Мир Солнца

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


 

Вартість наших інформаційних послуг у сфері написання робіт по туризму, готельній справі складає:
курсової роботи - 200 грн.
дипломної - 600 грн.
магістерської - 800 грн.

Замовити >>

 

Автореферати
Оплата Контакти

Союз образовательных сайтов

 

 



Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых

[Vox.com.ua] Портал українця

Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru

Туристические сайты Образование, работа за границей

TOPlistУкраїнський рейтинг TOP.TOPUA.NET

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Besucherzahler mail order brides
счетчик посещений

web clocks relojes html
Contatore

Besucherzahler women of ukraine
website counter

Besucherzahler hot russian brides
contatori per blog

contadores de visitas eharmony
contatori per blog

TOPlist

TOPlist

TOPlist



Рейтинг SIMPLETOP.NET

E-Center.lt skaitliukas






Поиск варианта отдыха в Карпатах

Booking.com


Інші важливіші природоохоронні території

Інші важливіші природоохоронні території. Крім описаних вище національних парків та заповідника на території Українських Карпат взято під охорону понад 400 менших за площею, але також цікавих у геолого-геоморфологічному, біогеографічному та народногосподарському відношенні природних об'єктів. Нижче подається природоохоронна характеристика важливіших лісових і ботанічних заказників, резерватів та пам'яток природи.

Ботанічний заказник "Чорна Гора" (823 га). Розташована в околицях Виноградова біля Тиси відносно невисока Чорна Гора (508 м) - одна із найбільш цікавих у флористичному і фітоценотичному відношеннях вершин Гутинського хребта. Завдяки оригінальній флорі і рослинності з південно-європейськими генетичними зв'язками, вона здавна приваблювала увагу ботаніків (Bucek, 1931; Margittai, 1937; Jirasek, 1937; Фодор, 1958, 1959, 1972; Стойко, 1966 та ін.).

Заказник республіканського значення розташований у теплій кліматичній зоні. За даними метеостанції у м. Берегове (113 м), середньорічна температура тут дорівнює +9,9 °С, середня температура січня - мінус З °С, липня -24,1 °С. Річна кількість опадів 780 мм.

Геологічну основу утворюють андезити, ліпарити, туфи, які місцями виходять на денну поверхню у вигляді стрімчакових скель (скелі Шойом, Бабок та ін.). На цих вулканічних породах сформувалися буроземні грунти різної потужності, у підніжжі гори трапляються буроземи опідзолені і глеєваті грунти.

Протягом тривалого агрокультурного періоду рослинний покрив у заказнику зазнав істотної антропогенної трансформації, найкраще він зберігся на верхній частині гори на скелястих схилах. Панівними є формації дубових та букових лісів.

Дубові ліси сформовані дубом скельним (Quercus petraea), частково дубами багатоплідним (Q. polycarpa) та Далешампа (Q. dalachampii). Поодиноко в цих ценозах зустрічаються берека (Sorbus torminalis), липа срібляста (Tilia argentea). У чагарниковому ярусі ростуть такі теплолюбні види, як бирючина (Ligustrum vulgare), бруслина європейська (Euonymus europaea), глід одноматочковий (Crataegus monogyna), дерен (Cornus mas). На вершині гори виявлено виноград лісовий (Vitis sylvestris). (Фодор, 1972). Характерні компоненти трав'яного покриву - теплолюбні види - тимофіївка степова (Phleum phleoides), костриця борозниста (Festuca rupicola), перлівка трансільванська (Melica transsilvanica), егоніхон фіолетово-голубий (Aegonychon purpureo-coeruleum). З весняних геоефемероїдів слід відзначити шафрани Гейфелів та банатський (Crocus heuffelianus, С. banaticus), еритроній собачий зуб (Erythronium dens-canis).

На виходах андезитових порід в урочищі Шойом зберігся цікавий природний осередок ясена білоцвітого, про який є згадка у М. Дела (Deyl, 1936). Цей середземноморський вид росте в угрупованнях Fraxineto orni - Quercetum petraeae - dalechampii phleoso-festucetum sulcatae і Fraxineto orni - Quercetum petraeae - dalechampii melicosum pictae (Стойко, 1965).

Букові ліси поширені на північному мегасхилі, вони представлені бучиною підмаренниковою та осоковою (Fagetum galiosum, F. caricosum pilosae). І у флористичному відношенні особливо інтересні локалітети остепнених і скельних фітоценозів на крутих південних схилах. Тут ростуть рідкісні для Українських Карпат види - вишня степова (Cerasus fruticosa), жостер проносний (Rhamnus cathartica), клокичка периста (Staphyllea pinnata), рокитник австрійський (Cytisus austriacus), ферульник лісовий (Ferulago sylvatica), свербіжниця паннонська (Knautia pannonica), туніка пагононосна (Tunica prolifera), воловик Баррельє (Anchusa barrelieri), молочай багатоквітковий (Euphorbia polychroma), льнолистик гіллястий (Thesium ramosum), цибуля круглоголова (Allium spherocephalon), гвоздика голувата (Dianthus glabriusculus), півники закарпатські (Iris germanica var. transcarpatica). До здичавілих рослин на вулканічних туфових скелях слід віднести: очиток закарпатський (Sedum hispanicum var. trancarpaticum), молодило Шлегана (Sempervivum schlehani).

З рідкісних плаункових і папоротей трапляються селагінела швейцарська (Salaginella helvetica), аспленій чорний (Asplenium adiantum-nigrum) та ін.

Всього на території заказника зростає 386 видів і різновидностей судинних рослин. З них 16 поширені і у Південній Європі та Малій Азії, вісім - належать до паннонської флори, два види є ендемічними (Sedum hispanicum var. transcarpaticum і Iris germanica var. transcarpatica).

На території заказника поширені також рідкісні види ентомо-фауни з південно-європейськими зв'язками.

Ботанічні резервати і пам'ятки природи бузку угорського. Бузок угорський (Syringa josikaea) - балкано-південно-східнокарпатський ендем з диз'юнктивним ареалом. Л. Фекете і Т. Блатний (Fekete, Blattny, 1914) відзначали 16 його локалітетів у Південних Карпатах (Бігарські гори, в долинах гірських рік і потоків) і приблизно стільки ж у Східних Карпатах. Однак у результаті різних форм антропогенного впливу ряд локалітетів вже зникло. Тому охорона цього зникаючого третинного релікта - важливе фітосозологічне завдання.

В Українських Карпатах острівні, територіально незначні осередки бузку збереглися в Закарпатті у верхів'ях рік Ужа, Латориці, Ріки та їх приток (Стойко, 1980). На північно-східному мегасхилі виявлено один локалітет у верхів'ї р. Стрий Львівської області (Wierdak, 1923). Враховуючи його близьке розташування до закарпатських осередків у Жденеві і Підполоззі, можна допускати про існування між ними генетичних зв'язків.

Резервати бузку угорського в Жденеві (4 га) та Пашківцях (2 га). Розташовані у Східних Бескидах у верхів'ї р. Жденянки в рослинному ступені ялицево-букових лісів на території Жденевського та Пашківського лісництв Воловецького лісокомбінату Закарпатської області. Жденевський резерват знаходиться на другій терасі правобережної частини згаданої ріки на висоті 410 м, а Пашківський - на її лівобережній частині на висоті 475 м. Клімат тут помірний, середньорічна температура 7-8 °С, середня температура січня мінус 5 °С, липня - 17-18 °С. Річна кількість опадів 1300 мм. Грунти дерновооглеєні і торф'яні, сформовані на старих алювіальних відкладах.

Як правило, бузок поширений у сирих едатопах. Він формує підлісок в угрупованнях Syringeto-Alnetum incanae calthosum та Syringeto-Alnetum incanae filipenduloso-calthosum. До вільхи сірої домішується ясен звичайний, явір, горобина звичайна. Деревостани різного віку від 20 до 60 років. У ярусі підліску ростуть, крім бузку, бруслина європейська (Euonymus europaea), жимолость пухнаста (Lonicera xyiosteum), крушина ламка (Frangula alnus), верба козяча (Salix caprea). У трав'яному покриві переважають евтрофні та гігрофільні, частково монтанні види - калюжниця болотна (Caltha palustris), лабазник оголений (Filipendula denudata), осока трясунковидна (Carex brizoides), чемериця біла (Veratrum album), валеріана цілолиста (Valeriana simplicifolia), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara), аґрус відхилений (Grossularia reclinata), тирлич ваточниковий (Gentiana asclepiadea) та ін.

Бузок добре відновлюється насіннєвим та вегетативним способами, що забезпечує його збереження. У розріджених фітоценозах він досягає другого ярусу, рясно цвіте і плодоносить.

Пам'ятка природи Климець (2,6 га) розташована в околицях села Климець у верхів'ї р. Стрий в Сколівських Бескидах на території Климецького лісництва Славського лісгоспзагу в рослинному ступені смереково-ялицево-букових лісів. Кліматичні умови близькі до попередньої ділянки. Як і у Закарпатті, бузок угорський тут зберігся в угрупованні вільхи сірої (Alnetum incanae syringeto-calthoso-filipendulosum). Він трапляється поодиноко або групами висотою 2-4 м. У підліску рясно представлені горобина, жимолость пухнаста. Трав'яний покрив утворюють гігрофільні види - калюжниця болотна, лабазник оголений, вербозілля лучне (Lysimachia nummularia), чемериця біла та ін.

Усі локалітети бузку угорського збереглись на північній межі його диз'юнктивного ареалу в Українських Карпатах і тому становлять особливий ботаніко-географічний інтерес.

Геоолого-ботанічний резерват Високий Камінь (22,1 га). Розташований у Східних Бескидах в межах висот 380-712 м на схилах однойменної гори на території Підполозянського лісництва Воловецького лісокомбінату, де Латориця розсікає одну з антиклінальних складок внутрішньої Дуклянської зони. Біля підніжжя гори вздовж берегів Латориці на денну поверхню виходять темно-сірі масивні пісковики, в яких трапляються дрібні чисті кристали кварцу, так звані "мармароські діаманти".

Клімат помірний, вологий. Середньорічна температура становить 6,8 °С, середньосічнева - мінус 5,2 °С, середньолипнева -17,6 °С. Річна кількість опадів -1354 мм. Грунти - малопотужні буроземи, що утворилися на пісковикових породах, поверхнево сильно кам'янисті. Життєвість бука на таких породах знижена. Тому в рослинному ступені букових лісів на крутих схилах і кам'янистому гребені збереглись реліктові угруповання з домінуванням липи широколистої (Carpineto-Tilietum platyphyllae urticosum), серцелистої (Carpineto-Tillietum cordatae urticosum, C.-T. mercurialidosum) та дуба скельного (Fageto-Quercetum p. luzulosum, Quercetum p. poosum, Q. p. myrtillosum). На вершині Високого Каменя виявлено фрагменти реліктового сосново-дубового і соснового фітоценозів (Pineto-Quercetum p. myrtillosum, Pinetum myrtillosum). Це один з двох реліктових осередків сосни звичайної в Закарпатті.

На кам'янистих розсипищах поширені зарості порічок блискучих (Ribes lucidum), аґрусу відхиленого (Grossularia reclinata). Тут ростуть такі рідкісні види, як листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium), лілія лісова (Lilium martagon), любка дволиста (Platanthera bifolia).

Пролом Латориці, скельні ущелини, мальовнича гора Високий Камінь мають важливе ландшафтно-естетичне значення на туристичному шляху через Верецький перевал. Ця місцевість, як і сам перевал, цікава і в історичному плані. Тут зупинялись очолювані Арпадом угорські племена, які у 896 р. пройшли через Верецький перевал у Паннонію, про що свідчить запис у давньоруському літопису "Повесть временных лет".

Кедрово-модриновий резерват Кедрин (168 га). Розташований на території Бертянського лісництва Усть-Чорнянського лісокомбінату Закарпатської області. Створений для охорони ендема - модрини польської (Larix polonica) і реліктової породи - сосни кедрової (Pinus cembra). Модрина польська має досить обмежене поширення в Західних (Пієніни, Західні Бескиди), Східних і Південних (гори Цеглеу) Карпатах. В Українських Карпатах відомі лише два її невеликих природних локалітети - в урочищах Кедрин і Манява (Fekete, Blattny, 1914; Domin, 1930; Srodon, 1937; Козий, 1951; Стойко, 1966). Можливо, що у Маняві, де був старий монастир, модрина має культурне походження.

Резерват Кедрин розташований на відрогах полонини Побита на південному мегасхилі Вододільних Горган. Тут на денну поверхню виходять крупнозернисті пісковики. На них сформувались малопотужні поверхнево кам'янисті бідні, кислі, місцями торф'янисті грунти. Оліготрофні едафічні умови мали вирішальне значення у збереженні серед суцільних смерекових лісів реліктового угруповання модрини польської і сосни кедрової. За даними метеостанції Руська Мокра (584 м), середньорічна температура в даному районі дорівнює 6,1 °С, середня температура січня - мінус 5,8 °С, липня -15,1 °С. Річна кількість опадів - 1238 мм. У суворих кліматичних умовах регіону сформувався рослинний ступінь смерекових лісів клімаксового характеру.

Модрина зростає в резерваті поодиноко або у вигляді біогруп на південних та прилеглих до них схилах в межах висот 1080-1240 м. Основний її осередок зберігся на висоті 1200 м на південному схилі крутістю 30 ° у вологому модриново-кедрово-смерековому суборі чорницевому. Деревостан складу 8С ІМд ІСк, віком 130-170 років має повноту 0,4, бонітет IV. У другому ярусі поодиноко зустрічаються береза звисла, зрідка бук, горобина звичайна.

На відміну від модрини сосна кедрова має у резерваті ширше розповсюдження і також приурочена до оліготрофних типів лісорослинних умов. Найбільш поширеним є смерековий кедрач чорницевий (Рісеeto-Cembretum myrtillosum) і кедрова смеречина сфагново-чорницева (Cembreto-Piceetum sphagnoso-myrtillosum).

Основну площу в резерваті займає формація смерекових лісів, представлена асоціаціями Piceetum oxalidosum, P. myrtillosum, P. sphagnoso-myrtillosum.

На родючих буроземних грунтах і південних схилах зустрічаються осередки букових смеречин (Fageto-Piceetum oxalidosum).

Резерват Кедрин має важливе наукове значення для дослідження історії розвитку лісів у голоцені, а також практичне значення як насіннєва ділянка.

Кедровий резерват Яйце (263 га). Це найбільший в Українських Карпатах осередок сосни кедрової європейської, що зберігся на північному мегасхилі Вододільних Горган. Резерват створений ще в 20-х роках за ініціативою митрополита Андрея Шептицького. Він розташований у межах висот 1400-1500 м у Мшанському лісництві Осмолодського лісокомбінату. Клімат цієї території холодний, вологий. Переважають бурі опідзолені торф'янисті поверхнево сильно кам'янисті грунти. Сосна кедрова виступає як субедифікатор, рідше як едифікатор в оліготрофних типах лісорослинних умов. Найбільш поширені кедрово-смерекові субори чорницеві і чорницево-сфагнові (Cembreto-Piceetum myrtillosum, Piceeto-Cembretum myrtillooso-sphagnosum). Оголені кам'янисті розсипища зайняті сосновими борами з сосни гірської (Pinetum mugi). В мезотрофних типах лісорослинних умов поширені смеречини квасеницеві, ожикові та чорницеві (Piceetum oxalidosum, P. luzulosum sylvatici, P. myrtillosum).

У резерваті токують глухарі, водяться кедрівки, снігурі, смерекові шишкарі, омелюхи та інші представники бореальної авіфауни. Трапляються сліди бурого ведмедя, вовка, рисі, лісового кота та інших хижаків.

Тисовий резерват Княж-Двір (208 га). Взятий під охорону ще в 1913 p. (Szafer, 1913). Розташований у Прикарпатті на правобережжі Прута в околицях села Верхнє на території Печеніжинського лісництва Коломийського лісокомбінату. В ньому охороняється один з найбільших в СРСР і найбільший на Україні осередок третинного релікта тиса ягідного, що зберігся в рослинному ступені букових і ялицево-букових лісів в межах висот 320-460 м. Середньорічна температура дорівнює 7,3 °С, середня температура січня - мінус 5,4 °С, липня - 17,7 °С. Річна кількість опадів становить 700 мм. Слаболужні буроземні грунти (рН 7,5-7,8) утворились на елювіоделювію вапнистих порід, що мало важливе екологічне значення для збереження тису - виду кальцефільного. Тис ягідний поширений на різних схилах у вигляді невеликих біогруп у стиглих, зімкнутих ялицевих бучинах (асоц. Abieto-Fagetum taxoso-galiosum, A.-F. taxoso-galeobdolosum, A.-F. taxoso-caricosum pilosae). Ярус підліску утворюють ліщина, бруслина європейська, бузина чорна, калина звичайна, калина-гордовина. У трав'яному покриві переважають неморальні види, з рідкісних рослин поширені: лілія лісова (Lilium martagon), венерині черевички справжні (Cypripedium calceolus), арум Бессера (Arum besseranum), плющ, цибуля ведмежа (Allium ursinum), шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis).

Резерват має важливе наукове значення для вивчення біології та екології тису, а також практичне лісогосподарське значення як насіннєва ділянка.

Резерват дуба скельного Городище (15 га). На Прикарпатті на відміну від Закарпаття і Буковини дуб скельний трапляється дуже рідко (всього чотири локалітети), що пояснюється холоднішим кліматом і, мабуть, відмінними шляхами розвитку рослинності у післяльодовиковий період. Тому його острівні локалітети підлягають охороні з фітоісторичних міркувань.

Один з найбільших осередків даного виду зберігся в урочищі Городище на лівобережжі ріки Бистриці Надвірнянської, поблизу смт. Надвірна у Надвірнянському лісництві. Дуб скельний зростає на південному схилі крутістю 10-45 ° в межах висот 540-660 м. Це помірно тепла кліматична зона, в якій бук лісовий утворює зональні угруповання. Тверді материнські породи залягають поблизу поверхні грунту. На них утворились кислі, поверхнево кам'янисті світло-бурі бідні грунти. В міру погіршення ґрунтових умов у резерваті сформувався такий еколого-ценотичний ряд: свіжа підмаренникова дубова бучина (Querceto petraeae-Fagetum galiosum), свіжа ожикова і волосисто-осокова дубова субучина (Q. p.-F. luzulosum, Q. p.-F. caricosum pilosae), свіжий ожиковйй і чорницевий дубовий субір (Quercetum p. luzulosum, Q. p. myrtiliosum), сухуватий тонконоговий дубовий субір (Q. p. poosum).

В оліготрофних типах у підліску трапляються яловець звичайний (Juniperus communis), дрік красильний (Genista tinctoria), а в трав'яному покриві - орляк звичайний (Pteridium aquilinum), кадило карпатське (Melittis carpatica), ластовень лікарський (Vincetoxicum oficinale), оман мечолистий (Inula ensifolia), смілка поникла (Silene nutans) та ін. В оліготрофних умовах насадження дуба має форму шибляка, його середня висота в 130 років становить 8 м.

Петровецький резерват дубово-ялицевих і буково-дубово-ялицевих лісів (10,5 га). Характерна фітоценотична риса передгір'я Прикарпаття і Буковини - наявність мішаних лісів, едифікатори яких - дуб звичайний, бук, ялиця, інколи граб. Ліси подібного складу трапляються зрідка у передгір'ї Польських та Словацьких Карпат. Історично це порівняно молодий фітоценотичний комплекс, що сформувався у період вологого клімату пізнього голоцену, коли бук і ялиця почали входити в зональну формацію дібров. Під час агрокультурного періоду площа цих лісів помітно скоротилась, і тому їх корінні деривати заслуговують на охорону. З цією метою і було створено резерват на території Петровецького лісництва в околицях села Корчівці Глибоцького району Чернівецької області на висоті 370 м н. р. м. Клімат тут помірний, вологий. Середньорічна температура дорівнює 7,7 °С, річна кількість опадів 700 мм. Грунти дерново-підзолисті, потужні, родючі. В резерваті переважають дубові яличини зубницеві (Querceto-Abietum dentariosum), буково-дубові яличини зеленчукові (Fageto-Querceto-Abietum galeobdolosum). Незначну домішку на них становить липа серцелиста, граб, а у вологих місцеположеннях - смерека. У природному поновленні переважають ялиця та бук, тому ці угруповання ценотично не стабільні. Вони відзначаються високою продуктивністю і мають еталонне значення для лісового господарства Прикарпаття і Буковини.

Свидовецький лісовий заказник (1471 га) та ботанічний резерват "Скелі Близниці" (30 га). Розташовані в Свидовецькому масиві, що після Чорногори належить до найцікавіших у фітогеографічному та ландшафтному відношенні гірських хребтів Українських Карпат.

Клімат з висотою над рівнем моря змінюється від помірного до помірно-холодного та холодного. На метеостанції Ясиня (645 м) середня температура січня мінус 6 °С, липня -16,6 °С, а на метеостанції Турбат (1140 м) відповідно мінус 7,9 °С та 13,7 °С. В Ясині випадає 898 мм опадів на рік, а в Турбаті -1168 мм.

На північному мегасхилі Свидовця під впливом плейстоценових льодовиків виникли льодовикові котли, кари і морени. У зв'язку з гляціальним вивітрюванням та внаслідок моноклінального залягання пластів фліша, на стінках карів на денну поверхню виходять вапнисті породи, що зумовлює флористичну та фітоценотичну різноманітність високогір'я Свидовця. Флору і рослинність гірського масиву вивчали різні автори (Domin, 1931; Козій, Стойко, 1958; Малиновський, 1980; Тасенкевич, 1982).

Лісовий заказник розташований на південному мегасхилі Свидовецького масиву, куди надходять з півдня теплі повітряні течії. Тому тут зональне поширення мають букові ліси, що доходять до висоти 1370 м н. р. м. Це найвища межа бучин в Українських Карпатах. Панівними асоціаціями є бучини ожикові, зубницеві, рідше підмаренникові (Fagetum rubosum hirtae, F. dentariosum, F. galiosum odoratae). На скельних формах рельєфу поширені буково-яворові та буково-ясенево-яворові ліси переліскові (Fageto-Aceretum pseudoplatanae mercurialidosum, Fageto-Fraxineto-Aceretum p. mercurialidosum). В їх трав'яному покриві зустрічаються листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium), лунарія оживаюча (Lunaria rediviva), чемерник червонуватий (Helleborus purpurascens), аспленій зелений (Asplenium viride). Місцями у приполонинній смузі збереглись корінні смеречини чорницеві (Piceetum myrtiliosum).

Вище межі лісу поширене криволісся з душекії зеленої (Duschekietum viride) та яловцю сибірського (Juniperetum sibirici).

У флористичному та ботаніко-географічному відношенні особливо цікавий ботанічний резерват "Скелі Близниці", створений навколо Малої Близниці (1778 м) та Великої Близниці (1883 м), що є найвищими вершинами Свидовецького хребта. Тут ростуть такі рідкісні арктоальпійські види, як бартсія альпійська (Bartsia alpina), дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala), діфазіаструм альпійський (Diphasiastrum alpinum), ситник каштановий (Juncus castaneus), ллойдія пізня (Lloydia serotina), гірчак живородний (Polygonum viviparum), перстач Крантца (Potentilla crantzii). З голарктичним типом ареалу зв'язані цибуля сибірська (Allium sibiricum), айстра альпійська (Aster alpinus), ситник трилусковий (Juncus triglumis), родіола рожева (Rhodiola rosea), ломикамінь волотистий (Saxifraga paniculata), верба списовидна (Salix hastata).

В Українських Карпатах лише в масиві Свидівця ростуть крупка аїзовидна (Draba aizoides), очанка зальцбурська (Euphrasia salisburgensis), ломикамінь переломниковий (Saxifraga androsacea), любочки несправжньо-кульбабові (Leontodon pseudotaraxaci), талабан дакійський (Thlaspi dacicum).

Дуже рідкісними є також котячі лапки карпатські (Antennaria carpatica), астрагал Країни (Astragalus krajinae), сверція альпійська (Swertia alpina), солодушка гірська (Hedysarum hedysaroides), білотка альпійська (Leontopodium alpinum), орлики чорніючі (Aquilegia nigricans) та ін.

Біля підніжжя скель біогрупами росте рододендрон східнокарпатський (Rhododendron kotchyi).

Свидовецький масив, завдяки мальовничості гірських ландшафтів, має також важливе туристичйе і рекреаційне значення. Тому тут доцільно створити регіональний ландшафтний парк.

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)

Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова



Шешори з усіх боків оточені горами і лісами

Пошукова анотація: ПРЕДИСЛОВИЕ экотуризм зарождения воздействием Определение Виды роста профиль развития Туроперейтинг составляющие Проектирование Работа качества Изучение контакт обслуживания размещения приключенческих Выполнение Безопасность Определение Виды горных причины Природные поисковых иностранных Памятка Предисловие Подготовка городе отеле транспорте вождения деньги Защита от человеческих Связь производительности подготовки Отбор договора адаптация гостеприимстве Оценка персонала среды Приготовление Стирка Обустройство отходов перевозки средство мира Америка Африка Азия Кавказа Выделение горных мезорайон туристский Сочинский Псебайский Майкопском экологического Архызский Домбайский Узункольский ЛИТЕРАТУРА Передмова Принципи Гносеологічні Інтеграційні Іноваційні Науково-методичні Конструктивно-географічні екологічного Екологічний геомаркетингу туризм стратегічного екологічного Екотуристичний геомаркетиніу комплексу Маркетинговий збуту Екотуристичні Висновки Екологічна Західні Східні Південні заходів природи екосистем Карпати парк Пієнінський Низькі Татри Мала Фатра Бескиди Малі Білі Велика Орава Штіавницьке Муранська Поляна Словацький Вигорлат Східні Гурський Татранський Горчанський Пієнінський Бещадський охоронні Угорські Бюккський Агтелекський Рослинність Голлокейський Лазберцький Берженьський Земпленський резервати Токайсько Українські Угольсько НАРЦИСІВ Карпатський Синевир території Бескиди Румунські Ретезат Бучеджські Міжнародний заповідних Післямова Асотримент Адміністративні Бізнес планування НОМЕРНОГО Водні зовнішнього Львівської РЕСТОРАННІ гостинності менеджменту Інвестиційний Індустрія Інформаційні Кадрова Лідерство персоналом керівництво Методи Мотивація психологічних Паломницький Подієвий Правове кадрової Реклама Рекреаційні виставок екологічних Сільський сервіс спортивного Стратегічний туристичної культури гостинності Києва комунаційною кадровою якістю Управління РЕКРЕАЦІЙНОГО авіаперевезень автобусних управлінських ЧИННИКІВ РЕСТОРАННОГО РОЗМІЩЕННЯ фестивалі бізнес АВТОМОБІЛЬНОГО берегового КЕЙТЕРИНГУ ресторанному Приморського СВІТОВИЙ КОНКУРЕНТНІ маркетингових туристичного ПРИЙОМУ КАРПАТСЬКОМУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОСЛУГИ ЧИННИКІВ ЯКІСТЬ оперативного виробництва енергетичного технологічних РОБОЧИХ ОБСЛУГОВУЮЧОГО ВЗАЄМОДІЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПРИБИРАННЯ ІСТОРИКО ДОДАТКОВИХ зарубіжного ресторанного ОРГАНІЗАЦІЇ ОСНАЩЕННЯ робочого Львівської МАРКЕТИНГОВІ СВІТОВОМУ ПРОЦЕСУ ЕКОЛОГІЧНОГО інженерно КЕЙТЕРИНГУ ЖИТЛОВИХ ОЗДОРОВЧОГО ПОВЕРХАХ РІЧКОВОГО ТЕМАТИЧНОГО регіони професійної режиму РЕСТОРАННОГО КИЇВСЬКОГО КАРПАТ ХАРКІВСЬКОЇ РИЗИК ПОЛЬЩІ САНІТАРНА ПЕРСПЕКТИВИ ПОБУТОВИХ ЕКСКУРСІЙНИХ ПРИЙОМУ СПОРТИВНО рекреаційне Севастополя Корсунщини ДИСЦИПЛІНИ готельного вдосконалення страхування засобів НОМЕРНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛІНІЙ ВЗАЄМОДІЯ ТУРИЗМУ СОЦІАЛЬНИЙ Методи БЕРЕГОВОГО КОНТРОЛЬ рекреаційних обслуговування ТУРИСТИЧНОЇ доходів ЗАСОБІВ обслуговування МАРКЕТИНГУ РОЗМІЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО тематичних АГЕНСТВ ПОСЛУГ АДМІНІСТРАТОРА Вінницької Волинської розміщення ЯКІСТЬ

 

Пошукова анотація авторефератів дисертацій з туризму: регулювання Франції туризму Крим
Конституційно-правові громадського міжнародних послугами інвестиційної моделювання привабливості туристичних технології Маркетинг стимулювання туристично-рекреаційними сільського продажу економічного менеджмент агротуризму підприємництва зеленого міжнародного світового транскордонного аграрних розвитку ринку територіально-рекреаційних систем

turizmoznanie.org.ua © 2010-2011