Курортно-рекреаційний потенціал Криму обумовлюється різноманітністю природних ландшафтів — від степових на півночі до покритих лісами Кримських гір у південній частині. Багатство Криму — це його клімат, для якого характерно достаток сонця, тепла та світла. Особливості циркуляції повітря в сполученні з впливом Чорного, Азовського морів та Кримських гір формують три основних кліматичних райони: степовий, гірський та південно-бережний.
Вздовж південного узбережжя розташовані курорти: Ялта, Алупка, Сімеїз, Гурзуф, Місхор, Лівадія, Форос, Алушта.
Різноманітність мікрокліматичних умов, достаток вічнозеленої рослинності гір та височин, родовища лікувальної грязі і джерел мінеральних вод сформували декілька типів курортів:
кліматичні (Старий Крим),
кліматобальнеологічні (Ялта, Алушта),
кліматобальнеогрязьові (Євпаторія, Феодосія, Саки).
Завдяки географічному положенню, екологічним та історичним умовам Крим з глибокої давнини був своєрідним перехрестям різних племен, народів та культур. Історико-культурні ресурси На території Криму понад 11,5 тисяч пам'ятників історії, культури та архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій. Найбільш унікальні з них, наприклад, комплекс печерних міст та монастирів, генуезька фортеця, святі місця різних конфесій і інші, використовуються як туристичні об'єкти.
Дуже високо оцінюється за світовими стандартами ринкова вартість мінерально-сировинних (бальнеогрязьових) ресурсів Криму, його пляжів і прибережних земельних ділянок.
В даний час у Криму відомо 26 родовищ лікувальних грязей та ропи, а також більш 100 джерел мінеральних вод різного хімічного складу. 15 грязьових родовищ та 13 великих родовищ мінеральних вод віднесені до категорії лікувальних.
Більш 90 % рекреаційних об'єктів сконцентровано на вузькій 3-х кілометровій прибережній смузі моря. У глибинних територіях (гірничо-передгірних) розміщені лише невеликі (до 100 місць), малокомфортабельні об'єкти, хоча в цій «Кримській Швейцарії» є всі необхідні умови та ресурси для рекреаційного освоєння високого рівня.
Крім того, можливості розвитку інфраструктури екологічного та соціального туризму в сільській місцевості, системи курортного сервісу в нових прибережних регіонах рекреаційного освоєння, системи сервісу для неорганізованих відпочиваючих, шоу-бізнесу та індустрії розваг, створення інфраструктури для елітних видів спорту, впровадження унікальних методів лікування становлять безсумнівний інтерес для ділових партнерів.
Необхідно зауважити, що за останній час було проведено багато роботи для покращення якості обслуговування туристів. На даному етапі в АР Крим готельне господарство не набуло максимального розвитку, але цю ситуація можна покращити. Для належного розвитку підприємств готельного господарства АР Крим необхідно:

• зменшити податковий прес;
• модернізувати існуючу матеріально-технічну базу підприємств готельного господарства та поліпшити контроль за якістю обслуговування  туристів з метою підвищення ступеня привабливості нашої держави для зарубіжних гостей;
• запровадити обов’язкову сертифікацію готельних послуг та послуг громадського харчування;
• поліпшити статистичну обробку даних господарської діяльності готелів, створивши єдину статистично-інформаційну базу даних підприємств готельного господарства та туризму;
• ефективніше здійснювати рекламно-інформаційну діяльність стосовно туризму в країні, та інше.

Всі ці заходи, втіленні у життя, сприятимуть розвитку готельного господарства АР Крим як найперспективнішої галузі туризму.
За розрахунками аналітиків, Крим має низку переваг, якими він може скористатися в боротьбі за інвесторів з іншими регіонами України і країнами Східної Європи, а саме:
— вигідне географічне місце (півострів, як і Греція, є «територіальним серцем» Організації чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС);
— кліматичні умови;
— достатньо розвинена інфраструктура;
— наявність великої законодавчої бази, яка регламентує інвестиційну діяльність.

відзначається Кримський регіон, в межах якого рекреація є провідною галуззю спеціалізації. На нього припадає понад 35% санаторно-курортного фонду, 30% будинків відпочинку та пансіонатів і близько 18% турбаз України.
Розвиток рекреаційного господарства Криму стає одним із пріоритетних напрямів. Воно базується на використанні мінеральних вод (з потенційним дебітом 30 тис. м3/добу), лікувальних грязей (24 млн. м3), пляжів (протяжність 517 км), кліматичних і ландшафтних ресурсів, а також пам'яток історії і культури.
Всього в Криму нараховується близько 800 рекреаційних закладів (санаторіїв, пансіонатів, турготелів, дитячих таборів та ін.), з них 40% функціонують цілий рік. Кількість місць у рекреаційних закладах Криму у 1998 році становила 135,5 тисячі. Протягом 1990-2007 рр. зовнішній рекреаційний потік до Криму змінювався від 6 до 8,5 млн. чол. за рік, в 2008 р. в Криму відпочивало 4 млн. осіб.
У функціональній структурі рекреаційних закладів Криму виділяють оздоровчі заклади (будинки відпочинку, пансіонати, бази відпочинку, турбази та ін.), їх частка становить 72% всіх місць рекреаційної мережі. Частка закладів профілактичного лікування (санаторії та пансіонати з лікуванням) становить 30%. Санаторії розташовані переважно на Південному березі Криму (ПБК) та в Євпаторії. Але якщо ПБК спеціалізується на лікуванні дорослого населення, то курорт Євпаторія -дитячий. Частка місць у дитячих санаторіях м. Євпаторії становить 73% від загальної ємності санаторіїв на курорті, а на ПБК ця частка становить 12%.
Особливе місце в Криму займають санаторії та пансіонати з лікуванням. У 2009 році їх налічувалося 137 з загальною кількістю місць 58,1 тис, в тому числі 73 тис. місць приймають людей цілий рік.
Найбільшим попитом у відпочиваючих користуються санаторії і пансіонати, що лікують неспецифічні захворювання органів дихання (ПБК, курорти приморської зони в теплу пору року); туберкульоз легень (ПБК); цереброваскулярні захворювання (ПБК); захворювання центральної нервової систем; захворювання периферійної нервової системи (мм. Євпаторія, Саки); захворювання опорно-рухового апарату (мм. Євпаторія, Саки); серцево-судинні захворювання (ПБК, м. Саки); гінекологічні захворювання (мм. Євпаторія, Саки); захворювання органів травлення (мм. Феодосія, Саки).
Зараз в Криму виділяються наступні види і цикли рекреаційної діяльності: лікувальний (кліматолікувальний, таласотерапія); оздоровчий (купально-пляжний, оздоровчо-прогулянковий); спортивний (альпінізм, спелеотуризм, лижний туризм); науково-пізнавальний '¦ (екскурсійно-пізнавальний, природничо-пізнавальний, історичний туризм, етнографічний); конгресний, меморіальний.
Лікувальний цикл. Цикл кпіматолікування базується на кліматичних ресурсах досліджуваного району. Географічне положення ПБК, захищеність його від холодних вітрів і вплив незамерзаючого Чорного моря сприяють формуванню в регіоні особливого типу клімату. Рослинність, що вкриває схили Кримських гір, виділяє фітонцидні сполуки, які мають активний вплив на організм людини. Море насичує повітря солями та іонами. Всі фактори разом перетворюють узбережжя в гігантський природний інгаляторій. Перебуваючи, наприклад, у Ялті, навіть без спеціальних кліматопроцедур рекреант проходить курс аеро-, геліо- і таласотерапії [13, с.306].
У теплий період року на перший план в оздоровленні на території регіону виходять сонячні ванни і морські купання. Значну роль відіграє аеротерапія у вигляді сну біля моря, прогулянок по березі моря, в лісопарковій зоні.
У холодний період повною мірою зберігає своє значення аеротерапія, оскільки кондиціонуюча дія моря на атмосферу здійснюється постійно. Схили Кримських гір покриті переважно хвойними лісами, а в парках багато хвойних та вічнозелених листяних рослин. Кліматичні умови ПБК в цей період забезпечують значне зниження навантаження на організм, перш за все - на органи дихання і відкриті ділянки тіла. Це позитивно впливає на хворих з легеневими та нейросудинними захворюваннями, в яких послаблені механізми термоадаптації. Таким чином, кліматотерапія на ПБК можлива цілорічно.
Велике значення на кліматичних курортах має геліотерапія, для якої придатні шість місяців - з квітня по вересень.