|
Маркетинг в туризмі – це система безперервного узгодження пропонованих послуг з послугами, які є на ринку і які підприємство здатне запропонувати з прибутком для себе і ефективніше, ніж це роблять конкуренти. Суть маркетингу полягає в тому, щоб пропозиції готельних послуг в обов'язковому порядку орієнтувалися на споживача і постійне узгодження можливостей підприємства з вимогами ринку. Метою маркетингу в готелі є систематичне визначення даних, необхідних у зв'язку з конкретною маркетинговою ситуацією, їх збір, аналіз і звіт про результати і про подальше використання дослідження.
Необхідність відстеження основних факторів макросередовища, значних елементів мікросередовища, їх вплив на можливості отримання прибутку і утримання конкурентних позицій веде за собою звернення до сучасних інформаційних засобів і технологій. Їх роль особливо важлива при контролі виконання щорічних планів, прибутковості, ефективності, власне стратегічного контролю і аналізі збуту, частки ринку, співвідношення затрат і об’єму продажу, а також при фінансовому і оціночному аналізі.
З розвитком сучасних засобів комунікації стратегічне управління набуває нові риси і організаційні форми. Постійний доступ до інформації про товари-конкуренти, можливість обмінюватись досвідом, пізнаннями створять передумови для появи нових способів задоволення потреб покупців в готельних послугах, а значить і більш прогресивних технологій поведінки в світі електронних бізнес-систем. При цьому роль менеджерів зросте і вимоги до них стануть ще більш жорсткими. Так як найменша помилка в прийнятті рішень поведе за собою сукупність помилок в глобальному масштабі.
Маркетингові дослідження в мотельному комплексі „Наталі” є функцією, яка пов'язує організацію із споживачами через інформацію, яка використовується для виявлення і визначення можливостей і проблем маркетингу; розробки і уточнення, оцінки і контролю виконання маркетингових заходів; вдосконалення розуміння маркетингу як процесу.
Основними практичними інструментами проведення PR-компаній мотельного комплексу „Наталі” були і залишаються наступні вісім.
1. Повідомлення про роботу мотельного комплексу в пресі.
2. Телепередачі і радіотрансляції.
3. Участь представників мотельного комплексу в різноманітних туристичних заходах.
4. Спонсорство. Це один з найбільш популярних PR-інструментів, застосовуваних у нашій країні.
5. Добродійність. На відміну від спонсорства, орієнтованого, в основному, на допомогу в організації масових заходів або торжеств, добродійність являє собою разове або регулярне надання матеріальної допомоги дитячим садам, школам, дитячим будинкам у розрахунку на можливість висвітлення даних актів добродійності засобами масової інформації, завоювання позитивного іміджу серед працівників бюджетної сфери, органів державної або місцевої влади.
6. Презентації. За своєю формою презентації є поза корпоративними заходами, що організуються працівниками мотельного комплексу для обмеженого кола зовнішніх учасників. Презентації організуються звичайно з приводу представлення нових послуг, програм або напрямків роботи.
7. Корпоративні заходи, що являють собою акції, спрямовані на участь у них членів свого колективу.
8. Нарешті, основним інструментом PR у туризмі є участь туроператора в регулярно проведених готельних виставках.
маркетинг розглядається як провідна функція управління, визначає не тільки ринкову, але й виробничу політику підприємства. Ціль комплексної системи керування, заснованої на принципах маркетингу, - забезпечення вирішення поставлених підприємством завдань (науково-технічних, виробничих, комерційних і збутових) з урахуванням наявних ресурсів (матеріальних, фінансових, людських й ін.). Маркетинг, як система керування, і як особлива діяльність зокрема повинна забезпечувати:
- надійну, достовірну інформацію про ринок, структуру й динаміку потреби й попиту, смаках і бажаннях споживачів, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування підприємства;
- створення такого товару, товарних асортиментів, що відповідає вимогам ринку, краще, ніж товар конкурента задовольняє попит, вирішує проблему споживача;
- необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль над сферою реалізації. [6, c. 119].
Маркетинг, як інструмент підвищення обґрунтованості прийнятих господарських рішень по різних питаннях виробничої, науково-технічної, фінансової й збутової політики, повинен займати провідне місце в системі управління підприємством.
Маркетинг відіграє провідну роль у забезпеченні високої якості продукції, що відповідає вимогам споживачів. Функція маркетингу посідає перше місце в «петлі якості».
Відповідно до зазначених міжнародних стандартів життєвий цикл продукції включає 11 етапів: маркетинг, пошук і вивчення ринку; проектування й розробка технічних вимог, розробка продукції; матеріально-технічне постачання; підготовка й розробка виробничих процесів; виробництво; контроль, проведення випробувань й обстежень; пакування й зберігання; реалізація й розподіл продукції; монтаж й експлуатація; технічна допомога й обслуговування; утилізація після використання.
Отже, система керування будь-якого підприємства повинна будуватися відповідно до цих етапів життєвого циклу продукції, і провідне місце в системі керування повинне бути відведене службам маркетингу.[9, с. 47]
Таблиця 1.1.
Еволюція функції маркетингу в діяльності підприємства
Роль функції
маркетингу |
Основна спрямованість виробничої діяльності |
Роль
споживача |
Маркетинг – одна з рівних функцій у діяльності підприємства |
Виробничо - збутова |
Відсутня |
Маркетинг – більш важлива функція в діяльності підприємства |
Збутова |
Відсутня |
Маркетинг – найбільш важлива функція в діяльності підприємства по встановленню зв'язку зі споживачами |
Товарна |
Споживач перебуває в центрі уваги служби маркетингу |
Маркетинг – головна функція в діяльності підприємства |
Задоволення
запитів споживачів |
Споживач виконує диференційовану контрольну функцію |
Маркетинг – інтегруюча функція всієї діяльності підприємства |
Єдина скоординована політика по задоволенню запитів споживачів |
Споживач виконує всеохоплюючу контрольну функцію |
Для забезпечення повного господарського розрахунку, самофінансування й розвитку самостійності підприємств в умовах ринкової економіки, повинна бути принципово змінена система керування ними для того, щоб їхня діяльність була спрямована на задоволення попиту на ту або іншу продукцію з необхідними споживчими властивостями. Для цього організаційні структури керування підприємств повинні включати елементи, що реалізують завдання по вивченню попиту, організації оптової торгівлі й післяпродажного обслуговування продукції за схемою: вивчення попиту ® планування ® виконання (розробка конструкції, технологічна підготовка виробництва, виготовлення) ® реклама ® збут ® технічне обслуговування в споживача ® контроль задоволення попиту і якості ® вплив на проектування й виробництво шляхом зворотного зв'язку (системи маркетингу). Власне кажучи, новий господарський механізм народжує нові й відкидає непотрібні функції, а якщо це так, то повинні відмирати елементи старих організаційних структур і з'являтися нові |