристичної діяльності в регіоні позитивно характеризують значна кількість туристичних атракцій, гіршим є забезпечення агроосель газом (95,4%), водопроводами (42,8%), телефонним зв’язком (30%). Недостатньою є наявність закладів культури, кіно установ, музеїв, магазинів, ресторанів, кафе, коли на один об’єкт приходиться 1-2 або 3-4 села. Відзначимо, що показники благоустрою значно відрізняються по території. Найкращі вони в приміських селах, або селах, розміщених поблизу моря, рік, автотранспортних магістралей, унікальних природних об’єктів.
Відзначимо, що в Херсонській області функціонує 2930 аграрних підприємств, з них 78,6% - це фермерські господарства, 9,3% - господарські товариства, 5,4% - приватні підприємства. В розрахунку на одну особу ними, а також господарствами населення було вироблено у 3,5 разів більше винограду, ніж у середньому в Україні, у 3 рази овочів, на 40-60% плодів та ягід, соняшнику, зернових культур, на 6,6% продукції тваринництва. Середньодушове виробництво плодово-овочевої продукції в 2 рази перевищує обсяги споживання. Це свідчить про стабільне продовольче забезпечення агротуризму та туризму в цілому. Відзначимо, що 51,7% продукції рослинництва та 85,6% тваринництва виробляється у господарствах населення. Подібна тенденція зберігається в останні роки і для розвитку агротуризму агрооселями є позитивною. Одночасно під впливом високого рівня безробіття активізувалися процеси пошуку селянами нетрадиційної господарської зайнятості, зокрема у невиробничій сфері, в тому числі агротуризму та сільського зеленого туризму.
Відзначимо, що агротуристичну діяльність здійснюють насамперед фермерські господарства та агрооселі. Нами досліджено 15 типових фермерських господарств, які надають туристичні послуги (табл.2). При цьому виявлено, що площа господарств суттєво не впливає на рівень доходів від надання туристичних послуг. Він більшою мірою залежить від кількості ліжко-місць в агрооселях, яких налічується від 15 до 45. У вартісній структурі туристичних послуг агропідприємств 30% приходиться на житло, 25% - на активні види відпочинку, по 20% - на відпочинок на харчування, 5% складають транспортні послуги. Якщо середній прибуток фермерських господарств від туристичної діяльності складає 20 – 25 тис.грн. в рік, то агроосель – від 2-3 тис.грн. до 10-30 тис.грн. Загальну кількість агроосель, які займаються туризмом, визначити досить важко, оскільки, за різними оцінками, 80,0-90,0% з них не декларує свою діяльність.
Відзначимо, що соціально – економічний ефект від прийому туристів можна оцінити, порівнявши прибуток агроосель від надання агротуристичних послуг з прибутком від сільськогосподарської діяльності. Із 100 опитаних нами господарів агроосель у приморських населеннях 51,2% вказали на значний прибуток від агротуризму, 25,7% мали однаковий прибуток від надання туристичних послуг й аграрної діяльності, 24,1% прибутковим назвали сільськогосподарське виробництво. При цьому у приміських районах області агротуристичний бізнес щодо прибутковості є суттєвим лише для 3-5% агроосель. У внутрішніх районах області з найменшим рекреаційним потенціалом він має не економічний, а соціальний ефект, забезпечуючи здоров’я та відпочинок місцевих жителів.
Таблиця 2
Обсяг туристичних послуг фермерських господарств Херсонської області, 2006р.
№ Назва фермерського господарства та район розміщення Площа, га Валовий дохід,
тис. грн. Дохід від основної діяльності, тис. грн. Дохід від надання туристичних послуг, тис. грн. Питома вага доходу від надання туристичних послуг, %
Скадовський район:
1 "Житниця" 1907,2 134,7 120,3 14,4 10,7
2 "Руслан" 1099,6 248,6 224,8 23,8 9,6
3 "Ольга" 1473,0 179,8 167,5 12,3 6,8
4 "Еліта" 1265,3 200,5 189,3 11,2 5,6
5 "Таврія" 433,3 187,3 168,4 18,9 10,1
Голо пристанський район:
6 "Тетяна" 215,0 90,9 75,6 15,3 16,8
7 "Ольвія" 1451,2 86,9 73,9 13,0 15,0
8 "Наддніпрянка" 49,2 67,1 58,2 8,9 13,3
9 "Время" 1408,8 152,1 126,5 25,6 16,8
10 “Аделаїда” 253,4 212,9 180,5 32,4 15,2
Білозерський район:
11 “Лавіс” 1308,3 308,9 264,7 44,2 14,3
12 “Дніпро” 1083,1 382,3 367,8 14,5 3,8
13 “Власник” 107,2 57,1 46,3 10,8 18,9
14 “Тора” 522,6 184,1 167,8 16,3 8,9
15 “Весна” 183,7 91,6 65,9 25,7 28,1
* Складено за даними звітності фермерських господарств Херсонської області.

Нами визначені потенційні групи агротуристів. Це активні туристи (40%), молодь (20%), сімейні туристи (20%), туристи – відпочивальники (20%). Потенційними клієнтами є особи з середньомісячним доходом понад 500 грн. на місяць. Для агротуризму характерна значна сезонність. Проте високий сезон є досить тривалим і становить 17,1 тиждень.
Основними ризиками, що перешкоджають розвитку туристичних послуг аграрних підприємств регіону, є: у Європі та світі немає образу Херсонщини як цікавого для агротуризму краю; висока залежність туристичної сфери від погодних умов; втрата пляжної зони в с. Лазурному та в с. Хорли; більшість агроосель працюють у тіні; недооцінка місцевою владою та населенням значення пам'яток історії та культури як туристичного ресурсу; недостатня кількість відпрацьованих туристичних маршрутів з презентабельними та культурними об’єктами; відсутність організаційних, психологічних і т. ін. навичок туристичного бізнесу у сільського населення; неузгодженість цін на агротуристичні послуги однакової якості; брак у брендах туристичних установ, якісних орієнтирів, категоризації як бази порівняння та ін.; відсутність початкового капіталу та пільгового механізму кредитування для потенційних підприємців у сфері аграрного туризму; високі податки і відсутність податкових пільг. Можна констатувати, що на сьогоднішній день розвиток сільського туризму в Херсонській області відбувається нерівномірно. Він зосереджений переважно у приморських та придніпровських адміністративних районах.
Оцінюючи екологічні аспекти розвитку агротуристичної діяльності, відзначимо, що лімітуючий вплив на нього здійснюють забруднення водних ресурсів (41,0% загального складу води є без очистки); нестача питної води у сільській місцевості; зменшення площі полезахисних та лісових насаджень; незадовільне утримання полів зрошення. Скорочення фінансування експлуатаційних потреб зрошуваних систем у 15,0 разів в останні 10 років, безгосподарність призвели до виходу з ладу 2/3 дренажних станцій. В результаті підтоплюються південно – східні райони області, посилюється водна та вітрова ерозія. Це вимагає відповідних заходів екологізація всіх видів діяльності. Аграрний туризм повинен враховувати критерії сумісності з природою, із здоров’ям людей, соціальної, економічної та технологічної сумісності.
У третьому розділі «Основні напрями розвитку агротуристичної діяльності суб’єктів аграрного господарювання» обґрунтовано стратегічні напрями розвитку агротуристичної діяльності аграрних підприємств, їх моделювання та бізнес – планування, шляхи та засоби екологізації, організаційно – економічні заходи збільшення обсягів агротуристичних послуг.
До стратегічних напрямів розвитку агротуризму в регіоні відносять: створення конкурентного на світовому та внутрішньому ринку національного агротуристичного продукту; пільгове кредитування агротуристичної діяльності, забезпечення сприятливого фінансово – економічного контролю за діяльністю аграрних підприємств, що надають туристичні послуги; розширення номенклатури туристичних послуг; забезпечення комплексного розвитку аграрних та рекреаційних територій, туристичних центрів, посилення інформованості та реклами агротуризму. При цьому необхідно враховувати різний аграрний та туристичний потенціал і підприємств, і районів області.
З метою підвищення ефективності діяльності аграрних підприємств у напрямі надання туристичних послуг здійснено її моделювання у вигляді системи взаємопов’язаних рівнянь пропозиції, попиту, реакції ринку в умовах зміни цін від надлишкового попиту. Якщо в результаті реалізації кінцевого продукту буде отримано дохід, то він розподіляється згідно матриці структури капітальних витрат.
Нами розроблено бізнес-план для здійснення підприємницької діяльності Долинко О.В. по наданню послуг з організації аграрного туризму, в т.ч. для іноземців. Мета проекту полягає в наданні послуг українським та іноземним громадянам для проживання в приватному секторі підприємця, організації їх харчування, організації екскурсій по природних, історико-архітектурних, культурно-побутових, рекреаційних об’єктах Херсонської області. Вартість проекту складає 72940 грн. Прогнозний обсяг продажу послуг дорівнює 38400 грн. Прибуток від його реалізації складає 15000 грн. щорічно. Рівень рентабельності в середньому за рік досягає 64,1%. Термін окупності проекту 4,9 років. Такий бізнес – план можна розглядати та використовувати як типовий для розвитку підприємництва з агротуризму.
Важливе значення для розвитку агротуризму має його екологізація. З огляду на екологічні проблеми регіону, агротуристична діяльність повинна відповідати екологічним критеріям: екологічне сільське господарство; екологічне харчування; системи збереження та очистки води; утилізація та переробка сміття і твердих відходів; впровадження системи енергозбереження та використання альтернативних джерел енергії; екологічні приміщення та будівлі; екологічний ландшафт; екологічна освіта і культура населення. Цьому сприятиме позитивна динаміка витрат на природоохоронні заходи в регіоні (на 25-59,9% в останні 5 років). Проте питома вага їх в основному капіталі коливається на рівні 1,4-1,7% і потребує збільшення. У структурі капітальних витрат природоохоронного призначення у перспективі потрібно підвищити частку витрат на охорону повітря, земель, надр.
Нами обґрунтовано організаційно – економічний механізм відтворення туристично – рекреаційного потенціалу території аграрних підприємств. Він включає наступні складники: методологічне і методичне забезпечення, нормативно – правове забезпечення, інформаційне забезпечення, економічні методи, економічні важелі. Дослідження показало, що екологізація агротуризму – це об'єктивно зумовлена, планомірно здійснювана система загальнодержавних, галузевих і регіональних заходів, спрямованих на впровадження в практику якісно нових, екологічно безпечних видів техніки, технологій та організації аграрного виробництва.
Виходячи з даних про обсяги туристичної діяльності аграрних підприємств Херсонщини, нами здійснено прогноз розвитку агротуризму (табл. 3).
Таблиця 3
Прогнозні показники з надання послуг
аграрного туризму у Херсонській області на 2008 – 2015 рр.*
Показники 2008 2010 2015
Кількість господарств, од. 42 65 110
Кількість ліжко-місць, од. 465 620 1350
Вартість проживання, грн. 55,0 75,0 90,0
Вартість харчування, грн. 45,0 65,0 80,0
Обсяг туристичного попиту на послуги з сільського туризму, чол. 1500 2700 3800
Дохід від надання туристичних послуг, тис. грн. 69750,0 217620,0 872100,0
* Дані власних розрахунків

Важливим напрямом розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості регіону на наш погляд, є зміна існуючої моделі організації і управління туризму і рекреації. Нами пропонується організаційна модель управління агротуризмом на основі (рис.3) добровільних територіально-галузевих об'єднань агропідприємств, що тісно співпрацюють з науковими установами і органами влади з метою підвищення конкурентоспроможності власного агротурпродукту і економічного зростання регіону.

Рис. 3. Організаційна модель управління об’єднанням підприємств, установ та організацій, що надають туристичні послуги

Таке об’єднання створюється і функціонує у формі громадської неприбуткової організації згідно Закону України "Про об'єднання громадян" та чинної законодавчої бази. Головною його метою є захист законних прав та інтересів, координація діяльності учасників об'єднання, спрямована на розвиток агротуризму в регіоні, консультативно – методична допомога в організації туризму, поширення рекламної інформації щодо туристичного потенціалу регіону; допомога в пошуку інвесторів, забезпечення інновацій тощо.
Основними заходами з розвитку агротуристичної діяльності на Херсонщині, що будуть сприяти зменшенню її ризиків та активізації обґрунтовані: збільшення інформації про туристичний потенціал сільської місцевості; підвищення якості обслуговування агротуристів; розширення періоду туристичного сезону; освоєння нових зон для створення агротуристичного продукту; проведення роботи із захисту та відтворення довкілля в туристичних зонах; створення системи навчання та підготовки власників агроосель у сфері приймання та обслуговування туристів; залучення інвестицій заради модернізації наявних туристичних атракцій; зацікавлення селян легалізувати свій бізнес, задля цього налагодження випуску інформаційних бюлетенів “Сільський туризм Херсонщини”.

 

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і висвітлено сутність розвитку та ефективності туристичних послуг аграрних підприємств регіону.
1. До агротуризму відносяться підприємницька туристична діяльність, що здійснюється на базі аграрних підприємств та агроосель та пов’язана із сільським господарством та сільською місцевістю (споживання власних продуктів; можлива участь у сільськогосподарських роботах, відпочинок на селі, сезонність тощо). Характерною особливістю агротуризму є його екологічність, м’який вплив на довкілля. Саме з цим пов’язане вживання термінів «сільський екотуризм», «агроекотуризм», «сільський зелений туризм», «зелений туризм». З іншої сторони, туристів найбільше приваблює саме природа та можливість життєдіяльності в ній через сільську місцевість та аграрне виробництво. Тому вживання термінів «екотуризм», «зелений туризм» ще більше поглиблює природозберігаючу сутність аграрного туризму.
2. Важливим результатом розвитку аграрного туризму є розширення можливостей реалізації продукції особистого господарства, причому реалізації на місці; диверсифікація сільськогосподарського виробництва у напрямі розширення асортименту овочевих та плодово-ягідних культур; урізноманітнення галузей тваринництва; збільшення зайнятості сільського населення; покрашення облаштування сіл; відродження народних промислів і традицій. Особливе значення для організації туристичних послуг аграрних підприємств має наявність відповідного житлового фонду. В залежності від побутового облаштування та якості й асортименту пропонованих послуг житлові будинки, садиби, агрооселі, домогосподарства класифіковані за певними категоріями.
3. Організаційно-економічний механізм здійснення туристичних послуг аграрних підприємств та агроосель ґрунтується на нормативно-законодавчій ідентифікації агротуризму від туризму. При цьому туристичні послуги можуть надаватися у 2-х формах: з реєстрацією агрооселі як приватного підприємства або її ідентифікації як особистого селянського господарства, домогосподарства. Важливими елементами організаційно-економічного механізму надання туристичних послуг аграрними підприємствами та агрооселями є нормативно-законодавча база; розробка номенклатури послуг та інших турпродуктів; ціноутворення та оподаткування; рекламно-освітня та інформаційно-дорадча діяльність. У методиці оцінки туристичних послуг аграрних підприємств та агроосель виділяються: визначення структури та аналіз середовища аграрного та туристичного бізнесу і ринків; оцінка турпродукту, факторів та обсягів реалізації туристичних послуг; обліку витрат і доходів; ціноутворення; вибір стратегії розвитку, бізнес-планування, прогнозування агротуристичної діяльності.
4. Сприятливими для надання туристичних послуг аграрними підприємствами та агрооселями в Херсонській області є: добре продовольче забезпечення регіонального споживчого ринку (на 35-50% більше в розрахунку на 1 особу, ніж в інших регіонах країни); достатнє автошляхове сполучення; велика кількість різних за формами власності господарств, значний рекреаційний потенціал. Інтегральний показник туристичної привабливості регіону дорівнює 0,69 та оцінюється як високий. До несприятливих передумов відносяться: відсутність належної інфраструктури у селах внутрішніх районів області, в т. ч. озеленення та обводнення; слабка пропаганда та догляд за пам’ятками історії та природи як рекреаційними об’єктами; недостатнє забезпечення об’єктами індустрії відпочинку традиційних туристично-рекреаційних районів; слабка інформованість як підприємств, так і споживачів щодо такого виду діяльності, як агротуризм. Лімітуючим фактором, що стримує розвиток сільського туризму у Херсонській області, є надзвичайно слабка соціальна інфраструктура села. Забезпеченість сільських населених пунктів закладами культури – 70%, магазинами становить – 68,0%, об’єктами ресторанного господарства – 28%, водопроводами – 42,8%.
5. Туристичні послуги у сільській місцевості Херсонщини здійснюються переважно на базі фермерських господарств та агроосель. Із загальної кількості 2300 фермерських господарств 20% можуть надавати послуги із аграрного туризму. Сезон відпочинку – травень-вересень, в т.ч. високий сезон – червень-серпень. Середній прибуток фермерських господарств від агротуризму складає 20-25 тис.грн. в рік. Великий потенціал фермерських господарств та великотоварних сільськогосподарських підприємств, залучених до туристичної діяльності, проявляється переважно через продовольче забезпечення рекреантів; організацію відпочинку на власних базах відпочинку на побережжі. Так, сільськогосподарським підприємствам на пайових умовах або повністю належить 8,5% баз відпочинку. Але цю діяльність власне до агротуризму віднести складно.
6. Агрооселі, поряд з іншими видами діяльності, також надають послуги аграрного туризму. Середній прибуток від агротуризму складає 2,0 – 30,0 тис.грн. за рік. Близько 25,0% домогосподарств приморських поселень займається поставкою продуктів як для організованих, так і для неорганізованих туристів. Від реалізації кулінарної продукції виручка досягає 50,0 – 800,0 грн. на добу. Загальну кількість агроосель, які надають агротуристичні послуги, визначити досить важко, оскільки більшість з них не декларує свою діяльність.
7. Розвиток агротуристичної діяльності повинен спиратися на її державну підтримку, в т.ч. у вигляді цільових програм розвитку туризму та агротуризму, державних замовлень на підготовку спеціалістів в галузі агротуризму, програм альтернативної занятості селян. Підвищенню ефективності агротуристичної діяльності сприятиме її моделювання з урахуванням обсягів попиту, пропозиції та реакції ринку в умовах зміни цін від надлишкового попиту.
8. У стратегії перспективного розвитку агротуристичних послуг важливе місце займає їх бізнес – планування, в т.ч. на базі агроосель. Нами розроблений бізнес – план для агрооселі, який орієнтований на отримання 15 тис.грн. прибутку щорічно та має термін окупності 4,9 років. При цьому була удосконалена структура бізнес-плану у напрямі залучення можливостей мережі Інтернет для моніторингу ринку агротуристичної діяльності і визначення абсолютної та відносної доходності бізнес-плану.
9. Соціально – економічний ефект від надання туристичних послуг аграрних підприємств, формується на місцевому та регіональному рівні. Він включає ефективність їх номенклатури, диверсифікацію аграрної діяльності, розвиток народних і художніх промислів, розбудову туристичної інфраструктури, створення додаткових робочих місць, в т.ч. для сільської молоді.
10. Реалізація подальшого розвитку аграрного туризму у Херсонському області сприятиме подовженню терміну туристичного сезону та збереженню навколишнього середовища, збільшенню кількості туристів, які відвідують область протягом року. Це дозволить створити нові робочі місця у районах та селищах з потужним туристичним потенціалом, а також розпочати системний інноваційний розвиток аграрного туризму у фермерських господарствах. До передумов інноваційного розвитку аграрного туризму належать: природні умови та атракції; матеріально-технічні чинники; соціальні чинники.
11. Нами запропонована організаційна модель управління об’єднанням аграрних підприємств, що надають туристичні послуги. Вона включає взаємодію власників аграрних підприємств та агроосель, що надають агротуристичні послуги; органів місцевого самоврядування та громадських та неурядових організацій; закладів освіти; бізнесових об’єднань та окремих підприємців. Важливим напрямом діяльності об’єднання та окремих агропідприємств і агроосель є здійснення інформаційного забезпечення, моніторингу ринку, бізнес-планування туристичних послуг. Розроблені бізнес-плани свідчать про додаткові можливості диверсифікації діяльності фермерських господарств; зростання доходів аграрних підприємств та агроосель; активізації зайнятості населення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у фахових виданнях:
1. Мармуль Л.О., Пінчук Т.А. Методичні підходи до оцінки ефективності туристичних послуг аграрних підприємств // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон: ХДАУ, 2003. – Вип. 28. – С. 230-235. (Автору належить визначення системи показників для оцінки ефективності туристичних послуг аграрних підприємств)
2. Пінчук Т.А. Напрями активізації туристичної діяльності в аграрному бізнесі // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон: ХДАУ, 2004. – Вип. 35. – С. 161-166.
3. Пінчук Т.А. Організаційно – економічний механізм розвитку підприємств сільського туризму // Науково – виробничий журнал «Бізнес - навігатор». – Херсон, МУБІП, 2007. – № 11.- С.29-32.
4. Сарапіна О.А., Пінчук Т.А. Еколого – економічні напрями підвищення якості послуг в рекреаційній зоні // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон: ХДАУ, 2007. – Вип. 49. – С. 219-227.(Автору належить розробка економіко-організаційного механізму управління якістю туристичних послуг)
5. Пінчук Т.А. Сучасний стан розвитку агротуризму в Херсонській області // Науково – виробничий журнал «Бізнес - навігатор». – Херсон, МУБІП, 2007. – № 2 (12).- С.146-151.

в інших виданнях:
6. Сарапіна О.А. Пінчук Т.А. Формування собівартості послуг у туристичній діяльності // Україна – Чехія – ЄС: Сучасний стан та перспективи. Зб. матеріалів міжнар. конф. – Херсон – Прага: ХНТУ, 2006. – С. 81-85.(Автору належить визначення чинників формування собівартості туристичних послуг)
7. Пінчук Т.А. Смаль І.В.Сільський туризм у системі розвитку фермерських господарств регіону// Проблеми розвитку депресивних регіонів. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Ніжин, 2007. – С.180-182.
(Автору належить обґрунтування актуальності та перспектив розвитку сільського туризму)
8. Пінчук Т.А. Основні форми та напрями надання послуг сільського туризму // Перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки. Матеріали VI Пленуму Спілки економістів України та міжнар. наук.–практ. конф. К., 2007. – С. 288-291.
9. Пінчук Т.А. Проблеми інноваційного розвитку туристичних послуг агропідприємств// Соціально-економічні шляхи розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Херсон: ХНТУ, 2007. – С.- 62-67.

 



Шешори з усіх боків оточені горами і лісами

Пошукова анотація: ПРЕДИСЛОВИЕ экотуризм зарождения воздействием Определение Виды роста профиль развития Туроперейтинг составляющие Проектирование Работа качества Изучение контакт обслуживания размещения приключенческих Выполнение Безопасность Определение Виды горных причины Природные поисковых иностранных Памятка Предисловие Подготовка городе отеле транспорте вождения деньги Защита от человеческих Связь производительности подготовки Отбор договора адаптация гостеприимстве Оценка персонала среды Приготовление Стирка Обустройство отходов перевозки средство мира Америка Африка Азия Кавказа Выделение горных мезорайон туристский Сочинский Псебайский Майкопском экологического Архызский Домбайский Узункольский ЛИТЕРАТУРА Передмова Принципи Гносеологічні Інтеграційні Іноваційні Науково-методичні Конструктивно-географічні екологічного Екологічний геомаркетингу туризм стратегічного екологічного Екотуристичний геомаркетиніу комплексу Маркетинговий збуту Екотуристичні Висновки Екологічна Західні Східні Південні заходів природи екосистем Карпати парк Пієнінський Низькі Татри Мала Фатра Бескиди Малі Білі Велика Орава Штіавницьке Муранська Поляна Словацький Вигорлат Східні Гурський Татранський Горчанський Пієнінський Бещадський охоронні Угорські Бюккський Агтелекський Рослинність Голлокейський Лазберцький Берженьський Земпленський резервати Токайсько Українські Угольсько НАРЦИСІВ Карпатський Синевир території Бескиди Румунські Ретезат Бучеджські Міжнародний заповідних Післямова Асотримент Адміністративні Бізнес планування НОМЕРНОГО Водні зовнішнього Львівської РЕСТОРАННІ гостинності менеджменту Інвестиційний Індустрія Інформаційні Кадрова Лідерство персоналом керівництво Методи Мотивація психологічних Паломницький Подієвий Правове кадрової Реклама Рекреаційні виставок екологічних Сільський сервіс спортивного Стратегічний туристичної культури гостинності Києва комунаційною кадровою якістю Управління РЕКРЕАЦІЙНОГО авіаперевезень автобусних управлінських ЧИННИКІВ РЕСТОРАННОГО РОЗМІЩЕННЯ фестивалі бізнес АВТОМОБІЛЬНОГО берегового КЕЙТЕРИНГУ ресторанному Приморського СВІТОВИЙ КОНКУРЕНТНІ маркетингових туристичного ПРИЙОМУ КАРПАТСЬКОМУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОСЛУГИ ЧИННИКІВ ЯКІСТЬ оперативного виробництва енергетичного технологічних РОБОЧИХ ОБСЛУГОВУЮЧОГО ВЗАЄМОДІЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПРИБИРАННЯ ІСТОРИКО ДОДАТКОВИХ зарубіжного ресторанного ОРГАНІЗАЦІЇ ОСНАЩЕННЯ робочого Львівської МАРКЕТИНГОВІ СВІТОВОМУ ПРОЦЕСУ ЕКОЛОГІЧНОГО інженерно КЕЙТЕРИНГУ ЖИТЛОВИХ ОЗДОРОВЧОГО ПОВЕРХАХ РІЧКОВОГО ТЕМАТИЧНОГО регіони професійної режиму РЕСТОРАННОГО КИЇВСЬКОГО КАРПАТ ХАРКІВСЬКОЇ РИЗИК ПОЛЬЩІ САНІТАРНА ПЕРСПЕКТИВИ ПОБУТОВИХ ЕКСКУРСІЙНИХ ПРИЙОМУ СПОРТИВНО рекреаційне Севастополя Корсунщини ДИСЦИПЛІНИ готельного вдосконалення страхування засобів НОМЕРНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛІНІЙ ВЗАЄМОДІЯ ТУРИЗМУ СОЦІАЛЬНИЙ Методи БЕРЕГОВОГО КОНТРОЛЬ рекреаційних обслуговування ТУРИСТИЧНОЇ доходів ЗАСОБІВ обслуговування МАРКЕТИНГУ РОЗМІЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО тематичних АГЕНСТВ ПОСЛУГ АДМІНІСТРАТОРА Вінницької Волинської розміщення ЯКІСТЬ

 

Пошукова анотація авторефератів дисертацій з туризму: регулювання Франції туризму Крим
Конституційно-правові громадського міжнародних послугами інвестиційної моделювання привабливості туристичних технології Маркетинг стимулювання туристично-рекреаційними сільського продажу економічного менеджмент агротуризму підприємництва зеленого міжнародного світового транскордонного аграрних розвитку ринку територіально-рекреаційних систем

turizmoznanie.org.ua © 2010-2011