0505603140 або 0673126507
(з 09:00 до 21:00)

Замовити >>

Поряд з дуже вигідним транспортно-географічним розташуванням, Одещина має сприятливі умови, що в цілому формують високий природно-ресурсний потенціал регіону. Клімат краю, особливо в південній частині області, посушливий. Тому тут майже 10% оброблюваних земель зрошуються. Тепле море, лікувальні грязі, мінеральні води, морські пляжі створюють винятково високий рекреаційний потенціал Одещини. У пониззі великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані високо цінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне, глобальне значення.
Одеська область має багатий природно-ресурсний потенціал, різноманітні бальнеологічні ресурси. Тут зосереджені природні ландшафти степової і лісостепової зон, історичні, культурні та етнографічні пам'ятки. Розвиток рекреації та курортів в Одеському регіоні здійснюється на базі таких природних ресурсів, як: сприятливий клімат, узбережжя Чорного моря та інших водних об'єктів (річок, лиманів, озер), мінеральні води, лікувальні грязі, а також природно-заповідних територій. Оцінка природно-рекреаційного потенціалу включає оцінку потенціалів окремих рекреаційних ресурсів території в натуральних показниках на основі розрахунку їхньої рекреаційної ємності та вартісну оцінку. Істотною характеристикою в оцінці природно-рекреаційного потенціалу Одеського регіону може служити порівняльна характеристика територіальної диференціації природно-ресурсного потенціалу України по областях. Потенціал природно-рекреаційних ресурсів, у розрахунку на 1 га, в балах, для Одеській області є найвищим в Україні (192), для порівняння потенціал Криму складає 132 бали.
В Одеській області налічується понад 800 туристичних та курортно-оздоровчих установ і закладів, які приймають і обслуговують туристів і відпочиваючих, зокрема: 44 санаторно-курортних установи,  47 дитячих оздоровчих закладів,  570 баз відпочинку та туристичних баз, понад 100 готельних господарств, де можна одночасно розташувати понад 100 тисячі осіб. У їх числі унікальні курорти "Куяльник" та "Сергіївка", санаторії ім.Чкалова, "Лермонтовський", ім. Горького та інші
Миколаївська область характеризується тривалим теплим періодом з середньодобовою температурою повітря на узбережжі моря +15 градусів. Природно-кліматичні умови, значні рекреаційні ресурси області сприяють розвитку санаторно - курортної галузі. Основними природними рекреаційними ресурсами області є морські піщані пляжі (понад 70кг), мальовничі ландшафти берегів Південного Бугу та численних водосховищ, джерела мінеральної води, запаси лікувальних грязів, особливо Тилігульського та Бейкушського лиманів. Як рекреаційне джерело в області використовується понад 11 тис. га лісових масивів. В області нараховується понад 120 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, регіональні ландшафтні парки "Кінбурзька коса" та "Гранітно-степове Побужжя", частина Чорноморського біосферного заповідника, 45 заказників, 42 пам'ятки природи, близько 19 парків.
За своїми природними і кліматичними умовами південь України належить до кращих територій світу. Херсонщина має вихід до Чорного і Азовського морів, налічуючи понад дві сотні кілометрів сонячного узбережжя з чудовими пляжами і добре розвинутою курортною інфраструктурою. Мальовничі заплави Дніпра, лісові угіддя здавна до вподоби мисливцям і рибалкам, прихильникам вітрильного спорту, просто мандрівникам. З трьох біосферних заповідників України два розташовані саме тут: Чорноморський та "Асканія-Нова" імені Ф.С.Фальц-Фейна, які входять до всесвітньої мережі природних резерватів, тісно співпрацюють з ЮНЕСКО. Увагу любителів відпочинку на природі також можуть привернути Азово - Сиваський національний природний парк, мисливські господарства і заказники.

Приморське положення регіону і його безпосередній вихід до найбільших річкових магістралей визначають господарську структуру Українського Причорномор'я. Для регіону характерний саме приморський тип розміщення, функціонування і розвитку продуктивних сил. Великі порти, самі могутні морські і річкові перевантажувальні комплекси, що ведуть промислові об'єкти розташовані в приморсько-гирлових ділянках найбільш великих судноплавних рік регіону. Приміром, такі індустріально-транспортні центри Українського Причорномор'я, як Одеса, Херсон, Миколаїв, Іллічевськ, Ізмаїл, Білгород-Дністровськиий, Рени і т.д. Якщо порти Одеси, Південного, Ізмаїла, Рени орієнтуються в основному на експортування вантажів, те порти Іллічевська й Усть-Дунайська, навпроти, на їхній імпорт.
Слід зазначити, що саме в приморській зоні регіону сконцентровані 75-80% усіх потужностей морського господарства Причорномор'я, не менш 85% загального промислового виробництва, близько 70% населення регіону, практично всі санаторно-рекреаційні господарства, великий частина як виробничої, так і соціальної інфраструктури [15].
Вусі це створює надзвичайне техногенне навантаження на відносно вузьку берегову лінію регіону. Розміщення в ній гнітючої частини портово-промислових центрів, інфраструктури самого різного роду, а також населення підсилило екологічне навантаження з усіма наслідками, що випливають: забруднення атмосферного повітря і моря; відвід і без того обмеженої кількості берегових земель для господарської діяльності, їхня наступна ерозія і т.д.
Ситуація значно погіршується в останні роки. Досить сказати, що якщо в недавньому по Україні знешкоджувалося більш 76% шкідливих речовин, що викидається в атмосферу, то в Одеській області лише 54%, а в Херсонської – 50%.
Вусі це ще раз підтверджує необхідність спільної діяльності і координації зусиль на збереження регіону шельфу Чорного моря. При сполученні функціонування туристсько-рекреаційного сектора з морегосподарськими і індустріальним комплексами, мабуть, можливо їхній спільний розвиток у сполученні з природоохоронною й екологічною діяльністю.
Особливу роль у даний година і при майбутньому розвитку туристсько-рекреаційного комплексу буде грати тієї факт, що одеські рекреаційні зони мають лікувальні бруди  і мінеральні води практично всіх різновидів, що маються на території СНД і за рубежем.
Лікувальні бруди Кульяницького лиману під Одесою мають світову популярність. Їхні геологічні запаси оцінюються приблизно 24000 тис. м2 а загальні балансові запаси – більш ніж у 15000 м3.
Ропа Куяльницького лиману також має велике лікувальне значення, тому що містить солі магнію, кальцію, йоду і брому. Тілігульський лиман також має великі запаси лікувальних брудів (близько 14000 тис. м3.)
Високоякісні і кондиційні лікувальні бруди також маються в Будакському мані, в озері Сасик, у районі в районі Сухого лиману (загальні запаси близько 14000 м3.) [11, с.121-122]
У курортно-медичних зонах Очаківська і Кінбурська також маються запаси лікувальних брудів, наприклад, солоні намулові  сульфідні бруди материкового типу.
Мінеральні води також є коштовним ресурсом рекреаційного комплексу Причорномор'я. Всесвітньо відома мінеральна вода типу «Куяльник». У Білгород-Дністровському районі маються мінеральні води загального призначення і сульфатного типу. Причому смороду вже активно використовуються в лікувальних цілях у Білгород-Дністровськиий, курортах Затока і Сергіївка.
У районі Очакова і Морського виявлена і гарно вивчена в бальнеологічному відношенні мінеральна вода типу «Куяльник», відомі Березанська мінеральна вода, мінеральні води в районі Варварки і на Кінбурській косі.