Мир Солнца

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


 

Вартість наших інформаційних послуг у сфері написання робіт по туризму, готельній справі складає:
курсової роботи - 200 грн.
дипломної - 600 грн.
магістерської - 800 грн.

Замовити >>

 

Автореферати
Оплата Контакти

Союз образовательных сайтов

 

 



Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых

[Vox.com.ua] Портал українця

Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru

Туристические сайты Образование, работа за границей

TOPlistУкраїнський рейтинг TOP.TOPUA.NET

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Besucherzahler mail order brides
счетчик посещений

web clocks relojes html
Contatore

Besucherzahler women of ukraine
website counter

Besucherzahler hot russian brides
contatori per blog

contadores de visitas eharmony
contatori per blog

TOPlist

TOPlist

TOPlist



Рейтинг SIMPLETOP.NET

E-Center.lt skaitliukas






Поиск варианта отдыха в Карпатах

Booking.com


Регіональний менеджмент в туризмі (соціальні та економіко-географічні аспекти)

 

Анотації 

Король О. Д. Регіональний менеджмент в туризмі (соціальні та економіко-географічні аспекти). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02. – економічна і соціальна географія. – Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1999.

   В дисертаційній роботі здійснено розробку науково-методичних основ регіонального менеджменту в туризмі як процесу організації, прогнозування, планування, контролю, які здійснюються з метою управління та координації розвитку туризму. Вивчено чинники функціонування і розвитку туристських організацій: чинники управління та прийняття рішень в туризмі; туристичні потреби; туристський попит; туристський ринок; рекреаційні ресурси. Досліджено управлінські функції туризму. Розглянуто природні, культурні та соціальні чинники розвитку туризму в Карпатському регіоні. Зроблена оцінка разової рекреаційної місткості та атрактивності Карпатського регіону по районах. Визначені напрямки розвитку туризму в Українських Карпатах.
   Ключові слова: регіональний менеджмент в туризмі; організація туризму; прогнозування туризму; планування туризму; реалізація плану; контроль туризму; точка беззбитковості туристичного підприємства; рекреаційні ресурси; рекреаційне навантаження на природні комплекси; норми рекреаційного навантаження; атрактивність рекреаційних ресурсів; туристичні потреби; туристський попит; туристський ринок; частка доходів, яка використовується на оплату туристичних послуг; кількість покупців туристських благ та послуг.

Король А. Д. Региональный менеджмент в туризме (социальные и экономико-географические аспекты). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 – экономическая и социальная география. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1999.

   В диссертационной работе осуществлена разработка научно-методических основ регионального менеджмента в туризме, как системы территориального управления туристической деятельностью на основе комплексного использования рекреационных ресурсов региона. Определяется экономическая эффективность управленческой деятельности в туризме как критерия рационального менеджмента. Анализируются факторы функционирования и развития туристических организаций. Существуют такие факторы управления в туризме: туристические потребности, туристический спрос, туристический рынок, рекреационные ресурсы. Обращается внимание на следующие туристические потребности: потребности в снятии физического утомления, укреплении здоровья, в развлечениях, физическом и духовном развитии, удовлетворении эстетических потребностей, познании окружающего мира. Рассматривается туристичесчкий спрос как поведение людей, направленное на приобретение определённых благ и услуг с цель удовлетворения туристических потребностей. Особенное внимание уделяется туристическому рынку как совокупности форм и способов организации сотрудничества покупателей (предьявителей спроса) и продавцов (поставщиков) туристических благ и улуг. Рассматриваются рекреационные ресурсы как объекты и явления природного и антропогенного происхождения, пригодные для активного отдыха, способствующие восстановлению и развитию физических и духовных сил человека, его трудоспособности. Рекреационные ресурсы используются для туризма. Они делятся на природные и культурно-исторические. При изучении потенциала рекреационных ресурсов проводится оценка атрактивности и пропускной способности в натуральных показателях. Рассматриваются управленческие функции в туризме: организация туризма, прогнозирование туризма, планирование туризма, контроль туризма, осуществляемые с целью управления и координации развития туризма. Динамичный процесс планирование объеденяет все выше перечисленные управленческие функции в туризме. Определяется объект регионального менеджмента в туризме. Им является территориально-рекреационная система, которая представляет собой пространственную организацию туризма. Процесс регионального менеджмента реализуется через территориальную организацию объекта управления. Основным методом регионального управления в туризме является районирование. Необходимость в туристическом районировании исходит из территориальной дифференциации рекреационных ресурсов. Оценка атрактивности и рекреационной ёмкости по туристическим районам даёт возможность рационально организовать региональный менеджмент. Знание территориальных различий в рекреационном потенциале является условием правильного распределения “от места к месту” ограниченых финансовых, материальных и трудовых ресурсов туристического хозяйства региона. Перспективные туристические районы со значительным рекреационным потенциалом требуют расширенного финансирования за счет освобождения средств вследствие сворачивания деятельности в депрессивных районах. Проведена оценка разовой рекреационной ёмкости и атрактивности Карпатского туристичекого региона по районам. Определена стратегическая цель развития туризма в Украинских Карпатах, на основе которой разработан план деятельности туристического хозяйства в регионе на перспективу. Карпатский туристический регион обладает значительным рекреационным потенциалом. На его основе необходимо сформировать Карпатский туристический комплекс, представляющий собой совокупность туристических учреждений и предприятий, объединённых тесными экономическими связями, а также совместным использованием территорий с благоприятными рекреационными ресурсами. Украинские Карпаты относяться к тем регионам, для которых туризм станет одним из главных источников экономического развития. Особенности экономико-географического положения, рекреационные ресурсы способствуют претворению Карпат в один из наиболее перспективных туристических регионов Украины.
   Ключевые слова: региональный менеджмент в туризме; организация туризма; прогнозирование туризма; планирование туризма; реализация плана; контроль туризма; точка безубыточности туристического предприятия; рекреационные ресурсы; рекреационные нагрузки на природные комплексы; нормы рекреационных нагрузок; атрактивность рекреационных ресурсов; туристические потребности; туристический спрос; туристический рынок; доля доходов, которая используется на оплату туристических услуг; количество покупателей туристических благ и услуг.

Korol O. D. Regional management in tourism (social and economic-geographical aspects).- Manuscript.

Dissertation for searching of the scientific degree of candidate of the geographic sciences on the speciality 11.00.02 – economic and social geography. Kyiv University by Taras Shevchenko, Kyiv, 1999.

 

Регіональний менеджмент в туризмі (соціальні та економіко-географічні аспекти)

Київ – 1999

Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. За умов ринкової економіки відбуваються глибокі якісні зміни у всіх сферах діяльності людини, підвищуються вимоги до управління економічним механізмом суспільства. Це пов’язано зі складністю виробництва і реалізації товарів (послуг). Якщо у виробництві товарів (послуг) приймають участь тисячі спеціалізованих підприємств і організацій, то виникає необхідність раціонального вирішення великої кількості повсякденних виробничих проблем. Для вирішення цих проблем призначена особлива, відносно відособлена сфера управлінської діяльності - менеджмент ( від англ. manage - “управляти”, що означає “уміти управляти”). Менеджмент - це система управління виробничою діяльністю, мистецтво прийняття управлінського рішення.
Менеджмент - це закономірний результат подальшого еволюційного розвитку такого фундаментального суспільного процесу, як поділ праці. Це особлива і відносно відокремлена діяльність, яка визначається, як цілеспрямований вплив на працівників, управління і координація операцій підприємств в умовах ринку для досягнення комерційної мети - одержання прибутку.
Нині менеджмент стає ефективною теорією соціальної організації виробництва на підприємстві, яка спирається на матеріали спеціальних економіко-соціальних досліджень. Оволодіння цією теорією - нагальна необхідність для України, яка здійснює перехід до ринкової економіки.
В Україні наприкінці ХХ ст. менеджмент одержав злет і стає однією з найбільш перспективних нових галузей науки. Він перетворився у професію, галузь знань - в самостійну наукову та учбову дисципліну, а соціальний прошарок тих людей, котрі здійснюють роботу по управлінню - у досить впливову силу.
Виходячи з методології менеджменту в цілому регіональний менеджмент в туризмі розглядається, як сукупність раціональних методів і організаційних важелів територіального управління туризмом. Регіональний менеджмент в туризмі – це економіко-географічний процес, шляхом якого раціонально використовуються природні ресурси, при цьому робиться акцент на ефективний розвиток туризму.
Перехід на управління туристичним господарством регіонів переважно за територіальним принципом - веління часу, назріла необхідність. Таке управління дозволить, з одного боку, усунути протиріччя між територіальною єдністю і спільністю туристичного господарства України і відомчою розрізненістю його управління, з другого. Переважно територіальне управління туризмом забезпечить більшу його ефективність, ніж галузеве, та вирішить важливі проблеми.
Регіональний менеджмент в туризмі - це процес просторової організації, прогнозування, планування, контролю, які здійснюються з метою управління туризмом в регіоні.
Серйозною проблемою теорії і практики регіонального менеджменту в туризмі є протиріччя між вигодою використання рекреаційних ресурсів та їх виснаженням. Високим економічним показникам господарської діяльності в туристичній галузі далеко не завжди відповідають наслідки раціонального використання рекреаційних ресурсів. Практика засвідчує, що заради вигоди суб’єкти господарської діяльності в більшості випадків не рахуються з раціональним використанням рекреаційних ресурсів і завдають їм нерідко непоправної шкоди. Між тим саме здорове для людського життя довкілля, а не вигоди суб’єктів господарської діяльності повинні виступати пріоритетною метою.
Об’єктом дослідження є туризм, а предметом - регіональний менеджмент в туризмі. Виходячи з методології менеджменту, розглядується сукупність раціональних методів і організаційних важелів територіального управління туризмом.
Мета і завдання дослідження – розробка теоретичних, методологічних і методичних питань регіонального менеджменту в туризмі (соціальних та економіко-географічних аспектів), виявлення шляхів підвищення ефективності територіального управління в туристичній галузі Карпатського регіону.
Виходячи із мети, в дисертації розв’язуються такі основні завдання:
- розробка теоретичних питань регіонального менеджменту в туризмі;
- аналіз методологічних аспектів, принципів і методів регіонального менеджменту в туризмі;
- вивчення туристського ринку та оцінка рекреаційних ресурсів як чинників розвитку туризму та управління ним;
- виявлення напрямків розвитку туризму в Карпатському регіоні.
Розуміючи всю складність поставлених завдань, автор не претендує на розгляд всіх питань регіонального менеджменту в туризмі з однаковою повнотою.
Методологія і методика дослідження та використані матеріали. Дисертаційна робота виконана на основі системного підходу, який сприяв дослідженню такого складного соціально-економічного явища, як туризм. При цьому використовувалась методологічна концепція суспільної географії об’єктом дослідження якої є територіальна організація суспільства. Розробка теоретико-методологічних питань дисертації базується на теорії соціально-економічного районування, формування і розвитку територіально-виробничих комплексів, що складають основну частину наукових основ суспільної географії. Дослідження теми спиралось на використання теоретико-методологічних основ менеджменту та рекреаційної географії розроблених в працях М. Х. Мескона, М. В. Альберта, Ф. Хедоурі, В. І. Азара, М. А. Ананьєва, В. С. Преображенського, М. І. Долішнього, М. П. Крачила, О. О. Бейдика, В. К. Євдокименка, О. М. Ігнатенка, В. Ф. Кіфяка, Н. Ю. Недашківської, В. І. Нудельмана, І. М. Школи та ін.
Важливе значення для виконання даної роботи мали досягнення українських вчених у розробці наукових основ дослідження соціально-економічного комплексу України – І. О. Горленко, А. П. Голікова, Я. І. Жупанського, Ф. Д. Заставного, С. І. Іщука, П. С. Коваленка, М. М. Паламарчука, О. М. Паламарчука, М. Д. Пістуна, Ю. І. Пітюренка, В. П. Руденка, Л. Г. Руденка, А. В. Степаненка, Д. М. Стеченка, М. І. Фащевського, О. У. Хомри, О. І. Шаблія, П. Г. Шищенка та ін.
При дисертаційному дослідженні були використані системно-структурний аналіз і синтез, різні методи економіко-географічного вивчення, класифікація і типологія явищ, статистичний, математичний, картографічний, балансовий та інші методи.
Для виконання дисертаційної роботи використані матеріали Міністерства статистики України, обласних управлінь статистики.
Наукова новизна дослідження полягає в наступному:
- зроблено обгрунтування регіонального менеджменту в туризмі як нового напрямку та основи подальшого удосконалення територіального управління туризмом;
- здійснена розробка теоретичних питань регіонального менеджменту в туризмі;
- на основі розробленої методики, вперше здійснена комплексна оцінка рекреаційних ресурсів Українських Карпат в розрізі туристичних районів;
- виявлені основні напрямки розвитку рекреації та удосконалення територіального управління туризмом Карпатського регіону.
Особистий внесок здобувача. В дисертаційній роботі здійснено розробку науково-методичних основ регіонального менеджменту в туризмі як процесу організації, прогнозування, планування, контролю, які здійснюються з метою територіального управління туризмом. Визначена економічна ефективність управлінської діяльності в туризмі. Розглянуто основні закони і теорії туристського менеджменту.
Сформульовано економіко-географічну сутність туризму, яка полягає в тому, що туристські ресурси та постійне місце проживання туриста: по-перше, є стаціонарними щодо території; по друге, територіально не співпадають, тобто знаходяться в різних місцях. Саме територіальність туризму обумовлює його економіко-географічність.
Визначені чинники функціонування і розвитку туристських організацій: чинники управління та прийняття рішень в туризмі; туристичні потреби; туристський попит; туристський ринок; рекреаційні ресурси. Виявлення та оцінка рекреаційних ресурсів є одним з головних завдань регіонального менеджменту в туризмі. Оцінка рекреаційних ресурсів здійснюється за такими критеріями: приваблююча та пропускна здатність.
Зроблена оцінка разової рекреаційної місткості та атрактивності Карпатського регіону по районах. Визначена стратегічна мета та напрямки розвитку туризму в Карпатському регіоні.
Практичне значення дисертації полягає насамперед в конкретних пропозиціях і рекомендаціях по удосконаленню управління туризмом.
Впровадження результатів дослідження по дисертації у практику господарювання виразилось у підготовці автором особисто і в співавторстві матеріалів та рекомендацій з актуальних проблем управління туризмом Карпатського регіону. Зокрема, автор приймав участь у підготовці матеріалів і рекомендацій для американо-українського регіонального семінару “Розвиток екологічно зорієнтованого туризму і бізнесу у Карпатському регіоні”.
Результати дослідження підсилюють наукову основу, необхідну для подальшої розробки державної регіональної економічної політики України і програми соціально-економічного розвитку регіону.
Теоретичні і методологічні розробки автора по регіональному менеджменту в туризмі використовуються у практиці науково-дослідних і проектних робіт по територіальній організації туризму.
Розроблений навчальний курс “Регіональний менеджмент в туризмі” для вищих навчальних закладів, читається на п’ятому курсі географічного факультету Чернівецького державного університету на спеціальностях “економічна і соціальна географія” та “менеджмент природоохоронної діяльності”.
Апробація результатів дослідження. Одержані результати досліджень доповідались на наукових семінарах кафедри економічної географії Чернівецького державного університету, американо-українському регіональному семінарі, наукових конференціях, що проводились Інститутом туризму (м. Київ), щорічних наукових звітних конференціях Чернівецького державного університету (1995 - 1998 рр.), міжнародній науково-практичній конференції (1 – 3 жовтня 1998р., м. Херсон).
Публікації. Результати дослідження опубліковані в 6 друкованих працях загальним об’ємом 2 др. арк.
Структура та об’єм дисертації. У відповідності з поставленою метою і завданнями, які вирішувались, побудована структура дисертаційної роботи.
Робота складається з вступу, 4 розділів, висновків і рекомендацій. Загальний об’єм дисертації 170 сторінок тексту, включаючи 14 картосхем, таблиць і схем, список використаної літератури ( 148 позицій, в т.ч. 1 - на іноземній мові).
У вступі розкривається суть досліджуваної теми та її актуальність, визначені мета, об’єкт і предмет, методологія і методи дослідження, новизна роботи.
Розділ перший присвячується методологічним та теоретичним основам регіонального менеджменту в туризмі. В ньому розглядується регіональний менеджмент як система територіального управління. Визначається економічна ефективність управлінської діяльності в туризмі. Розглянуті основні закони і теорії туристського менеджменту.
В другому розділі аналізуються чинники функціонування та розвитку туристських організацій: чинники управління та прийняття рішень в туризмі; туристичні потреби; туристський попит; туристський ринок; рекреаційні ресурси.
В розділі третьому аналізуються управлінські функції в туризмі: організація туризму; прогнозування туризму; планування туризму; реалізація плану; контроль туризму.
Четвертий розділ присвячений аналізу чинників розвитку туризму в Українських Карпатах; розгляду територіальних особливостей просторової організації туризму в регіоні; виявленню основних напрямків розвитку рекреації та удосконаленню територіального управління туризмом в Карпатах.
У висновках підводяться підсумки наукового дослідження і даються рекомендації, спрямовані на поліпшення територіального управління туризмом України та Карпатського туристського регіону.
Основні положення і висновки дисертації
1. Обгрунтування виділення об’єкта територіального управління в туризмі.
Процес регіонального менеджменту в туризмі починається з виділення об’єкта управління.
Об’єктом управління є територіальна рекреаційна система – комплексна геосистема, яка об’єднує соціальні, техногенні, природні компоненти та складається з взаємозв’язаних підсистем природних та культурних комплексів, інженерних споруд, обслуговуючого персоналу, органу управління.
При обгрунтуванні виділення Карпатського регіону як об’єкта управління слід виходити з аналізу сучасного стану його рекреаційного освоєння.
Оцінювати сучасний стан розвитку рекреаційної сфери в регіоні треба в таких основних напрямках:
1. Рекреаційно-ресурсний напрямок. Головним чинником розвитку туризму є рекреаційні ресурси. Приваблювати туристів може тільки регіон з комфортним кліматом, багатий на унікальні природні та культурно-історичні пам’ятки, мінеральні води і лікувальні грязі, мальовничі місцевості та краєвиди. Наявність природних та культурно-історичних умов та чинників, що використовуються для оздоровлення та відпочинку, перетворюють регіон в потужний район туризму.
2. Економіко-географічний напрямок. Він тісно пов’язаний з вигідним географічним положенням регіону. Різноманітні зв’язки, що проходять через дану територію, її транспортна доступність сприятимуть процесу залучення туристського контингенту в регіон.
3. Соціально-економічний напрямок. Рівень розвитку інфраструктури обумовлює туристську освоєність регіону. В даному контексті інфраструктура розглядається в широкому смислі, основні елементи якої повинні мати не тільки виключно рекреаційну функцію, а й служити провідним фактором піднесення всього соціально-економічного життя краю. При цьому принциповим є те, щоб інфраструктурні об’єкти і системи органічно вписувались в природне середовище регіону, не порушуючи його функціональної структури і просторової цілісності.
4. Екологічний напрямок. Рекреаційне господарювання в регіоні жорстко регламентується екологічними нормативами. Фактичне рекреаційне навантаження на ландшафти обмежується нормами природної рекреаційної місткості. Наявність в регіоні заповідних ділянок різної категорії також визначає напрямки та географію рекреаційної діяльності. З одного боку, в межах заповідних ділянок виключається будь-яка шкідлива для природи діяльність (в тому числі рекреаційна), з іншого боку, заповідні зони часто утворюються на базі унікальних пам’яток природи, внаслідок чого є привабливими для туристів.
2. Територіальна організація об’єкта регіонального менеджменту в туризмі.
Регіональний менеджмент в туризмі реалізується через територіальну організацію об’єкта управління, яка є сукупністю певним чином розміщених просторових елементів туристичного господарства, що знаходяться в складній взаємодії.
Виявлення територіальної організації туризму в регіоні базується на таких основних принципах: а) генетичному (таксономічні одиниці виділяються на основі історичного аналізу територіальної організації туристичного господарства і прогнозу його розвитку); б) соціально-економічному (має на меті максимальне задоволення рекреаційних потреб суспільства, раціональне використання рекреаційних ресурсів, підвищення ефективності туристичного господарства регіону через зниження витрат на виробництво туристських послуг та збільшення доходів від їхньої реалізації; в) єдності територіальної організації туризму з економічним і адміністративно-територіальним устроєм.
Регіональний менеджмент в туризмі має яскраво виражений територіальний характер. Практика показала, що порушення принципу територіальної цілісності управлінської діяльності призводить до зниження ефективності туризму або навіть неможливості управління.
Визначення територіальної організації туризму - головне завдання регіонального управління. Але, на жаль, в Україні воно недостатньо міцне і гнучке, не оперативно мобілізує можливі кошти і ресурси для розвитку туризму.
Туристичне господарство як галузь народного господарства розглядається як одна з складових частин територіально-виробничого комплексу (ТВК). Причому вже нині в окремих регіонах України воно стає галуззю спеціалізації ТВК (Крим, Карпати). А з розширенням територіальних рамок організації туризму і зростання його масштабів кількість таких регіонів збільшиться. І в цих регіонах туристичне господарство буде виступати важливою ланкою виробничої спеціалізації, яка повинна розумно поєднуватися в своєму розвитку з іншими ланками ТВК.
На території України сформувалися туристичні регіони, зони, райони, підрайони, вузли, комплекси, центри, пункти. Всі вони є таксономічними одиницями територіальної організації туристичного господарства. Варто підкреслити, що в туристичних регіонах туристичне господарство виступає як профілююча галузь (Крим, Карпати), а в туристичних вузлах, які охоплюють окремі населенні пункти - як важливий містоутворюючий чинник (Яремче).
Головною ланкою територіального управління є туристичний район. Туристичний район розуміється як виробничо-територіальне поєднання зі спеціалізацією на наданні населенню туристичних послуг. Він охоплює територію в межах якої на основі використання рекреаційних і трудових ресурсів, системи інженерних споруд, транспортної сітки тощо, є сприятливі передумови для розвитку туристичного господарства.
В Карпатському регіоні можна виділити декілька туристичних районів з різною спеціалізацією, ступенем освоєння, перспективами розвитку, значенням їх для народногосподарського комплексу як регіону, так і України в цілому. Виділені туристичні райони відображають сформовану на сьогоднішній день територіальну організацію рекреаційної діяльності в Карпатському регіоні (рис. 1.).
3. Рекреаційно-ресурсний потенціал об’єкта управління.
Територіальна організація туризму вважається основою регіонального менеджменту територіально-рекреаційних систем, які є складовою частиною території країни і розвиток їх тісно зв'язаний з розвитком інших галузей господарства. Для територіальної організації туризму велике значення має оцінка рекреаційних ресурсів. При розробці основних напрямків розвитку туризму ця оцінка приймається до уваги в першу чергу. Регіональний менеджмент в туризмі вимагає здійснення досліджень які включали б науково обгрунтований аналіз рекреаційних ресурсів і вивчення туристичного ринку. Тільки після здійснення цих досліджень можна встановити рекреаційний потенціал території, на основі чого проводиться розробка планів подальшого розвитку туризму в регіоні.
Рекреаційні ресурси. Виявлення та оцінка рекреаційних ресурсів є одним з головних завдань регіонального менеджменту в туризмі. Оцінка рекреаційних ресурсів здійснюється за такими показниками: приваблююча та пропускна здатність.
Атрактивність – це є інтегральний показник, який комплексно враховує всі сторони приваблюючої здатності. Одні рекреаційні ресурси туристів приваблюють більше, інші - менше. Така властивість рекреаційних ресурсів називається приваблюючою здатністю. Атрактивність (від французького слова “атракціон”, яке означає те, що приваблює, пригортає увагу) - це є показник здатності рекреаційних ресурсів приваблювати туристів. Оцінка цього показника здійснюється за такими критеріями: екзотичність, унікальність, естетичність, міфічність, комфортність. Існуюча методика оцінки атрактивності використовує умовні показники (бали). При дослідженні потенціалу рекреаційних ресурсів доцільно використовувати натуральні показники. Тобто, в нашому випадку, оцінюючи атрактивність, необхідно перейти від “балів” до “чоловік”. Перетворення умовних одиниць в натуральні робиться через кількісні параметри певних показників туристського ринку, попит якого задовольняється рекреаційними ресурсами, що вивчаються.
Визначення пропускної здатності рекреаційного ресурсу має важливе значення для комплексного вивчення останнього. Пропускна здатність рекреаційного ресурсу визначається рекреаційною ємністю території. Рекреаційна ємність - кількість відпочиваючих, які без суттєвої шкоди для природного комплексу можуть знаходитись на певній території (акваторії) в певний проміжок часу. Оцінка рекреаційної ємності робиться на основі науково обгрунтованих норм рекреаційного навантаження на природні комплекси.
Туристський ринок. Туристський ринок - це сукупність форм і способів організації співробітництва покупців (пред?явників попиту) і продавців (постачальників) туристських благ та послуг.
Туристична діяльність пов?язана з певними територіальними ринками. Регіональний менеджмент в туризмі вимагає оцінки територіального ринку, яка здійснюється за такими показниками: реальні доходи населення, вартість платних і туристських послуг населенню. Кількісні параметри цих показників мають безпосередній вплив на приваблюючу здатність рекреаційного ресурсу. Оцінка атрактивності в натуральних одиницях за своєю суттю є трансформація балів через реальні доходи населення, вартість платних і туристських послуг населенню. Саме кількісні параметри цих показників туристського ринку визначають величину приваблюючої здатності в натуральних одиницях.
Приваблююча та пропускна здатність разом складають потенціал рекреаційного ресурсу. Для зіставлення цих складових необхідна сумірність їхніх показників. Цієї сумірності можна досягнути, використовуючи єдиний натуральний показник (чоловік). Потенціал рекреаційного ресурсу не є простою сумою показників його складових. Щоб це пояснити, розглянемо такі варіанти: 1) Показник атрактивності (із врахуванням коефіцієнта сезонності) дорівнює пропускній здатності; це є найкращий варіант, який дає змогу повністю реалізувати потенціал рекреаційного ресурсу. 2) Показник атрактивності (із врахуванням коефіцієнта сезонності) менше пропускної здатності; з точки зору суб’єкта ресурсокористування це виявляється в перевищенні пропозиції над попитом, що призводить до зменшення цін на туристичні послуги в межах цього рекреаційного ресурсу; тут можуть розвиватися тільки найбільш масові види туризму, а також самодіяльний туризм. 3) Показник атрактивності (із врахуванням коефіцієнта сезонності) більше пропускної здатності; це відповідно призводить до збільшення цін на туристичні послуги в межах цього рекреаційного ресурсу внаслідок перевищення попиту над пропозицією, тут може розвиватися елітний та іноземний туризм. Отже, потенціал рекреаційного ресурсу доцільно розглядати та аналізувати на основі показників його складових, тоді, як їхня інтеграція призводить до спотворення.
Як свідчать отримані результати оцінки, потенціал рекреаційних ресурсів Карпатського регіону становить: атрактивність – 28342 чоловік, разова рекреаційна місткість – 5332 тис. чоловік (табл. 1.).
Аналіз територіальної диференціації потенціалу рекреаційних ресурсів є сутністною характеристикою економіко-географічного підходу до регіонального управління в туризмі. Оцінка атрактивності та рекреаційної місткості Карпатського регіону в розрізі туристичних районів дає змогу раціонально організувати управлінський процес.
Разова рекреаційна місткість Карпатського регіону в розрізі туристичних районів, хоча і має значну територіальну диференціацію (від 640 тис. чоловік в Дністровському до 90 тис. чоловік у Берегівському), не є обмежуючим чинником розвитку туризму в жодному районі. Мінімальний показник рекреаційної ємності Берегівського району (90 тис. чоловік) майже втричі перевищує сукупну атрактивність всього Карпатського регіону (28342 чоловік) (табл. 1.).
Серед туристичних районів Українських Карпат вирізняються за величиною атрактивності Прикарпатський – 4140, Свалявсько-Мукачівський – 3329, Дністровський – 3030 чоловік. Найменшу приваблюючу здатність мають Вижницько-Путильський – 469, Мізунський – 469, Славсько-Сколівський – 426 чоловік. Тобто, за цим показником райони різняться майже в 10 разів (табл. 1.).
Низьким показникам атрактивності в натуральних одиницях можна протиставити оцінку в балах. Так, приваблююча здатність Прикарпатського району в умовних одиницях становить 97 балів (максимально можлива оцінка за цією методикою становить 100 балів). Бальна оцінка об’єктивно показує високу атрактивність рекреаційних ресурсів.
Знання просторових відмінностей в рекреаційному потенціалі є передумовою раціонального територіального розподілу обмежених фінансових, трудових та матеріальних ресурсів туристичного господарства регіону. Перспективні туристичні райони із значним рекреаційним потенціалом вимагають розширеного фінансування за рахунок вивільнення коштів внаслідок згортання діяльності в депресивних районах.
Оцінка потенціалу рекреаційних ресурсів показує, що його кількісні параметри в поєднанні з географічними факторами є важливими об’єктивними чинниками розвитку туризму в Карпатському регіоні.
4. Планування туризму.
Вивчення рекреаційного потенціалу підводить впритул до планування господарської діяльності в туристичній галузі Українських Карпат.
Планування туризму є основою його управління. Динамічний процес планування об’єднує всі управлінські функції туризму
Планування туризму - це система дій та рішень, які ведуть до розробки специфічних стратегій спрямованих на досягнення туристськими організаціями своєї мети.
Процес планування є інструментом, який допомагає в прийнятті управлінських рішень. Виділяються чотири основних види управлінської діяльності в рамках планування: 1) розподіл ресурсів; 2) адаптація до зовнішнього середовища; 3) внутрішня координація; 4) організаційне стратегічне передбачення.
Найважливішим напрямком удосконалення планування туризму є перехід від галузевого до територіального планування. Переважання у плануванні та управлінні туризмом територіального принципу найбільше відповідає оптимізації експлуатації рекреаційних ресурсів. Специфіка туризму, який розглядається як об’єкт планування, вимагає значного посилення територіального підходу. В основу планування та управління туризмом повинна бути покладена територія, насамперед природно-економічний регіон, під яким мається на увазі певна територія країни з однорідними умовами використання та відтворення рекреаційних ресурсів і розвитку продуктивних сил. Територіальні плани розвитку туризму повинні мати визначальний характер і орієнтувати підприємства в плануванні виробництва та реалізації туристських послуг.
В умовах ринкової економіки необхідність територіального планування туризму особливо актуальна. Адміністративно-територіальні одиниці мають різні характеристики, які відрізняються своєю економічною, культурною, естетичною та ін. цінностями. Отже і підхід до планування туристського обслуговування по окремим територіям повинен бути диференційований, виходячи з їх характерних особливостей. В основу такої диференціації беруться відмінності соціально-економічної ефективності туристських заходів, які здійснюються в конкретних природних, економічних та адміністративних районах. Соціально-економічна ефективність тут виступає як величина прибутків у зіставленні з відповідними затратами.
Стратегічною метою в плануванні розвитку туризму в регіоні має бути створення Карпатського територіально-рекреаційного комплексу (ТРК), як одного з можливих шляхів найбільш оптимального вирішення проблем використання багатих рекреаційних ресурсів Карпат. Доцільність створення ТРК продиктована нагальною необхідністю об'єднання розрізнених підприємств сфери обслуговування і створення матеріально технічної бази для подальшого розвитку туристичного господарства.
Виходячи з основних стратегічних завдань і очикуваних результатів, планування розвитку туризму в Карпатському регіоні слід здійснювати по кількох генеральних лініях.
І. Створення сприятливого організаційного, економічного та правового середовища, функціонування рекреаційної сфери
II. Реконструкція та модернізація наявної матеріально-технічної бази рекреаційної індустрії (заходи по реконструкції рекреаційних об’єктів, автомобільних та залізничних доріг, розвитку сервісного обслуговування, поліпшенню зв’язку)
III. Нове будівництво і реалізація престижних проектів. Реалізувати значний обсяг нового будівництва повністю через дефіцит фінансових ресурсів не вдасться. Потрібна селекція. Можна розраховувати в певній мірі на державну підтримку будівництва нових об’єктів в гірській частині регіону (Закон “Про статус гірських населених пунктів України”), об’єктів для оздоровлення потерпілих від Чорнобильської аварії. В перелік об’єктів першочергового будівництва можна віднести і ті, у фінансуванні яких переважає частка коштів підприємств, фондів тощо.
Висновки і пропозиції
1. Вивчення соціальних та економіко-географічних аспектів регіонального менеджменту в туризмі має дуже важливе наукове і практичне значення. Воно веде до більш глибокого пізнання загальних закономірностей територіальної організації туризму, без знання яких неможливе ефективне управління.
2. Важливою проблемою просторової організації туризму є гармонійне поєднання його галузевого і територіального управління. Наукова розробка і впорядкування такого поєднання дасть великий соціально-економічний ефект, різко підвищить рентабельність туризму. Одним з ефективних засобів вирішення питань територіальної організації туризму є удосконалення форм і методів його територіального управління. Необхідна переорієнтація деяких великих сфер економіки окремих регіонів країни з галузевого на переважно територіальний принцип управління. Це насамперед відноситься до туристичної та обслуговуючих її галузей такого важливого району рекреаційної спеціалізації загальнодержавного значення як Карпати.
Перехід на управління туристичним господарством регіонів та районів переважно за територіальним принципом - веління часу, назріла необхідність. Таке управління дозволить, з одного боку, усунути протиріччя між територіальною єдністю і спільністю туристичного господарства України і відомчою розрізненістю його управління з другого. Переважно територіальне управління туризмом забезпечить більшу його ефективність, ніж галузеве та вирішить важливі проблеми. До них в першу чергу відносяться: 1) створення надійної матеріально-технічної бази будівництва і розгортання будівельно-монтажних робіт; 2) дотримання при забудові та впорядкуванні туристичних комплексів єдиних вимог районної планіровки; 3) досягнення необхідної пропорційності в процесі функціонування всіх обслуговуючих основних та допоміжних об’єктів; 4) підвищення ефективності контролю за дотриманням вимог охорони довкілля та здійснення необхідних заходів по відтворенню відновних рекреаційних ресурсів; 5) комплексне освоєння перспективних для розвитку туризму місцевостей; 6) наукове обгрунтування перспективних схем розвитку зон відпочинку і туризму та їхня районна планіровка.
3. Українські Карпати відносяться до тих регіонів, для яких туризм стане одним з головних джерел економічного розвитку. Особливості економіко-географічного положення рекреаційні ресурси сприяють перетворенню їх в один з найбільш перспективних туристичних регіонів України. В перспективі інтенсивний розвиток туризму може стати важливим джерелом доходів для карпатських областей.
Публікації по темі дисертації
1. Король О. Д., Крачило М. П. Сучасний туризм та його місце у суспільному виробництві // Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи: Збірник наукових статей. — К.: ІВЦ “Слов’янський діалог”, 1995. — С.57—63.
2. Король О. Д. Туристські ресурси та їх використання // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 3. Географія: Збірник наук. праць. — Чернівці: ЧДУ, 1996. — С.64—69.
3. Король О. Д., Крачило М. П., Зарівна О. С. Любінська І. Б. Природно-рекреаційні ресурси Чернівецької області, їх використання та охорона // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 3. Географія: Збірник наук. праць. — Чернівці: ЧДУ, 1996. — С.70—75.
4. Король О. Д. Туристичні потреби // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 31. Географія: Збірник наук. праць. — Чернівці: ЧДУ, 1998. — С.121—127.
5. Король О. Д., Крачило М. П. Методологічні та теоретичні основи туристичного менеджменту // Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 1: Матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції “Туризм в Україні: економіка та культура” (Світязь, 9 – 10 вересня 1998 р.). – У двох частинах. – К.: “КМ – Трейдинг”, 1998. – Частина перша – C.53 ? 62.
6. Король О. Д. Туристсько-краєзнавча робота в школі // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (1 – 3 жовтня 1998р., м. Херсон). — К.: Вид-во “Реформа”, 1998. — С.34—35.

 



Шешори з усіх боків оточені горами і лісами

Пошукова анотація: ПРЕДИСЛОВИЕ экотуризм зарождения воздействием Определение Виды роста профиль развития Туроперейтинг составляющие Проектирование Работа качества Изучение контакт обслуживания размещения приключенческих Выполнение Безопасность Определение Виды горных причины Природные поисковых иностранных Памятка Предисловие Подготовка городе отеле транспорте вождения деньги Защита от человеческих Связь производительности подготовки Отбор договора адаптация гостеприимстве Оценка персонала среды Приготовление Стирка Обустройство отходов перевозки средство мира Америка Африка Азия Кавказа Выделение горных мезорайон туристский Сочинский Псебайский Майкопском экологического Архызский Домбайский Узункольский ЛИТЕРАТУРА Передмова Принципи Гносеологічні Інтеграційні Іноваційні Науково-методичні Конструктивно-географічні екологічного Екологічний геомаркетингу туризм стратегічного екологічного Екотуристичний геомаркетиніу комплексу Маркетинговий збуту Екотуристичні Висновки Екологічна Західні Східні Південні заходів природи екосистем Карпати парк Пієнінський Низькі Татри Мала Фатра Бескиди Малі Білі Велика Орава Штіавницьке Муранська Поляна Словацький Вигорлат Східні Гурський Татранський Горчанський Пієнінський Бещадський охоронні Угорські Бюккський Агтелекський Рослинність Голлокейський Лазберцький Берженьський Земпленський резервати Токайсько Українські Угольсько НАРЦИСІВ Карпатський Синевир території Бескиди Румунські Ретезат Бучеджські Міжнародний заповідних Післямова Асотримент Адміністративні Бізнес планування НОМЕРНОГО Водні зовнішнього Львівської РЕСТОРАННІ гостинності менеджменту Інвестиційний Індустрія Інформаційні Кадрова Лідерство персоналом керівництво Методи Мотивація психологічних Паломницький Подієвий Правове кадрової Реклама Рекреаційні виставок екологічних Сільський сервіс спортивного Стратегічний туристичної культури гостинності Києва комунаційною кадровою якістю Управління РЕКРЕАЦІЙНОГО авіаперевезень автобусних управлінських ЧИННИКІВ РЕСТОРАННОГО РОЗМІЩЕННЯ фестивалі бізнес АВТОМОБІЛЬНОГО берегового КЕЙТЕРИНГУ ресторанному Приморського СВІТОВИЙ КОНКУРЕНТНІ маркетингових туристичного ПРИЙОМУ КАРПАТСЬКОМУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОСЛУГИ ЧИННИКІВ ЯКІСТЬ оперативного виробництва енергетичного технологічних РОБОЧИХ ОБСЛУГОВУЮЧОГО ВЗАЄМОДІЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПРИБИРАННЯ ІСТОРИКО ДОДАТКОВИХ зарубіжного ресторанного ОРГАНІЗАЦІЇ ОСНАЩЕННЯ робочого Львівської МАРКЕТИНГОВІ СВІТОВОМУ ПРОЦЕСУ ЕКОЛОГІЧНОГО інженерно КЕЙТЕРИНГУ ЖИТЛОВИХ ОЗДОРОВЧОГО ПОВЕРХАХ РІЧКОВОГО ТЕМАТИЧНОГО регіони професійної режиму РЕСТОРАННОГО КИЇВСЬКОГО КАРПАТ ХАРКІВСЬКОЇ РИЗИК ПОЛЬЩІ САНІТАРНА ПЕРСПЕКТИВИ ПОБУТОВИХ ЕКСКУРСІЙНИХ ПРИЙОМУ СПОРТИВНО рекреаційне Севастополя Корсунщини ДИСЦИПЛІНИ готельного вдосконалення страхування засобів НОМЕРНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛІНІЙ ВЗАЄМОДІЯ ТУРИЗМУ СОЦІАЛЬНИЙ Методи БЕРЕГОВОГО КОНТРОЛЬ рекреаційних обслуговування ТУРИСТИЧНОЇ доходів ЗАСОБІВ обслуговування МАРКЕТИНГУ РОЗМІЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО тематичних АГЕНСТВ ПОСЛУГ АДМІНІСТРАТОРА Вінницької Волинської розміщення ЯКІСТЬ

 

Пошукова анотація авторефератів дисертацій з туризму: регулювання Франції туризму Крим
Конституційно-правові громадського міжнародних послугами інвестиційної моделювання привабливості туристичних технології Маркетинг стимулювання туристично-рекреаційними сільського продажу економічного менеджмент агротуризму підприємництва зеленого міжнародного світового транскордонного аграрних розвитку ринку територіально-рекреаційних систем

turizmoznanie.org.ua © 2010-2011