0505603140 або 0673126507
(з 09:00 до 21:00)

Замовити >>

У наш час готельна індустрія являє собою галузь із високим рівнем конкуренції. Все частіше ми стаємо свідками того, як відкриваються новий ресторан або готель. Нові концепції створюються з метою максимально повного задоволення потреб певних груп споживачів. Підприємства створюються, а через якийсь час частина з них не витримує конкуренції й виходить із бізнесу. У готельному господарстві слово "сервіс" означає систему заходів, що забезпечують високий рівень комфорту, що задовольняють найрізноманітніші побутові, господарські й культурні запити гостей. І з кожним роком ці запити й вимоги до послуг підвищуються. І чим вище культура і якість послуг обслуговування гостей, - тим вище імідж готелю, тим привабливіше вона для клієнтів і, що не менш важливо сьогодні, - тим краще матеріальне процвітання готелю.
Важливим відповідальним завданням для готелів є створення репутації підприємства високої якості обслуговування. Висока якість обслуговування гостей забезпечується колективними зусиллями працівників всіх служб готелю, постійним і ефективним контролем з боку адміністрації, проведенням роботи з удосконалювання форм і методів обслуговування, вивченню й впровадженню передового досвіду, нової техніки й технології, розширенню асортиментів і вдосконалюванню якості надаваних послуг.
В умовах сьогоднішньої конкуренції підприємства індустрії гостинності, якщо вони хочуть вижити, не можуть більше опиратися на традиційні неефективні консервативні форми культури виробництва.
Перехід, що відбувається, до ринкової економіки, пошук кращих управлінських рішень із метою підвищення конкурентоспроможності готельних послуг змушує вищий менеджмент готелів звертатися до проблеми аналізу конкурентоспроможності, що забезпечує актуальність обраної теми.
З SWOT - аналізу видно, що компанія має досить стійкі фінансові ресурси, які  дозволяють їй проводити як внутрішній ремонт і реконструкцію, так і реформу внутрішнього керування персоналом. У той же час неповоротка організація вищого менеджменту не  дозволяє готелю оперативно реагувати на постійно, що змінюються запити, споживачів готельних послуг і в довгостроковій перспективі це може привести до несприятливих наслідків для організації в цілому. У даній ситуації проведення досліджень, що стосується з'ясування споживчих переваг і аналізу якості готельних послуг є найбільш актуальним.
Ґрунтуючись на результатах проведеного аналізу запропоновано сформувати стратегічний набір для готельного комплексу „Ужгород” на наступні 3 роки, який складається з трьох стратегій:
   - стратегія стабілізації, для поступового нарощування показників в оперативній діяльності та для „тонкого налагодження” вже здійснюваних операцій;

1. стратегія концентрації на основі диференціації, для покращення обслуговування споживачів на діловому сегменті ринку;
2. наступальна стратегія для покращення становища на ринку готельних послуг.

Функціонування ринкових відносин, в основі яких лежить багатоукладна економіка, передбачає створення рівних можливостей для суб'єктів господарської діяльності, а також їх конкуренцію, під якою розуміється змагальність суб'єктів господарювання, коли їхні самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, яких потребує споживач.
Политика держави в області конкуренції спрямована на те, щоби конкуренція могла виконувати свої функції. Керівний принцип "оптимальної інтенсивності конкуренції" в якості цілей політики в області конкуренції передбачає, що:

• технічний прогрес швидко поширюється щодо виробництва (інновація під тиском  конкуренції);    
• підприємства гнучко адаптуються до  зміни умов, наприклад, до потреб споживачів (адаптація під тиском конкуренції).

Масштаб інтенсивності конкуренції визначається тим, наскільки швидко переваги в прибутку втрачаються в результаті успішного відтворення інновацій конкурентами. В першу чергу це залежить від того, наскільки швидко конкуренти реагують на ривок вперед підприємства-піонера і наскільки динамічним є попит.
У відповідності з керівним принципом оптимальної інтенсивної конкуренції сприятливі умови для нормального функціонування суперництва з`являються тоді, коли в економіці існує "широка" олігополія з "помірною" індивідуалізацією продукції. "Вузька" олігополія із сильною індивидуалізацією продукції, навпаки, зменшує інтенсивність конкуренції [5, c.65-66].
В кожній ринковій економіці існує небезпека того, що учасники конкурентної боротьби спробують ухилитися від обов`язкових норм і ризику, пов`язаних з вільною конкуренцією, вдаючись, наприклад, до змови про ціни чи до імітації товарних знаків. Тому держава повинна видавати нормативні документи, які регламентують правила конкурентної боротьби. За Смітом сутність конкурентної поведінки виробників становило "чесне"- без змови – суперництво виробників завдяки, як правило, ціновому тиску на конкуренті. Не суперництво у встановленні ціни, а відсутність можливості впливати на ціну є найважливішим моментом у сучасній трактовці поняття конкуренції.
Умови виникнення конкуренції.
Перша — наявність на ринку великої кількості вироб­ників будь-якого конкурентного продукту або ресурсу. Якщо виробництво зосереджене у руках одного власника, як в умовах адміністративно-командної системи, коли при створенні багатьох видів продукції домінував один вироб­ник — держава, тоді утворюється монополія, яка, по суті, заперечує конкуренцію.
Друга — свобода виробників щодо вибору господарської діяльності. Кожний повинен мати можливість визначати не тільки що виробляти, а й регулювати якість та обсяг продукції.
Третя — відповідність між попитом і пропозицією; інакше, якщо, припустимо, попит перевищує пропозицію, то покупець обмежений у виборі продукції. За наявності дефі­циту всі вироблені товари швидко реалізуються. Там, де існує дефіцит, немає вільної конкуренції.
Четверта — наявність ринку засобів виробництва. У конкурентній боротьбі велике значення має встановлення високої норми прибутку, яка, по суті, є орієнтиром у виборі господарської діяльності. Проте вибір діяльності показує тільки можливість виробництва. Для того щоб ця мож­ливість перетворилась на дійсність, потрібно, маючи грошо­вий капітал, перетворити його на засоби виробництва.
Конкуренція має як негативні, так і позитивні риси.
Негативні риси конкуренції полягають у тому, що дрібні виробники витісняються великим капіталом: одні розоряються, інші збагачуються, посилюється соціальне і майнове розшарування населення, зростає безробіття, поси­люється інфляція [27, c.122].
Позитивні риси конкуренції це те, що вона є рушійною силою ринкової економіки. В умовах конкуренції перемагає той, хто створює якісну продукцію при найменших витратах виробництва завдяки використанню науково-технічних до­сягнень, передової організації виробництва.
Конкуренція корисна для суспільства, вона стимулює еко­номію матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, спону­кає постійно оновлювати асортимент продукції, що випус­кається, стежити за досягненнями науково-технічного про­гресу і швидко впроваджувати їх у виробництво.
Конкуренція позбавлена суб'єктивних вад. Підсумки її оцінюють самі споживачі, надаючи перевагу тим чи іншим товарам. Вона є процесом-причиною, що зумовлює утворення вартості.
Отже, конкуренція — головна ознака ринкової економіки.
Роль конкуренції у ринковій економіці виявляється через певні функції, які вона виконує.
Функція регулювання. Для того щоб перемогти у кон­курентній боротьбі, підприємець повинен виготовляти то­вар, якому надає перевагу споживач (суверенітет спожива­ча). Виходячи з цього, під впливом ціни капітали спрямо­вуються в ті галузі, де можливий найвищий прибуток.
Функція мотивації. Для підприємця конкуренція озна­чає шанс і ризик одночасно:
— підприємства, що пропонують кращу за якістю про­дукцію або виготовляють її з меншими виробничими ви­тратами, одержують винагороду у вигляді прибутку (пози­тивні санкції). Це стимулює технічний прогрес;
— підприємства, що не реагують на уподобання клієнтів або порушують правила конкуренції зі своїми суперника­ми на ринку, виявляються покараними шляхом збитків або виштовхуються з ринку (негативні санкції).
Функція розподілу. Конкуренція не тільки активізує стимули до вищої продуктивності, а й дозволяє розподіляти прибуток серед підприємств і домашніх господарств відповідно до їхнього ефективного внеску. Це відповідає панівному в конкурентній боротьбі принципу винагороди за результати [24, c.87].
Функція контролю. Конкуренція обмежує і контролює економічну силу кожного підприємства. Наприклад, під­приємець може призначити високу ціну, та конкуренція надає покупцеві можливість вибирати серед декількох про­давців. Чим досконаліша конкуренція, тим справедливі­ша ціна.
Виконуючи ці функції, конкуренція безпосередньо впли­ває на ефективність виробництва, підвищуючи його техніч­ний рівень, забезпечуючи якість і розширення номенклату­ри продукції.