Мир Солнца

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


 

Вартість наших інформаційних послуг у сфері написання робіт по туризму, готельній справі складає:
курсової роботи - 200 грн.
дипломної - 600 грн.
магістерської - 800 грн.

Замовити >>

 

Автореферати
Оплата Контакти

Союз образовательных сайтов

 

 



Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых

[Vox.com.ua] Портал українця

Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru

Туристические сайты Образование, работа за границей

TOPlistУкраїнський рейтинг TOP.TOPUA.NET

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Besucherzahler mail order brides
счетчик посещений

web clocks relojes html
Contatore

Besucherzahler women of ukraine
website counter

Besucherzahler hot russian brides
contatori per blog

contadores de visitas eharmony
contatori per blog

TOPlist

TOPlist

TOPlist



Рейтинг SIMPLETOP.NET

E-Center.lt skaitliukas






Поиск варианта отдыха в Карпатах

Booking.com


Організація охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян

 

Анотації 

Грабельников В.А. Організація охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національний аграрний університет, Київ, 2007.

   Дисертація присвячена комплексному дослідженню проблеми організації охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян. Висвітлено питання розвитку місцевого самоврядування і органів що охороняють громадський порядок та безпеку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян. Розглянуто пріоритетні та оптимальні моделі місцевих органів охорони громадського порядку, форми і методи їх діяльності.
   Особливу увагу приділено організації та правовій основі діяльності місцевої міліції як гаранта дотримання громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян. Здійснено аналіз діяльності муніципальної (місцевої) поліції інших держав по охороні громадського порядку. Суттєва увага приділена взаємодії підрозділів місцевої міліції з органами державної влади та місцевого самоврядування і населенням щодо охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян, а також засобам забезпечення законності в діяльності.
   Розроблено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює діяльність місцевої міліції та інших громадських формувань, що забезпечують громадський порядок і безпеку громадян в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку.
   Ключові слова: відпочинок громадян, адміністративна діяльність місцевої міліції, санаторно-курортні заклади, зони відпочинку, законність, соціальне обслуговування населення.

Грабельников В.А. Организация охраны общественного порядка в санаторно-курортных и других зонах отдыха граждан. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальный аграрный университет, Киев, 2007.

   Диссертация посвящена комплексному исследованию проблемы организации охраны общественного порядка в санаторно-курортных и других зонах отдыха граждан.
   В диссертации исследованы теоретические и практические вопросы организации охраны общественного порядка в санаторно-курортных и других зонах отдыха граждан.
   Проанализированы проблемы реализации функции охраны общественного порядка, использован заграничный опыт осуществления мероприятий по охране общественного порядка и личной безопасности граждан в местах массового отдыха и туризма.
   Исследованы приоритетные и оптимальные модели органов охраны общественного порядка в санаторно-курортных и других зонах отдыха граждан. Особенное внимание уделено организационным и правовым основам деятельности местной (муниципальной) милиции как гаранта сохранения общественного порядка, рассмотрены вопросы принятия на службу, обучения кадров, организация работы служб и подразделений, оценки деятельности с учетом общественного мнения и реальной ситуации в санаторно-курортных и других зонах отдыха граждан.
   Проанализированы формы и методы административной деятельности милиции по охране общественного порядка, способы обеспечения законности и вопросы взаимодействия местной милиции из органами государственной власти и местного самоуправления, с населением в области охраны общественного порядка в санаторно-курортных и других зонах отдыха граждан.
   Разработано предложения и рекомендации по усовершенствованию действующего законодательства, которое регламентирует деятельность местной милиции и других общественных формирований, обеспечивающих общественный порядок, безопасность граждан в санаторно-курортных и других зонах отдыха.
   Ключевые слова: отдых граждан, административная деяльность местной милиции, санаторно-курортные учреждения, зони отдыха, законность, социальное обслуживание населения.

Grebelnykov V.A. Organization of security of public order in the sanatorium-health resort and in other places of citizen’s holiday. – Manuscript.

The Dissertation for a Candidate Degree of Low in the specialty 12.00.07. – Administrative Low and Process; Financial Low; Information Low. – National agricultural university. – Kiev, 2007.

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В САНАТОРНО – КУРОРТНИХ ТА ІНШИХ ЗОНАХ ВІДПОЧИНКУ ГРОМАДЯН

Київ – 2007

Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Забезпечення громадського порядку та безпеки громадян є пер-шочерговим конституційним завданням і воно випливає із загальних принципів побудови демократичної правової держави. Виконання завдань, що стоять перед органами внутрі-шніх справ, передбачає реалізацію принципів, заснованих на визнанні загальнолюдських цінностей на гідному ставленні до особи, визнанні її пріоритету у взаємовідносинах з державою. Конституція України визначає, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, у виконанні якого важлива роль належить право-охоронним органам. Саме такими органами, зокрема міліцією, має здійснюватися ком-плекс профілактичних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на забезпечення громадського порядку, безпеки дітей і громадян на території закладів відпочинку та оздо-ровлення. Таким чином, МВС намагається створити сприятливі умови відпочинку для вітчизняних та іноземних туристів в Україні.
Діяльність міліції свідчить, що вирішальною умовою забезпечення нею належного громадського порядку та громадської безпеки на певній території є, в першу чергу, враху-вання місцевих особливостей, чітка організація і управління силами і засобами, можли-вість отримання своєчасної й достовірної інформації про вчинені правопорушення і опе-ративного реагування на неї. З початком демократизації суспільства, з деполітизацією системи МВС, з наданням більших прав місцевим органам державної влади і самовряду-вання в ряді регіонів України з’явилися підрозділи міліції, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. Поява таких формувань свідчить про реальне забезпечення права територіальних громад на самоврядування, їх можливість самостійно вирішувати питання місцевого значення. Це стосується також можливостей вживати всіх необхідних заходів до підтримання належного громадського порядку на своїй території.
Отже, сучасні уявлення про призначення та характер діяльності міліції вийшли далеко за межі тих шаблонів, які склалися впродовж десятиліть в умовах жорсткого адміністру-вання. На сучасному етапі розвитку державності в Україні, в умовах зміцнення інституту самоврядування територіальних громад та усвідомленої необхідності перегляду завдань і функцій МВС та його місцевих органів актуальним стало питання про доцільність повсю-дного формування підрозділів місцевої міліції, основним напрямом діяльності якої має стати охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки в санаторно-курортних інших зонах відпочинку громадян. Як свідчить аналіз, наукові дослідження організаційно-правових засад діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони гро-мадського порядку на території закладів відпочинку практично відсутні. Тому досліджен-ня організаційних та правових основ діяльності місцевої міліції, основних форм та мето-дів її діяльності щодо охорони громадського порядку у санаторно-курортних та інших місцях відпочинку громадян має велике як теоретичне, так і практичне значення.
Таким чином, необхідність зміцнення правопорядку на регіональному рівні, посилен-ня захисту прав і свобод громадян, гарантій права територіальних громад на самовряду-вання зумовлює актуальність глибокого і всебічного дослідження організаційно-правових засад діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони громадського порядку і особ-ливо у місцях масового відпочинку громадян.
Науково-теоретичним підґрунтям для виконання дисертації стали наукові праці фахів-ців в галузі загальної теорії держави і права, державного управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук: В.Б.Авер’янова, М.І.Ануфрієва, О.М.Бандурки, Д.М.Бахраха, Ю.П.Битяка, Є.В.Додіна, С.В.Ківалова, Ю.В.Кідрука, О.П.Клюшніченка, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, Д.П.Коренєва, Ю.Ф Кравченка, В.М.Кудрявцева, О.В.Міненка, О.В.Негодченка, В.І.Олефіра, О.І.Остапенка, Р.С.Павловського, В.П.Пєткова, Л.Л.Попова, Є.А.Самойленка, І.С.Самощенка, Ю.О.Тихомирова, М.Ю.Фролова, В.О.Шамрая, В.К.Шкарупи, В.А.Юсупова та ін.
Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, зако-ни України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, а також відомчі нормативно-правові акти‚ які регулюють питання діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони громадського порядку в цілому та у зонах відпочинку зокрема. Інформа-ційну і емпіричну основу дослідження становлять також політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали, які характеризують діяльність підрозділу міс-цевої міліції щодо охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослі-дження проведено відповідно до п.п. 24, 28, 33, 44, 47 Плану наукових досліджень та розробок з удосконалення діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ на 2002 - 2005 роки, п.п. 1.1, 1.2, 3.1, 6, 7 розділу І та п.п. 2, 3, 9 розділу VІІ Тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002-2005 років, затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., а також згідно з Пріоритетними напрямками наукових досліджень Національного аграрного університету в межах державної науково-технічної програми “Ринкова трансформація аграрної сфери економіки України“ та в кон-тексті проведення в державі адміністративно-правової реформи. Крім цього, тема дисер-тації безпосередньо пов’язана з адміністративно-правовими аспектами наукової теми “Правове забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва, безпеки та якості сільсь-когосподарської продукції“ (номер державної реєстрації 0106U004241).
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі узагальнень чинного законодавства України та практики його застосування проаналізувати теорію і практику здійснення охорони громадського порядку підрозділами місцевої міліції, дослідити організаційно-правові основи організації її діяльності та про-блеми їх практичної реалізації, виробити пропозиції і рекомендації щодо удосконалення охорони порядку у санаторно-курортних та інших місцях відпочинку громадян.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні за-вдання:
здійснити теоретичний аналіз функції органів місцевого самоврядування щодо охо-рони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян;
проаналізувати закордонний досвід здійснення охорони громадського порядку муні-ципальною (місцевою) поліцією і можливості його використання в Україні;
визначити пріоритетні і оптимальні моделі місцевих органів охорони громадського порядку;
дослідити організаційні та правові основи діяльності місцевої міліції;
провести аналіз організаційно–правових питань проходження служби в підрозділах місцевої міліції;
визначити основні форми та методи діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охо-рони громадського порядку на території закладів відпочинку громадян;
дослідити основи взаємодії підрозділів місцевої міліції з населенням, державними органами та органами місцевого самоврядування щодо охорони громадського порядку в санаторно–курортних та інших зонах відпочинку громадян;
визначити і охарактеризувати основні засоби забезпечення законності в діяльності підрозділів місцевої міліції;
сформулювати конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організа-ційно-правових засад діяльності підрозділів місцевої міліції у сфері охорони громадсько-го порядку в санаторно-курортних зонах.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в процесі охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян.
Предметом дослідження є нормативно-правові акти які регулюють діяльність підроз-ділів місцевої міліції щодо охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукуп-ність методів і прийомів наукового пізнання. Системно-структурний, логіко-семантичний, структурно-функціональний методи, методи аналізу і синтезу, порівняльного аналізу застосовувалися для аналізу природи, сутності і перспектив місцевого самоврядування в Україні, закордонного досвіду здійснення охорони громадського порядку муніципальною (місцевою) поліцією і можливостей його використання в Україні, визначення проблем реалізації функції охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку органами місцевого самоврядування. За допомогою логіко-семантичного ме-тоду поглиблено понятійний апарат. Методи класифікації та групування застосовувалися для виділення окремих функцій місцевої міліції, форм та методів її діяльності щодо охо-рони громадського порядку. Статистичні методи було використано при дослідженні дія-льності підрозділу місцевої міліції міста Очакова. Компаративний метод і документаль-ний аналіз використовувалися для вироблення пропозицій, які дають змогу удосконалити законодавство щодо діяльності підрозділів місцевої міліції у галузі охорони громадського порядку на території закладів відпочинку.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших в українській юридичній науці спроб комплексно, з використанням сучасних ме-тодів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити організаційно-правові засади охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян.
В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
визначено пріоритетні і оптимальні моделі місцевих органів охорони громадського порядку;
сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організа-ційно-правових засад діяльності підрозділів місцевої міліції у сфері охорони громадсько-го порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян, внесення змін до законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адмініс-трації”, “Про міліцію”;
удосконалено:
систему основних форм і методів діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охоро-ни громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян;
основні засоби забезпечення законності в діяльності підрозділів місцевої міліції;
визначення форм взаємодії підрозділів місцевої міліції з населенням, державними ор-ганами та органами місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян;
механізм реалізації функції охорони громадського порядку на території санаторіїв, курортів та інших закладів відпочинку громадян органами місцевого самоврядування;
дістали подальшого розвитку: поняття сутності і перспектив розвитку місцевого са-моврядування в Україні;
у новому аспекті проаналізовано:
зарубіжний досвід здійснення охорони громадського порядку муніципальною (місце-вою) поліцією і можливості його використання в Україні;
питання організаційних та правових основ діяльності місцевої міліції у сфері охоро-ни громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян;
порядок і особливості проходження служби в підрозділах місцевої міліції, яка займа-ється охороною громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисерта-ції, можуть бути використані для уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, зок-рема, законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про міліцію” та ін.;
– у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить по-кращити діяльність місцевої міліції щодо охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян;
– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки організаційно-правових засад діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпо-чинку громадян;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право”, “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”, відповідних спецкурсів щодо організації діяльності місцевої міліції і окремих її служб, а також у практичному навчанні.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем само-стійно, з використанням останніх досягнень науки адміністративного права, всі сформу-льовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень ав-тора. У дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обгово-рювали на засіданні кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права юридичного факультету Національного аграрного університету. Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом оприлюднення дисертантом на науково-практичних конференціях: Міжвідомчій науково-практичній конференції “Боротьба з протиправною діяльні-стю на державному кордоні України: теорія, практика, проблеми взаємодії” 8 грудня 2005 року (м. Хмельницький); міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми розвитку та модерні-зації податкових і правоохоронних органів України, боротьба з корупцією та злочинністю“ 30 травня 2005 року ( м. Ірпінь); на VII Всеукраїнській науково-практичній конференції “Верховенс-тво права людини в Україні“ 26 травня 2006 року (м. Острог); на міжвідомчому круглому столі в Національній академії внутрішніх справ України “Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан та шляхи її оптимізації“ 17 червня 2005 року (м. Київ).
Основні висновки дисертаційного дослідження також впроваджено у навчальний процес На-ціонального аграрного університету, Академії управління МВС України та Донецького юридично-го інституту МВС України.
Публікації. Основні наукові положення та результати дисертації опубліковані у трьох наукових статтях у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць, п’яти тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях та трьох навчальних посібни-ках.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, що містять підрозділи, висновки, список використаних джерел і додатки. Обсяг дисертації становить 182 сторінки. Список використаних джерел містить 217 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, сформульовано ме-ту та завдання, визначено теоретичні засади, предмет, об’єкт і методи дослідження; вка-зано на зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, окреслено наукову новизну, теоретичну і практичну цінність дисертації; наведено відомості про апробацію результатів дослідження, структуру та обсяг дисертації.
РОЗДІЛ І “Теорія і практика організації охорони громадського порядку в санато-рно-курортних та інших зонах відпочинку громадян“ містить дослідження основних теоретичних і практичних проблем охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян. Основна увага приділяється організації роботи міс-цевої міліції щодо охорони громадського порядку у місцях відпочинку громадян.
Підрозділ 1.1 “Юридична природа, сутність і перспективи здійснення охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян в Україні“ присвячений дослідженню місцевого самоврядування як соціального феномену, основного органу забезпечення громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку, який сьогодні знову перебуває в центрі уваги широкого кола українських вчених і практиків. Однак сучасна спроба осмислення і реалізації ідей самоврядування - усього лише повернення на новому більш високому рівні розвитку до однієї з найбільш давніх проблем управління суспільством. Із самоврядування почалася історія людства, самоврядування в тому чи іншому варіанті зустрічається практично у кожному суспільстві, із самоврядуванням пов'язують майбутнє соціального управління. Самоврядуванню, так само як і управлінню, при-таманна постановка цілей, тобто наявність цілей, що обумовлюють регулювання, коректування параметрів даної системи. Цим самоврядування якісно відрізняється від самоорганізації і само-регулювання, що мають в більшій мірі спонтанний, мимовільний характер. У той же час у будь-якому самоуправлінському процесі можна знайти елементи самоорганізації і саморегулю-вання. Самоврядування в соціальних спільнотах, об'єднаних на професійній основі чи на ос-нові взаємних інтересів, є одним з найважливіших атрибутів громадянського суспільства. Однак велика частина проблем з якими громадяни зіштовхуються в процесі своєї життєдіяльності і які вимагають повсякденних управлінських рішень, виникає за місцем їх проживання, або відпо-чинку. Переважно комунальний зміст діяльності органів місцевого самоврядування, пріори-тет задач забезпечення життєдіяльності жителів муніципального утворення складають основу ще однієї сучасної теорії місцевого самоврядування - теорії соціального обслуговування. Власне кажучи, це не стільки теорія місцевого самоврядування, скільки концепція соціального управління, при якому органи управління і самоврядування розглядаються як установи по обслу-говуванню населення, задоволенню приватних і публічних інтересів громадян, що складають територіальну спільноту.
Вивчення історії муніципалізму свідчить про постійну динаміку поглядів на сутність самоврядування, його політико-правової природи.
Тепер місцеве самоврядування входить у політичну систему більшості зарубіжних країн як важлива структура народного представництва й організації соціально-політичного життя суспі-льства в рамках громади, комуни, району, округу. Воно являє собою низову, найближчу до громадянського суспільства, територіальну ланку політичної системи, за допомогою якої окремі громадяни можуть артикулювати свої часткові інтереси, переслідувати їх у повсякденному житті, оформляючи їх як своєрідну політичну “ініціативу знизу”, і тим самим впливати на дер-жаву. Місцеве самоврядування, таким чином, є закономірною та об'єктивно існуючою формою здійснення влади, без якої, так само як і без державної влади, неможливе управління справами і суспільством.
Місцеве самоврядування є неодмінним атрибутом будь-якого сучасного демократичного суспільства. Закордонний муніципалізм знає величезну кількість різноманітних моделей і типів організації місцевого самоврядування. Розходження в побудові систем місцевого само-врядування залежать від багатьох факторів: політичного режиму, що домінує в країні, ідеї орга-нізації влади і управління на місцях, державного устрою та адміністративно-територіального роз-поділу держави, національних традицій тощо. У даний час в науковій літературі найбільш часто зустрічається класифікація відомих у світовій практиці моделей організації влади на місцях, в основі якої лежать відносини між органами місцевого самоврядування (управління) та органами центральної влади. Сучасні погляди на місцеве самоврядування дозволяють розглядати його одночасно і як право громадян, що утворюють місцеве територіальне співтовариство, на самостійну організацію і ведення місцевих справ, і як одну з організаційно-правових форм здійснення публічної влади й управління.
Автор зазначає, що реалізована в нашій країні модель місцевого самоврядування уві-брала в себе деякі риси, типові для практики закордонного муніципалізму. У той же час вітчизня-на модель має ряд особливостей, що відрізняють її від інших, а також певні недоліки, що вказують на те, що вона не завжди відповідає реаліям сучасного українського суспільства. Все ж час розвиток місцевого самоврядування є неодмінною умовою й основою зміцнення України як демократичної, правової держави.
Підрозділ 1.2 “Проблеми реалізації функції охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян“ розглядаються питання роботи органів державної влади, які забезпечують громадський порядок у країні насамперед шля-хом створення політичних, правових, економічних, організаційних та інших умов, що дозволя-ють підтримувати належний громадський порядок і здійснювати його охорону.
Система конкретних правових і організаційних заходів, що складають зміст безпосередньо охорони громадського порядку, реалізується переважно в муніципальних утвореннях: міських і сільських поселеннях, у яких здійснюється місцеве самоврядування. І оскільки сьогодні Україна є фактично сукупністю муніципальних утворень, функція охорони громадського порядку повинна розглядатися, у першу чергу, як предмет відання місцевого самоврядування, а вже потім як завдання держави. Система органів внутрішніх справ внаслідок своєї громіздкості і бю-рократичності вже в недалекому майбутньому може виявитися на грані втрати управління. Централізована структурна побудова системи МВС України і практично повна монополі-зація в її руках функції охорони громадського порядку не повною мірою відображають нові реалії устрою держави і фактично ігнорують наявність в державі однієї з конституційних форм організацій публічної влади і управління - місцевого самоврядування.
Як зазначає автор потреба в корінній перебудові організації і діяльності органів внутрішніх справ давно усвідомлена не тільки ученими, але й практиками, котрі вважають, що вже пройдено етап, коли підвищувати результативність оперативно-службової діяльності ор-ганів внутрішніх справ можна екстенсивним шляхом. Зараз подальше нарощування зусиль у боротьбі зі злочинністю повинне забезпечуватися на основі удосконалення організації роботи. Сьогодні органи і підрозділи МВС України, приділяючи основну увагу проявам організо-ваної злочинності, кидаючи на боротьбу з нею свої кращі сили, не приділяють належної уваги злочинності загально-кримінальній, побутовій, яка набагато більше тривожить населення в містах і сільській місцевості, особливо у місцях відпочинку громадян. Численні служби і підрозділи міліції громадської безпеки діють розрізнено, виконуючи вузьковідомчі інтереси. Повсюдно існує практика відволікання дільничних інспекторів міліції на виконання обов'язків, не пов'яза-них з роботою на закріпленій ділянці. Росте число “кабінетних” міліціонерів і керівників, а на вулицях міліції стає з кожним днем все менше. Все це призводить до втрати і без того слабких зв'язків міліції з населенням. Проведені дослідження свідчать, що в умовах високого рівня злочинності в країні і зниження ефективності діяльності правоохоронних органів держави населення відчуває незадоволеність станом охорони громадського порядку і відповідну потребу в поліпшенні цієї діяльності. Найчастіше ця потреба усвідомлюється як бажання мати на місцях такі правоохоронні органи, функції яких найбільш повно відповідали б інтересам населення конк-ретних територій, а їх правове становище дозволяло здійснювати соціальний контроль за їх дія-льністю.
Тому подальший розвиток місцевого самоврядування в Україні висуває завдання створен-ня муніципальних органів охорони громадського порядку - принципово нових для сучасної української держави правоохоронних формувань - у число найважливіших завдань, які треба буде розв'язати найближчим часом.
У підрозділі 1.3 “Закордонний досвід здійснення охорони громадського порядку в са-наторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян муніципальною (місцевою) поліцією і можливості його використання в Україні“ розглянуто питання побудови сис-теми влади в поліцейських організаційних структурах. У деяких країнах, механізм соціаль-ного управління яких достатньою мірою децентралізований, поліцейські системи мають, як правило, багаторівневу побудову. Певна децентралізація поліцейських функцій вкупі з розмежу-ванням повноважень між судовою і виконавчою владою розглядаються як найважливіші умови демократії, гарантії дотримання рівноваги між потребами правоохоронної діяльності в застосуванні примусових заходів і необхідністю забезпечення прав і свобод громадян.
Автор аналізуючи досвід різних країн зазначає, що у більшій мірі децентралізація поліцей-ських сил спостерігається в країнах з федеративною формою державного устрою, у той час як унітарні держави тяжіють до деякої централізації своїх правоохоронних систем. Польський дослі-дник А.Мисюк виділяє дві основні класифікації моделей організації охорони громадського поряд-ку і громадської безпеки: першу - суб'єктивну, до якої належать: державна модель (централізована або децентралізована); самокерована модель, де поліцейські формування безпо-середньо підпорядковані місцевим органам влади; державна модель з обмеженою співучастю місцевих органів влади і громадськості; другу - об'єктивну, що включає: модель, засновану на монолітній поліцейській службі; плюралістичну модель, що припускає множинність видів полі-цейських служб, які відрізняються одна від одної з погляду походження, підпорядкованості, територіальних меж діяльності, компетенції і функціональності.
Як конкретний приклад подібної системи охорони правопорядку можна привести Велико-британію, яку прийнято вважати колискою сучасної поліції. У цій країні названа система ґрунту-ється на сполученні повноважень держави та органів місцевого самоврядування в сфері право-порядку. До компетенції міністра внутрішніх справ, на якого покладена формальна відповідаль-ність за охорону громадського порядку і забезпечення громадської безпеки, не входить безпосере-днє керівництво місцевою поліцією - поліцією графств. Однак за законом від 1964 р. він зобов'я-заний здійснювати нагляд за роботою управлінь місцевих поліцейських органів, йому надано право звільняти шефів-констеблів які не відповідають займаній посаді, які очолюють територіа-льні поліцейські управління. Багаторічна, заснована на принципах демократії практика організації поліцейської діяльності у Великобританії сприяла формуванню досить ефективних механіз-мів, що забезпечують вплив громадян на роботу правоохоронних установ.
На сьогодні поліцейські формування, підпорядковані і фінансовані органами місцевої влади, існують практично у всіх закордонних державах, де визнається право населення на здійс-нення в тій чи іншій формі територіального самоврядування. Принципи створення і діяльності цих формувань обумовлені традиційним закріпленням за органами місцевого самоврядування повноважень в сфері охорони громадського порядку, а також інтересами центральної адміністра-ції в концентрації зусиль підрозділів державної поліції в боротьбі з особливо небезпечними вида-ми правопорушень. Про самостійність муніципальної поліції в даному випадку можна говорити лише у формальному значенні слова. Місцеві поліцейські сили діють під загальним керівництвом центральної влади в особі глав держав та урядів, спеціальних національних Комітетів (рад) з питань забезпечення правопорядку, міністерств внутрішніх справ (юстиції) або ж урядових комі-сарів у регіонах. Керівний вплив центральної влади може мати загальнообов'язкові директиви і досить чіткий контроль за їх виконанням, а також і фінансові важелі впливу (бюджетну дота-цію). У країнах із фрагментарною та інтегрованою моделями правоохоронних систем: США, Великобританії, ФРН, Канаді, Швейцарії, Австрії, Австралії та деяких інших країнах поліцейсь-кими силами, підпорядкованими місцевій владі, виконується найбільша частина повсякденної роботи з підтримання громадського порядку і боротьби зі злочинністю (за винятком бороть-би з деякими особливо небезпечними злочинами). Одночасно муніципальна поліція стежить за виконанням загальнодержавних і регіональних законів та норм, віднесених до її компетенції. Будучи найбільш наближеним до населення органом виконавчої влади, виконує різноманітні функції по “обслуговуванню” інтересів конкретних територіальних співтовариств: забезпечує нагляд за безпекою дорожнього руху, санітарним та екологічним станом населених пунктів, порядком у місцях вуличної торгівлі, виконанням розпоряджень місцевих органів влади. Муні-ципальна поліція грає також роль своєрідного дублера і резерву національних поліцейських сил: службовці муніципальної поліції надають їм допомогу і підтримку при проведенні операти-вно-розшукових та інших заходів при розслідуванні злочинів і забезпеченню громадської без-пеки, збирають відомості та інформують про осіб і факти, що представляють для неї інтерес, передають у поліцейські органи регіонального та загальнонаціонального рівнів матеріали про злочини, що знаходяться в їх юрисдикції.
Основні напрямки і форми взаємодії муніципальної поліції з органами національного і ре-гіонального рівнів, а також із сусідніми юрисдикціями встановлюються законом або можуть за-значатися у відповідних договорах.
Організаційно-правова самостійність муніципальної поліції не звільняє її від обов'язку суворо дотримуватися вимог загальнонаціонального і регіонального законодавств. Конт-роль за муніципальною поліцією в країнах, що мають достатньо виражену децентралізацію право-охоронної системи, найчастіше покладається на органи і посадових осіб місцевого самоврядуван-ня. Участь місцевої влади в питаннях управління муніципальної поліції формально може виявля-тися також через безпосередню роботу членів муніципалітету в складі поліцейської адміністра-ції.
Автор при вивченні можливості використання досвіду закордонних країн при створен-ні муніципальних органів охорони громадського порядку Україні, варто враховувати, що особли-вості організації муніципальної поліції безпосередньо пов'язані з моделлю побудови поліцейських сил, адміністративно-територіальним розподілом держави, географічними умовами, прийнятою правовою системою, історичними та іншими національними традиціями. Ці особливості знахо-дять своє вираження в правовому регулюванні компетенції і структурі муніципальної поліції, у вирішенні питань комплектування і матеріально-фінансового забезпечення її підрозділів, використанні форм і методів правоохоронної діяльності.
Обраний Україною демократичний шлях розвитку, схожість прийнятих моделей місцевого самоврядування, дозволяють широко використовувати накопичений у зарубіжних країнах досвід реалізації функції охорони громадського порядку на територіях санаторіїв, куро-ртів та в інших зонах відпочинку громадян.
РОЗДІЛ 2 “Організаційно-правові основи організації громадського порядку у санато-рно-курортних та інших зонах відпочинку громадян“ присвячений особливостям нормативно-правового регулювання та організаційно-правовим основам діяльності місцевої міліції, як гаранта дотримання громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян.
У підрозділі 2.1 “Пріоритетні й оптимальні моделі місцевих органів охорони громад-ського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян: критерії вибо-ру, організаційна основа і компетенція“ розкриваються моделі місцевих органів охорони гро-мадського порядку. Закордонний досвід організації охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян підказує, що вибір конкретної моделі місцевих органів правопорядку, визначення їх функцій і структури залежать від сукупності політичних, економічних, криміногенних і інших соціальних факторів, особливостей організації національної правоохоронної системи, розвиненості інститутів місцевого самоврядування, історичних, культур-них і інших місцевих традицій.
На основі проведеного дослідження автором досягнуто результати, які дають підстави стверджувати, що набір зазначених критеріїв має велике значення і при виборі пріоритетних мо-делей місцевих органів охорони громадського порядку в Україні. І тому, оцінюючи сукупність розглянутих критеріїв, можна стверджувати, що у світлі реалій сформованої у країні ситуації варто вважати описані в роботі моделі не як конфронтуючі, а як такі, що доповнюють одна одну.
У підрозділі 2.2 “Організаційна та правова основа діяльності місцевої міліції як гара-нта дотримання громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку“ висвітлюються проблеми охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю та зазначається, що вони завжди були, є і будуть актуальними для цивілізованого суспільства. Нині більшість країн світу приділяє певну увагу удосконаленню організації та діяльності правоохоронних органів, зокрема поліції, як одному з найважливіших інститутів демократичного суспільства, піднесенню її на рівень вимог сучасності й майбутнього. Особливої гостроти ця проблема набула в умовах радикальних пере-творень суспільно-політичного ладу та економічної системи України, які, на превеликий жаль, мають і негативні сторони. Політичне, економічне та соціальне становлення суспільства зумовлює потребу приведення правових, організаційних, структурних та інших засад функціонування органів державної виконавчої влади України. Зараз структурна побудова, завдання та функції, форми і методи роботи міліції, хоч і набули певних змін, все ще неповністю відповідають сучасним політичним, економі-чним та соціальним реаліям в Україні. Як наслідок, діяльність органів внутрішніх справ не завжди встигає за процесами розбудови нової держави. Структура системи МВС та організація управління нею надто громіздкі. Численні підрозділи і ланки управління дублюють одна одну, що спричиняє неузгодженість та паралелізм у роботі. У системі виконавчої влади Міністерство внутрішніх справ з підпорядкованими йому органами і внутрішніми військами є центральною ланкою забезпечення правопорядку і боротьби зі злочинністю в державі, тому воно повинно переорієнтувати свою дія-льність на забезпечення насамперед захисту прав і свобод людини. Ця принципова лінія значною мірою вже реалізується на практиці.
Підрозділ 2.3 “Організація роботи підрозділів місцевої міліції щодо охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян“ присвячений питанням організації роботи підрозділів місцевої міліції, яка залежить від якісно організованої служби. Це стосу-ється прийняття на роботу, навчання кадрів, професійної діяльності та якості виконання функціо-нальних обов’язків, додержання законності тощо. Всі ці питання регулюються нормативними актами, які на сучасному етапі потребують змін та удосконалень.
РОЗДІЛ 3 “Проблеми діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони громадсь-кого порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян“ присвячений дослі-дженню форм і методів адміністративної діяльності місцевої міліції щодо охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян, взаємодії з органами місцевого самоврядування та забезпеченню законності в їх діяльності.
У підрозділі 3.1 “Форми адміністративної діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян“ характеризуються форми адміністративної діяльності. Під формою управлінської діяльності при-йнято розуміти управлінську дію, яка має зовнішній вираз. У попередніх підрозділах автор охара-ктеризував функції місцевої міліції. Окрім цього, міліція здійснює такі види діяльності оператив-но-розшукову, адміністративну та кримінально-процесуальну, але зважаючи на завдання, структу-ру, функції підпорядкованість місцевої міліції треба говорити, насамперед, про форми та методи адміністративної діяльності місцевої міліції. Під формою адміністративної діяльності міліції розу-міються однорідні за своїм характером і правовій природі групи адміністративних дій, за допомо-гою яких вони забезпечують громадський порядок, безпеку і ведуть боротьбу зі злочинністю. Характеристика форм адміністративної діяльності дає уявлення про дії міліції щодо охорони гро-мадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян, дозволяє з'ясувати їхню правову природу, умови застосовування до них вимог. Зазначені ознаки дозволяють виділити такі форми адміністративної діяльності місцевої міліції: проведення суспільно-організаційних заходів; вчинення організаційно-технічних і матеріальних дій; видання індивідуальних і нормати-вних актів управління; вчинення інших юридично значимих адміністративних дій.
У підрозділі 3.2 “Методи діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони громад-ського порядку у санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян“ розкриваються методи, які в адміністративній діяльності місцевої міліції покликані забезпечити високу ефектив-ність діяльності працівників міліції, їхню злагоджену роботу, сприяти розвитку творчої ініціативи кожного співробітника.
Адміністративна діяльність місцевої міліції здійснюється за допомогою різних методів. На-явність безлічі методів обумовлено складністю процесів адміністративної діяльності. Методи доповнюють один одного, тому що кожний з них характеризується способом реалізації загальних цілей адміністративної діяльності. Основними методами адміністративної діяльності місцевої міліції щодо охорони громадського порядку є переконання і примус, тому що в реалізації будь-якої функції цієї діяльності мається варіантність співвідношення переконання і примусу.
У підрозділі 3.3 “Забезпечення законності у діяльності підрозділів місцевої міліції“ ха-рактеризується законність як правовий режим в суспільстві, при якому вся система підрозділів місцевої міліції, виконуючи функції охорони громадського порядку, громадської безпеки, у тому числі у місцях відпочинку громадян, зобов'язана, з одного боку, суворо дотримуватися вимог законів, а з іншого – вимагати від посадових осіб і громадян безумовного виконання законів та інших законодавчих актів, здійснювати правоохоронні і правозастосовчі заходи з метою зміцнення правопорядку на підлеглій території та у державі в цілому. Крім цього, розглядаються види конт-ролю за діяльністю міліції, які сприяють додержанню законності та забезпеченню конституційних прав громадян.
У підрозділі 3.4 “Основи взаємодії підрозділів міліції з органами державної влади та місцевого самоврядування і населенням щодо охорони громадського порядку у санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян“ дається авторське визначення взаємодії підроз-ділів місцевої міліції з органами державної влади та місцевого самоврядування і населенням щодо охорони громадського порядку – це погоджений за містом, часом та характером комплекс певних заходів, які проводяться підрозділами місцевої міліції з метою захисту інтересів держави, прав та свобод громадян, підприємств, установ та організацій всіх форм власності від протиправних пося-гань. Воно містить своєчасний обмін інформацією між відповідними суб’єктами, одночасність проведення намічених заходів, персональну відповідальність та взаємний контроль.

ВИСНОВКИ
У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законо-давства України та практики його реалізації, вивчення закордонного досвіду здійснення охорони громадського порядку, теоретичного осмислення численних наукових праць фахівців у галузі загальної теорії держави і права, державного управління та адміністративного права, сфо-рмульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян. Основні з них такі:
1. В основі місцевого самоврядування лежить загальне для будь-якої соціальної організа-ції прагнення надати потребі людей у саморегуляції громадського життя упорядкований характер. Сучасні погляди на місцеве самоврядування дозволяють розглядати його одночасно і як право громадян, що утворюють місцеве територіальне співтовариство, на самостійну організацію і ведення місцевих справ, і як одну з організаційно-правових форм здійснення публічної влади.
2. Пріоритетною моделлю місцевої міліції буде її створення на базі міліції громадської безпеки, тобто підрозділи місцевої міліції мають входити до складу відповідних управлінь (відділів) внутрішніх справ і утримуватися за рахунок коштів місцевого бюджету.
3. Місцева міліція повинна виконувати свої завдання у взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ, правоохоронними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, громадськими формуваннями з охорони громадсь-кого порядку. Порядок і умови проходження служби працівниками місцевої міліції мають регулюватися Законом України „Про міліцію” та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
4. До підрозділів місцевої міліції повинні належати: підрозділи патрульно-постової слу-жби міліції; служба дільничних інспекторів міліції; підрозділи ДАІ; підрозділи дозвільної системи; спеціальні установи міліції (ізолятори тимчасового утримання, приймальники-розподільники для неповнолітніх, приймальники-розподільники для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальні приймальники для осіб, підданих адміністративному арешту); підрозділи у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб; підрозділи охоро-ни і конвоювання затриманих та заарештованих за адміністративні правопорушення.
5. До завдань місцевої міліції варто віднести: охорону прав і свобод людини і громадя-нина, громадського порядку та безпеки на території села, селища, міста; попередження і припинення правопорушень; захист власності від протиправних посягань; забезпечення безпеки дорожнього руху в межах наданих повноважень; забезпечення громадського порядку під час здійснення контролю за додержанням правил санітарії та благоустрою на території села, селища, міста; охорону державних символів, символіки територіальної громади та пам’яток історії і культури; забезпечення виконання загальнообов’язкових рішень органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку і правил торгівлі та гро-мадського харчування; контроль за додержанням громадянами і посадовими особами встано-влених правил паспортної та дозвільної систем; забезпечення громадського порядку при проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій; участь в межах своїх повнова-жень у забезпеченні правового режиму воєнного та надзвичайного стану; участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння в межах компетенції державним ор-ганам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов’язків; організацію охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зо-нах відпочинку громадян.
6. Функціями місцевої міліції слід визнати: адміністративну; профілактичну; виконавчу; соціального обслуговування населення.
7. Формами адміністративної діяльності місцевої міліції є: проведення суспільно-організаційних заходів; вчинення організаційно-технічних і матеріальних дій; видання інди-відуальних і нормативних актів управління; вчинення інших юридично значущих дій.
8. Основними методами адміністративної діяльності місцевої міліції щодо охорони гро-мадського порядку є переконання і примус. При цьому на першому місці стоїть переконання, а потім – примус. Таке співвідношення методів випливає із суспільної природи нашої держа-ви, з відповідності його завдань інтересам людини і громадянина, з величезної виховної ролі переконання.
9. Забезпечення законності в діяльності місцевої міліції – це створення такого правового режиму в суспільстві, при якому вся система підрозділів місцевої міліції, виконуючи функції щодо охорони громадського порядку, громадської безпеки і боротьби зі злочинністю, зо-бов’язана, з одного боку, суворо дотримуватися вимог законів, а з іншого – вимагати від посадових осіб і громадян безумовного виконання законів та інших законодавчих актів, здій-снювати правоохоронні і правозастосовчі заходи з метою зміцнення правопорядку на підлег-лій території та в державі в цілому.
10. Взаємодія підрозділів місцевої міліції з органами державної влади та місцевого само-врядування і громадськими об'єднаннями щодо охорони громадського порядку – погоджений за містом, часом та характером комплекс певних заходів, які здійснюються підрозділами місцевої міліції з метою захисту інтересів держави, прав і свобод громадян, підприємств, установ та організацій всіх форм власності від протиправних посягань. Вона передбачає своєчасний обмін інформацією між відповідними суб’єктами, одночасність проведення намі-чених заходів, персональну відповідальність та взаємний контроль.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Грабельников В.А. Заходи адміністративного примусу в діяльності міліції по забезпеченню порядку у місцях відпочинку громадян // Науково-виробничий журнал “Держава та регіони”. Серія: право. ? ЗІДМУ. ? 2006. ? №1., ? С.31-34.
2. Мацюк В.Я., Шамрай В.О., Грабельников В.А. Інформаційні відносини як об’єкт правового регулювання // Науково-виробничий журнал “Держава та регіони”. Серія: право. ?ЗІДМУ. ?2006. ? №2. ? С.15-19. (автору належить аналіз відносин, що формуються між органами міс-цевого самоврядування та державними інституціями, які забезпечують охорону громадського порядку)
3. Грабельников В.А. Роль екологічної міліції в забезпеченні відшкодування шкоди, завданої екологічним правопорушенням // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрі-шніх справ: Збірник наукових праць: ? 2003.-№3. ? С.27-32.
4. Грабельников В.А. Науково-практичний коментар до Закону України “Про дорожній рух” // За ред. С.М. Тараненка, А.О. Собакаря. – Донецьк: ДЮІ МВС, 2004. – 300 с. (у співавторстві).
5. Грабельников В.А. Організація розшуку автомототранспортних засобів підрозділами ДАІ: Навчальний посібник // За ред. С.М. Тараненка, А.О. Собакаря. ? Донецьк: ДЮІ МВС при ДонНУ, ? 2005. – 308 с. . (у співавторстві).
6. Грабельников В. Нові підходи до боротьби зі злочинністю в курортних зонах та проблеми їх реалізації в Україні // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні // Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції. ? м. Острог. – 2005. – С. 316-317.
7. Доненко В.В., Заброда Д.Г., Грабельников В.А., Душейко О.В. Пам’ятка по несенню служби працівниками міліції з охорони громадського порядку. Дніпропетровськ. 2004. – 40 с.
8. Грабельников В.А. Організація охорони громадського порядку в курортних місцевостях, що знаходяться в прикордонній зоні // Проблеми розвитку та модернізації податкових і правоохо-ронних органів України, боротьба з корупцією та злочинністю. Збірник наукових праць // На-ціональна академія державної податкової служби України. – Ірпінь. – 2005. – С.11-12.
9. Шамрай В.О., Грабельников В.А. Проблеми взаємодії міліції (поліції) та прикордонників кра-їн-учасниць СНД у боротьбі з протиправною діяльністю на кордоні // Боротьба з протиправ-ною діяльністю на державному кордоні України: теорія, практика, проблеми взаємодії // м. Хмельницький – НАДПСУ. – 2006. – 175 с. (автор. с.5-6).
10. Грабельников В. Правові норми застосування міліцією заходів адміністративного примусу у місцях відпочинку громадян // Верховенство права людини в Україні // Матеріали VII Всеукра-їнської науково-практичної конференції. – м.Острог. – 2006. – С. 23-26.
11. Грабельников В.А.Міліція громадської безпеки в системі органів виконавчої влади // Актуаль-ні проблеми держави і системи права України в умовах світової глобалізації. Збірник наукових праць: К.: НАУ. – 2007. – С.70-72.

 

 



Шешори з усіх боків оточені горами і лісами

Пошукова анотація: ПРЕДИСЛОВИЕ экотуризм зарождения воздействием Определение Виды роста профиль развития Туроперейтинг составляющие Проектирование Работа качества Изучение контакт обслуживания размещения приключенческих Выполнение Безопасность Определение Виды горных причины Природные поисковых иностранных Памятка Предисловие Подготовка городе отеле транспорте вождения деньги Защита от человеческих Связь производительности подготовки Отбор договора адаптация гостеприимстве Оценка персонала среды Приготовление Стирка Обустройство отходов перевозки средство мира Америка Африка Азия Кавказа Выделение горных мезорайон туристский Сочинский Псебайский Майкопском экологического Архызский Домбайский Узункольский ЛИТЕРАТУРА Передмова Принципи Гносеологічні Інтеграційні Іноваційні Науково-методичні Конструктивно-географічні екологічного Екологічний геомаркетингу туризм стратегічного екологічного Екотуристичний геомаркетиніу комплексу Маркетинговий збуту Екотуристичні Висновки Екологічна Західні Східні Південні заходів природи екосистем Карпати парк Пієнінський Низькі Татри Мала Фатра Бескиди Малі Білі Велика Орава Штіавницьке Муранська Поляна Словацький Вигорлат Східні Гурський Татранський Горчанський Пієнінський Бещадський охоронні Угорські Бюккський Агтелекський Рослинність Голлокейський Лазберцький Берженьський Земпленський резервати Токайсько Українські Угольсько НАРЦИСІВ Карпатський Синевир території Бескиди Румунські Ретезат Бучеджські Міжнародний заповідних Післямова Асотримент Адміністративні Бізнес планування НОМЕРНОГО Водні зовнішнього Львівської РЕСТОРАННІ гостинності менеджменту Інвестиційний Індустрія Інформаційні Кадрова Лідерство персоналом керівництво Методи Мотивація психологічних Паломницький Подієвий Правове кадрової Реклама Рекреаційні виставок екологічних Сільський сервіс спортивного Стратегічний туристичної культури гостинності Києва комунаційною кадровою якістю Управління РЕКРЕАЦІЙНОГО авіаперевезень автобусних управлінських ЧИННИКІВ РЕСТОРАННОГО РОЗМІЩЕННЯ фестивалі бізнес АВТОМОБІЛЬНОГО берегового КЕЙТЕРИНГУ ресторанному Приморського СВІТОВИЙ КОНКУРЕНТНІ маркетингових туристичного ПРИЙОМУ КАРПАТСЬКОМУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОСЛУГИ ЧИННИКІВ ЯКІСТЬ оперативного виробництва енергетичного технологічних РОБОЧИХ ОБСЛУГОВУЮЧОГО ВЗАЄМОДІЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПРИБИРАННЯ ІСТОРИКО ДОДАТКОВИХ зарубіжного ресторанного ОРГАНІЗАЦІЇ ОСНАЩЕННЯ робочого Львівської МАРКЕТИНГОВІ СВІТОВОМУ ПРОЦЕСУ ЕКОЛОГІЧНОГО інженерно КЕЙТЕРИНГУ ЖИТЛОВИХ ОЗДОРОВЧОГО ПОВЕРХАХ РІЧКОВОГО ТЕМАТИЧНОГО регіони професійної режиму РЕСТОРАННОГО КИЇВСЬКОГО КАРПАТ ХАРКІВСЬКОЇ РИЗИК ПОЛЬЩІ САНІТАРНА ПЕРСПЕКТИВИ ПОБУТОВИХ ЕКСКУРСІЙНИХ ПРИЙОМУ СПОРТИВНО рекреаційне Севастополя Корсунщини ДИСЦИПЛІНИ готельного вдосконалення страхування засобів НОМЕРНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛІНІЙ ВЗАЄМОДІЯ ТУРИЗМУ СОЦІАЛЬНИЙ Методи БЕРЕГОВОГО КОНТРОЛЬ рекреаційних обслуговування ТУРИСТИЧНОЇ доходів ЗАСОБІВ обслуговування МАРКЕТИНГУ РОЗМІЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО тематичних АГЕНСТВ ПОСЛУГ АДМІНІСТРАТОРА Вінницької Волинської розміщення ЯКІСТЬ

 

Пошукова анотація авторефератів дисертацій з туризму: регулювання Франції туризму Крим
Конституційно-правові громадського міжнародних послугами інвестиційної моделювання привабливості туристичних технології Маркетинг стимулювання туристично-рекреаційними сільського продажу економічного менеджмент агротуризму підприємництва зеленого міжнародного світового транскордонного аграрних розвитку ринку територіально-рекреаційних систем

turizmoznanie.org.ua © 2010-2011