Основна діяльність підприємств ресторанного господарства, полягає у виробництві, реалізації та організації споживання кулінарної продукції у формі, сніданків, обідів і вечерь. Однак, діяльність підприємств ресторанного господарства не обмежується цими основними функціями і є багатогранною.

З метою скорочення часу на приготування їжі в домашніх умовах, характерного для індивідуального туризму, підприємства ресторанного господарства випускають різноманітні напівфабрикати, кулінарні, кондитерські вироби, відпускають сніданки, обіди, вечері до дому.

Таким чином, продукція ресторанного господарства — це продукти праці фахівців ресторанного господарства, що мають споживчу вартість у вигляді готової повноцінної їжі, що реалізується переважно у формі сніданків, обідів, вечерь, а також різноманітних напівфабрикатів. Корисний результат праці фахівців ресторанного господарства полягає не тільки у виробництві нових споживчих вартостей ( кулінарних виробів і напівфабрикатів), але й у наданні послуг у реалізації та організації споживання; вартість цих послуг збільшує ціну продукції ресторанного господарства. Загальний випуск продукції підприємств ресторанного господарства визначається виробничою програмою та передбачає випуск перших, других, третіх страв, холодних закусок і гарячих напоїв; борошняних, кондитерських, кулінарних виробів, бутербродів і напівфабрикатів.

Ця продукція називається продукцією власного виробництва. Підприємство громадського харчування - підприємство, призначене для виробництва кулінарної продукції, борошняних кондитерських і булочних виробів, їх реалізації і (або) організації споживання. Тип підприємства громадського харчування - вид підприємства з характерними особливостями обслуговування, асортименту кулінарної продукції, що реалізовується, і номенклатури що надаються споживачам послуг. Клас підприємства громадського харчування - сукупність відмітних ознак підприємства певного типу, що характеризує якість послуг, що надаються, рівень і умови обслуговування [5, с.133-134]. На підприємствах громадського харчування будь-якого типу і класу повинні забезпечуватися безпека життя і здоров'я споживачів і збереження їх майна за умови дотримання правил виробництва і реалізації продукції громадського харчування. Виробничі приміщення підприємств, що працюють на сировині, включають: гарячий і холодний цехи, м'ясний, птахові гол’євий, рибний і овочевий, приміщення борошняного цеху (кондитерський цех); миття столового і кухонного посуду, приміщення для різання хліба, приміщення завідувача виробництвом. При проектуванні підприємств громадського харчування до виробничих приміщень пред'являють ряд вимог по науковій організації праці.

Цехи розміщують в окремих приміщеннях наземних поверхів будівлі з боку господарського двору або торців будівлі з орієнтацією на північ, північний схід і північний захід. Цехи не повинні бути прохідними. Виняток становлять відділення цехів, пов'язані з цехами безперервним технологічним процесом, і підприємства, спроектовані по бесцеховій планувальній схемі. Технологічний процес виготовлення готових блюд і кулінарних виробів здійснюють в них в одному, добре освітленому приміщенні, без ділення його на окремі цехи глухими перегородками. Цим прийомом досягається можливість створення планувальної схеми «гнучкого цеху», що дозволяє здійснювати без реконструкції вільну перестановку устаткування і змінювати технологічні процеси і профіль підприємства, забезпечувати можливість централізованого спостереження за виробництвом. Застосовують бесцеховую планувальну схему в підприємствах невеликої потужності, що працюють на сировині і напівфабрикатах. Виробничі приміщення повинні бути взаємозв'язані, мати зручний зв'язок з необхідними групами приміщень. Виробничі приміщення повинні мати достатню природну освітленість. У них слід уникати розміщення каналізаційних стояків, труб і опор, ніш, виступів, карнизів і інших складних елементів внутрішньої обробки щоб уникнути затемнення приміщень і скупчення пилу. Окрім освітленості при створенні оптимального середовища у виробничих приміщеннях необхідно стежити за станом повітряного середовища: температурою, вологістю, ступенем чистоти і швидкістю руху повітря.

Температура повітря в приміщеннях повинна бути в межах 15 - 16 °С. Розміщення устаткування у виробничих приміщеннях необхідно здійснювати з урахуванням забезпечення прямолінійного і найкоротшого шляху руху сировини, напівфабрикатів і готової продукції між ділянками і робочими місцями із застосуванням засобів механізації [15, с.187-188]. При проектуванні підприємств громадського харчування важливу роль грає вибір розмірів робочих місць, врахування антропометричних даних і вимог фізіології праці. Правильно організоване робоче місце підвищує ефективність праці на 20 %.

Процес миття столового посуду здійснюється вручну або за допомогою посудомийної машини необхідної продуктивності. Якщо миття здійснюється вручну, то у відділенні встановлюють 7 мийних ванн: дві — для миття скляного посуду, дві — для миття приладдя, три — для миття тарілок та спеціального посуду. Якщо використовується посудомийна машина кількість ванн зменшується, але це зменшення погоджують з санітарною службою. У посудомийному відділенні встановлюється таке обладнання: — ванни мийні — 5-7 шт.; — машина посудомийна — 1 шт.; — стіл-прилавок для використаного посуду; — стіл-прилавок для видачі чистого посуду; — стіл з урною для збирання харчових відходів та сміття; — столи виробничі для роботи мийників посуду; — сушарки настінні для тарілок; — сушарки електричні для сушіння рушників; — шафа для зберігання мийних та дезінфікувальних засобів, інвентаря для прибирання; — аптечка першої допомоги. Організація роботи посудомийного відділення великого ресторану (150 місць і більше) наступна. Перед початком роботи один з мийників посуду отримує в сервізній по заявці обмінний фонд посуду з порцеляни, скла, металу, а також приладдя. Протягом робочого дня використаний посуд та приладдя негайно обмінюються офіціантом у посудомийному відділенні на чистий. Такий-порядок роботи повністю виключає непродуктивні затрати часу в офіціантів на обмін посуду, сприяє ритмічній роботі, прискорює обслуговування відвідувачів, зменшує втрати посуду.

Правильна організація роботи служб зберігання та прасування столової білизни забезпечує високу культуру обслуговування. Необхідною умовою санітарії та гігієни є нарізне зберігання чистої та використаної білизни. Для цього в кімнаті для зберігання столової білизни передбачають різні відділення. Використана білизна зберігається в полотняних мішках у спеціальних ящиках на стелажах. Для транспортування в пральню ці мішки краще не зав'язувати, а шнурувати. Ресторани мають різноманітні цехи, що спеціалізуються по видах сировини, що переробляється, і продукції, що виготовляється: цех доопрацювання напівфабрикатів, овочевий, гарячий, холодний. Складське, тарне, санітарно-технічне господарство. Цехи підрозділяють на: заготівки (цех доопрацювання напівфабрикатів, овочевого); доприготування (гарячий, холодний) [19, с.34]. У кожному цеху організовують технологічну лінію - ділянку виробництва, оснащену необхідним устаткуванням для певного технологічного процесу. У цехах заготівок ресторану проводять механічну обробку м'яса, риби, птахів, овочів і вироблення напівфабрикатів