Мир Солнца

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


 

Вартість наших інформаційних послуг у сфері написання робіт по туризму, готельній справі складає:
курсової роботи - 200 грн.
дипломної - 600 грн.
магістерської - 800 грн.

Замовити >>

 

Автореферати
Оплата Контакти

Союз образовательных сайтов

 

 



Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых

[Vox.com.ua] Портал українця

Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru

Туристические сайты Образование, работа за границей

TOPlistУкраїнський рейтинг TOP.TOPUA.NET

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Besucherzahler mail order brides
счетчик посещений

web clocks relojes html
Contatore

Besucherzahler women of ukraine
website counter

Besucherzahler hot russian brides
contatori per blog

contadores de visitas eharmony
contatori per blog

TOPlist

TOPlist

TOPlist



Рейтинг SIMPLETOP.NET

E-Center.lt skaitliukas






Поиск варианта отдыха в Карпатах

Booking.com


Національний парк Низькі Татри

Національний парк Низькі Татри. Географічне положення. Це цікавий у ландшафтному і біогеографічному відношенні гірський масив, розташований майже паралельно до Високих Татр. З північного боку Низькі Татри обмежені ріками Ваг, Попрад і Горнад, з південного - Гром. Загальна довжина Низьких Татр 80 км, максимальна ширина- 30 км. Найвища вершина гора Дюмбієр (2043 м), найнижча точка лежить на гіпсометричному рівні приблизно 400 м.

З метою охорони оригінальних природних екосистем Низьких Татр у 1978 р. на площі 81 000 га створено одноіменний національний парк.

Геологічна та геоморфологічна будова. Головний хребет Низьких Татр утворений гранітами, частково пермськими пісковиками і кременистими породами. У нижніх положеннях північної і частково південної частини хребта переважають тріасові, юрські і нижньо-крейдяні седименти, це головним чином вапнякові породи і доломіти, частково пісковики. У товщах вапняків виникли мальовничі печери, а також воронки та інші карстові утворення. У високогір'ї добре помітні сліди зледеніння у вигляді карів, морен тощо.

Грунти. На території парку сформовані аналогічні до Високих Татр типи грунтів.

Кліматичні умови. Низькі Татри належать до області холодного клімату (X, 2, 3, 4 за Квіттом). Протягом року тут буває до 20-ти теплих днів, до 120 днів з температурою 10° С і вище, 160-180 морозних днів. Середня температура січня дорівнює мінус 6-8° С, липня - 10-14° С Протягом вегетаційного періоду випадає 600-800 мм опадів, у зимовий період - 400-600 мм.

Рослинні ступені. Висотна ступінчатість рослинного покриву подібна до інших гірських масивів Словацьких Карпат. Приблизно до 1300 м сформований рослинний ступінь букових лісів (Fagetum sylvatiсае), вище них у середньому до 1550 м розташований ступінь смеречин (Piceetum abietis), далі, приблизно до 1800 м - ступінь криволісся і субальпійських лук, вище якого поширені альпійські луки. У північно-східній частині Низьких Татр є територія, куди бук не проник внаслідок впливу "дощової тіні", що зумовлено положенням хребтів Високих Татр. Тому тут замість бучин сформувалися смереково-ялицеві та ялицеві ліси.

Рослинність. Флора і рослинний покрив Низьких Татр у тих місцях, де переважають граніти, мають багато спільних рис з Високими Татрами, а в урочищах, де поширені вапнякові породи - з флорою і рослинністю Великої Фатри і Беланських Татр.

Біля підніжжя гір і на схилах до висоти 1300 м поширені бучини або змішані смереково-букові ліси з ялицею і явором. В їх трав'яному покриві переважають неморальні види - підмаренник запашний (Galium odoratum), цибуля ведмежа (Allium ursinum), шавлія клейка (Salvia glutinosa), живокіст бульбистий (Symphytum tuberosum), аконіт лисячий (Aconitum vulparia), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis), ряст порожнистий (Corydalis cava), зубниця (Dentaria enneaphyllos) та ін. На крутих кам'янистих схилах поширені скельні яворини (Aceretum pseudoplatani), в трав'яному покриві яких трапляються характерні для цих едафічних умов види - лунарія оживаюча, герань темна (Geranium phaeum), глуха кропива крапчаста (Lamium maculatum subsp. cupreum) та ін.

Гірські смеречини (Piceetum abietis) сформовані на бідніших грунтах з наявністю кислого гумусу. В їх покриві переважають чорниця, брусниця та сфагнові мохи (Sphagnum girgensohnii). На багатших грунтах поширені смеречини з флористично більш різноманітним трав'яним покривом. У ньому зустрічаються щитник австрійський (Dryopteris austriaca), безщитник жіночий (Athyrium filix-femina), пренант пурпуровий (Prenanthes purpurea), одноквітка одноквіткова (Moneses uniflora), жовтець платанолистий (Ranunculus platanifoiius). У покриві смереково-ялицевих лісів, крім інших видів, ростуть також тонконіг штирський (Poa stiriaca), осока біла (Carex alba), атрагена альпійська (Atragene alpina), аденостилес сіролистий (Adenostyles alliariae). Ширина рослинного ступеня криволісся коливається в межах 1550-1750 м. У минулому криволісся часто вирубували для розширення площі субальпійських пасовищ.

В альпійському ступені у місцях, де відсутні вапнякові породи, поширені угруповання союзу Juncion trifidi Krajina і Loiseleurio-Vaccinion Br.-Bl. Для них характерні такі високогірські види, як ситник трироздільний (Juncus trifidus), дзвоники альпійські (Campanula alpina), горянка дворядна, жовтозілля карпатське (Senecio carpaticus), сон білий (Pulsatilla alba), водянка гермафродитна (Empetrum hermaphroditum), у більш низьких положеннях - зрідка водянка чорна (Empetrum nigrum), дифазіаструм альпійський (Diphasiastrum alpinum).

Снігові улоговини - сприятливе середовище, де формуються угруповання союзу Salicion herbaceae Br.-Bl. з такими видами, як верба трав'яна (Salix herbacea), первоцвіт дрібний (Primula minima), лишайник Solorina crocea і мох Polytrichum sexangulare та ін.

На добре дренованих схилах, що знаходяться триваліший період під сніговим покривом, поширені угруповання костриці мальованої (Festucion pictae Kraj.), а на слабо закріплених схилах - союзу переломника альпійського (Androsacion alpinae). Для угруповань цього союзу характерні такі види, як кисличник двостовпчиковий (Охугіа digyna), ломикамені - супротивнолистий, карпатський, мускусний, переломниковий (Saxifraga oppositifolia, S. carpatica, S.. moschata, S. androsacea), гравілат повзучий (Geum reptans).

На схилах, які менший період вкриті снігом, формуються угруповання союзу куничника волохатого (Galamagrostion villosae), а в завітряних місцях, де снігові маси затримуються довший період,- угруповання союзу Adenostylion з наявністю чемериці Лобеля (Veatrum lobelianum), жовтця платанолистого (Ranunculus platanifolius), куколиці лісової (Melandrium rubrum) та ін.

На експонованих до вітру гребенях, де на денну поверхню виходять вапнякові породи, зустрічаються угруповання союзу осоки міцної (Caricion firmae) з такими видами, як осока міцна, ломикамені (Saxifraga caesia, S. perdurans) та ін. На освітлених терасах поширені угруповання союзу Seslerio-Asterion alpini, едифікаторами і компонентами яких є сеслерія голуба (Sesleria coerulans), айстра альпійська (Aster alpinus), костриця татранська (Festuca tatrae) та ін. На схилах з глибшими грунтами, що знаходяться довший час під сніговим покривом, зустрічаються угруповання союзу Seslerion tatrae та Delphinion elati з такими видами, як сеслерія татранська (Sesleria tatrae), костриця карпатська (Festuca carpatica), куничник очеретяний (Calamagrostis arundinacea), скабіоза блискуча (Scabiosa lucida) та ін.

Фауна. В лісах національного парку поширені характерні для гірських районів Словаччини види - олень карпатський, сарна, ведмідь бурий, рись, дикий кабан та ін. В субальпійському і альпійському рослинних ступенях зустрічається альпійський бабак, глухар, рябчик та інші гірсько-тайгові види.

Природні резервати. На території парку є кілька цінних у науково-природничому відношенні резерватів.

Резерват "Під Латибарською Поляною" (88 га). Тут на південному схилі гірського масиву зберігся праліс, сформований смерекою, буком і ялицею. В трав'яному покриві ростуть аденостилес сіролистий, пренант пурпуровий, цицербіта альпійська (Cicerbita alpina) та інші монтанні види. Корінні ліси мають еталонне значення.

Резерват "Дюмбієр" (2164 га). Розташований на найвищій однойменній вершині Низьких Татр. В ньому охороняється весь комплекс лісових, субальпійських і альпійських екосистем.

Резерват "Огніштє" (852 га). Створений у вапняково-доломітовому секторі мальовничої долини, що характеризується наявністю різнотипних карстових утворень, скельних ландшафтів та льодовикових ущелин з цікавою флорою і рослинністю.

Резерват "Дем'яновська долина" (837 га). Це найбільш атрактивна для туристів долина, в якій виявлено понад 20 печер. В системі печер довжиною понад 20 км утворились цікаві за формою сталактити і сталагміти. У водах деяких печер водиться рідкісний вид ракоподібних Niphargus tatrensis. Круті схили покриті цікавими петрофільними трав'янистими угрупованнями та скельними смеречинами. Дві найбільш цінні у спелеологічному відношенні печери - Станішовська та Бистрянська - знаходяться під абсолютною охороною.

Науково-природниче і соціальне значення. У національному парку особливий науково-природничий інтерес представляють лісові резервати з корінними деревостанами, які мають еталонне значення для реконструкції змінених лісів.

Туристичне, рекреаційне і дидактичне значення. Територія парку активно використовується для літньої, а її середньогірська частина і для зимової рекреації. Для туристів особливо привабливі сталактитові печери у Дем'яновській долині, печера Добшинська та ін.

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)

Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова



Шешори з усіх боків оточені горами і лісами

Пошукова анотація: ПРЕДИСЛОВИЕ экотуризм зарождения воздействием Определение Виды роста профиль развития Туроперейтинг составляющие Проектирование Работа качества Изучение контакт обслуживания размещения приключенческих Выполнение Безопасность Определение Виды горных причины Природные поисковых иностранных Памятка Предисловие Подготовка городе отеле транспорте вождения деньги Защита от человеческих Связь производительности подготовки Отбор договора адаптация гостеприимстве Оценка персонала среды Приготовление Стирка Обустройство отходов перевозки средство мира Америка Африка Азия Кавказа Выделение горных мезорайон туристский Сочинский Псебайский Майкопском экологического Архызский Домбайский Узункольский ЛИТЕРАТУРА Передмова Принципи Гносеологічні Інтеграційні Іноваційні Науково-методичні Конструктивно-географічні екологічного Екологічний геомаркетингу туризм стратегічного екологічного Екотуристичний геомаркетиніу комплексу Маркетинговий збуту Екотуристичні Висновки Екологічна Західні Східні Південні заходів природи екосистем Карпати парк Пієнінський Низькі Татри Мала Фатра Бескиди Малі Білі Велика Орава Штіавницьке Муранська Поляна Словацький Вигорлат Східні Гурський Татранський Горчанський Пієнінський Бещадський охоронні Угорські Бюккський Агтелекський Рослинність Голлокейський Лазберцький Берженьський Земпленський резервати Токайсько Українські Угольсько НАРЦИСІВ Карпатський Синевир території Бескиди Румунські Ретезат Бучеджські Міжнародний заповідних Післямова Асотримент Адміністративні Бізнес планування НОМЕРНОГО Водні зовнішнього Львівської РЕСТОРАННІ гостинності менеджменту Інвестиційний Індустрія Інформаційні Кадрова Лідерство персоналом керівництво Методи Мотивація психологічних Паломницький Подієвий Правове кадрової Реклама Рекреаційні виставок екологічних Сільський сервіс спортивного Стратегічний туристичної культури гостинності Києва комунаційною кадровою якістю Управління РЕКРЕАЦІЙНОГО авіаперевезень автобусних управлінських ЧИННИКІВ РЕСТОРАННОГО РОЗМІЩЕННЯ фестивалі бізнес АВТОМОБІЛЬНОГО берегового КЕЙТЕРИНГУ ресторанному Приморського СВІТОВИЙ КОНКУРЕНТНІ маркетингових туристичного ПРИЙОМУ КАРПАТСЬКОМУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОСЛУГИ ЧИННИКІВ ЯКІСТЬ оперативного виробництва енергетичного технологічних РОБОЧИХ ОБСЛУГОВУЮЧОГО ВЗАЄМОДІЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПРИБИРАННЯ ІСТОРИКО ДОДАТКОВИХ зарубіжного ресторанного ОРГАНІЗАЦІЇ ОСНАЩЕННЯ робочого Львівської МАРКЕТИНГОВІ СВІТОВОМУ ПРОЦЕСУ ЕКОЛОГІЧНОГО інженерно КЕЙТЕРИНГУ ЖИТЛОВИХ ОЗДОРОВЧОГО ПОВЕРХАХ РІЧКОВОГО ТЕМАТИЧНОГО регіони професійної режиму РЕСТОРАННОГО КИЇВСЬКОГО КАРПАТ ХАРКІВСЬКОЇ РИЗИК ПОЛЬЩІ САНІТАРНА ПЕРСПЕКТИВИ ПОБУТОВИХ ЕКСКУРСІЙНИХ ПРИЙОМУ СПОРТИВНО рекреаційне Севастополя Корсунщини ДИСЦИПЛІНИ готельного вдосконалення страхування засобів НОМЕРНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛІНІЙ ВЗАЄМОДІЯ ТУРИЗМУ СОЦІАЛЬНИЙ Методи БЕРЕГОВОГО КОНТРОЛЬ рекреаційних обслуговування ТУРИСТИЧНОЇ доходів ЗАСОБІВ обслуговування МАРКЕТИНГУ РОЗМІЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО тематичних АГЕНСТВ ПОСЛУГ АДМІНІСТРАТОРА Вінницької Волинської розміщення ЯКІСТЬ

 

Пошукова анотація авторефератів дисертацій з туризму: регулювання Франції туризму Крим
Конституційно-правові громадського міжнародних послугами інвестиційної моделювання привабливості туристичних технології Маркетинг стимулювання туристично-рекреаційними сільського продажу економічного менеджмент агротуризму підприємництва зеленого міжнародного світового транскордонного аграрних розвитку ринку територіально-рекреаційних систем

turizmoznanie.org.ua © 2010-2011