Мир Солнца

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


 

Вартість наших інформаційних послуг у сфері написання робіт по туризму, готельній справі складає:
курсової роботи - 200 грн.
дипломної - 600 грн.
магістерської - 800 грн.

Замовити >>

 

Автореферати
Оплата Контакти

Союз образовательных сайтов

 

 



Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых

[Vox.com.ua] Портал українця

Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru

Туристические сайты Образование, работа за границей

TOPlistУкраїнський рейтинг TOP.TOPUA.NET

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Besucherzahler mail order brides
счетчик посещений

web clocks relojes html
Contatore

Besucherzahler women of ukraine
website counter

Besucherzahler hot russian brides
contatori per blog

contadores de visitas eharmony
contatori per blog

TOPlist

TOPlist

TOPlist



Рейтинг SIMPLETOP.NET

E-Center.lt skaitliukas






Поиск варианта отдыха в Карпатах

Booking.com


Розвиток агротуризму як напрямок диверсифікації особистих селянських господарств

 

Анотації 

Липчук Н.В. Розвиток агротуризму як напрямок диверсифікації особистих селянських господарств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Львівський державний аграрний університет, Львів, 2007.

   Дисертація присвячена дослідженню проблем становлення і розвитку агротуризму як одного з основних напрямів диверсифікації особистих селянських господарств. Узагальнено теоретичні і практичні положення щодо сутності агротуризму, передумов його становлення і розвитку на різних рівнях. Запропоновано методику оцінки придатності сільських територій для розвитку агротуризму та проведено таку оцінку для адміністративних районів Львівської і Івано-Франківської областей. Досліджено динамічні тенденції в розвитку агротуризму, взаємозв'язки і взаємозалежності сільськогосподарської діяльності особистих селянських господарств з туристичною діяльністю, соціальні аспекти розвитку агротуризму.
   Розроблено методичні підходи щодо формування виробничої програми агротуристичних господарств, оцінки результативності їх діяльності та обґрунтування маркетингових стратегій в агротуризмі. Оцінено шанси та перешкоди розвитку агротуризму в регіоні, розроблено пропозиції щодо його підтримки на державному та регіональному рівнях.
   Ключові слова: особисті селянські господарства, диверсифікація, агротуризм, передумови, ефективність, маркетинг, виробнича програма.

Липчук Н.В. Развитие агротуризма как направление диверсификации личных крестьянских хозяйств. –Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (экономика сельского хазяйства и АПК). – Львовский государственный аграрный университет, Львов, 2007.

   Диссертация посвящена исследованию проблем становления и развития агротуризма как важного направления диверсификации личных крестьянских хозяйств. Рассматривается значение этой формы деятельности для сельского хозяйства, села и региона. Рассматривая агротуризм в качестве вида подсобной деятельности крестьянских хозяйств, предлагается его идентифицировать по таким критериям: ведения сельского хозяйства; база ночлега – собственное жилье хозяина; удельный вес доходов от занятия туристической деятельностью до 50%. Для оценки состояния и возможностей развития агротуризма предлагается формализация оценки емкости рынка агротуристических услуг и система индикаторов на трех уровнях (национальный, региональный и уровень конкретного хозяйства).
   Главными предпосылками развития агротуризма признано наличие потенциала хозяйства, пригодного для удовлетворения потребностей клиентов – туристов, и особенно личность собственника хозяйства, а также состояние внешней среды, в частности привлекательность местности, урівень развития региональной инфраструктуры, макроэкономические условия и деятельность местных органов власти.
   В диссертации проведена оценка агрорекреационного потенциала и пригодности сельской местности административных районов Львовской и Ивано-Франковской областей для развития агротуризма. С этой целью выбраны четыре критерия, и на основе экспертных оценок установлена их значимость в общей оценке.
   Оценка развития агротуризма показала его высокую динамичность и вер-тикальную зональность. Слабо агротуристическая деятельность развита в Полесье и Лесостепи. В исследуемом регионе только 0,15% личных подсобных хазяйств занимается агротуристической деятельностью.
   Установлено, что главными мотивами занятия агротуризмом являются атракционное местоположение хозяйства, стремление крестьян получить высший доход, возможность использования личной ночлежной базы, растущая заинтересованность туристов в отдыхе на селе.
   Установлена взаимозависимость между занятием сельским хозяйством и туризмом в личных крестьянских хозяйствах. Синергетический эффект проявляется в расширении денежных поступлений, лучшем использовании потенциала хозяйства, выгодном сбыте произведенной продукции. Установлено, что мелкие по земельным размерам крестьянские хозяйства, в частности обследованные, стремятся переориентироваться на высокодоходное занятие туризмом.
   Наличный агрорекреационный потенциал, динамическое развитие агротуризма, подтвержденные расчетами, дают основания ожидать роста численности агротуристических хозяйств в исследуемом регионе до 2012 года почти втрое. Этому содействуют возрастающие потребности населения в отдыхе и проведении свободного времени, интегрирующие процессы, дешевизна такой формы туризма и проведение Евро-2012. Главными препятствиями для развития туризма признаны низкая платежеспособность населения, финансовые проблемы крестьян, недостающее правовое регулирование агротуристической деятельности, отсутствие конкретных стратегий и программ развития сельского хозяйства и туризма.
   В работе представлены организация и стратегия маркетинговой деятельности агротуристических хозяйств, в частности обоснована методика установления цены на агротуристический продукт с учетом его состава, ценности для потребителей и конкретной ситуации на рынке на основе метода многокритериального сравнения.
   Предложены методологические подходы к формированию сельскохозяйственной производственной программы и оценки деятельности агротуристического хозяйства с учетом его производственных возможностей, наличного жилищного фонда, продовольственных потребностей семьи и отдыхающих.
   Обоснованы предложения по поддержке развития агротуризма на государственном и региональном уровнях.
   Ключевые слова: личные крестьянские хозяйства, диверсификация, агротуризм, предпосылки, эффективность, маркетинг, производственная программа.

Lypchuk N.V. The development of agrotourism as the trend of diversification of private farms. – Manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of a Candidate of economic sciences on specialty 08.00.04 – economics and management of enterprises (economics of agriculture and AIC). - Lviv State Agrarian University, Lviv, 2007.

 

РОЗВИТОК АГРОТУРИЗМУ ЯК НАПРЯМОК ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Львів – 2007


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Структурні зміни, які відбуваються у вітчизняній економіці, по-ставили перед сільським господарством та селом нові рубежі і створили нові можливості. Пов’язано це як із потребою глибокої реструктуризації аграрного сектора економіки, так і з подоланням відставання у розвитку сільських територій.
Розвиток агротуризму як форми відпочинку в сільській місцевості із сільськогоспо-дарським характером, використанням житлового приміщення селянина, а також рекреаційної активності, пов’язаної з його господарством та оточенням – виробничим, природним - і по-слугами, створює великі шанси для покращання життя не тільки селян, а й усього суспільст-ва.
Україна має сприятливі умови для розвитку агротуризму. Це стосується передусім ре-гіонів з невисоким рівнем індустріалізації та урбанізації, зайнятості поза сільським господар-ством, з високим безробіттям, низькими доходами населення, яке має вільні помешкання для прийому гостей. Саме до таких належить Карпатський регіон. Практично всюди тут існує можливість здійснення агротуристичної діяльності. Це створює місцевим мешканцям додат-кові місця праці, можливості кращого використання житлового фонду, розпоряджання виро-бленою продукцією за одночасного підвищення загального культурного рівня, покращання інфраструктури і стану навколишнього середовища, збереження історично-культурних об’єктів і традицій, що в агротуризмі є складовою часткою продукту, пропонованого на рин-ку.
Ринковий характер вітчизняної економіки стимулює можливості розвитку викорис-тання агротуристичних послуг. Пропозиція цих послуг, особливо з огляду на їх низьку ціну, часто є привабливішою і краще задовольняє потреби відпочивальників, зокрема бідніших верств населення. Вона стає кориснішою і конкурентоспроможнішою щодо інших видів ту-ризму.
В Україні агротуризм не набув достатнього розвитку. Практично в цьому напрямі не проводять систематичних досліджень, хоча значна частка території країни досить привабли-ва для відпочинку. В умовах складної фінансової ситуації на селі для багатьох господарств саме агротуризм міг би дати шанс для значної активізації підприємницької діяльності, зрос-тання доходів селян і розвитку сільських територій.
Питання сутності агротуризму, його значення, передумов та чинників ефективного розвитку стали предметом наукових досліджень вітчизняних вчених В. Васильєва, П. Горі-шевського, Ю. Губені, Ю. Зінька, Г. Іваницької, Н. Кудли, М. Мальської, І. Прокопи, К. Про-копишак, М. Рутинського, П. Саблука, Т. Ткаченко, М. Товта, Г. Черевка та інших.
Оскільки законодавчо поняття „агротуризм” в Україні не закріплене, відповідно й аг-ротуризм у вітчизняній науці і практиці в основному трактується як складова частина сільсь-кого туризму, тобто з позицій туризмології. Проблема розвитку агротуризму переважно роз-глядається в широкому аспекті, як розвиток сільського туризму. Тому більшість публікацій стосується переважно організації самого господарства, точніше технології туристичної дія-льності. Натомість у країнах Європи агротуризм розглядають як один із видів сільськогоспо-дарської діяльності, а водночас і як форму організації відпочинку, пов’язану із сільським го-сподарством. Саме це потребує оцінки агротуризму як підсобної діяльності, його користі для сільського господарства, села та регіону.
Світовою, зокрема європейською наукою і практикою нагромаджений широкий до-свід щодо організації та ефективного функціонування агротуризму. Розробкою теоретичних і практичних проблем розвитку агротуризму займалося багато зарубіжних учених, серед яких необхідно відзначити праці Я.Вербке, M. Джєвєцкого, А. Каннона, Б. Кожуховської, В. Кот-лінського, Я. Маєвського, Л. Мазуркєвіча, В. Мідлетона, Н. Ротге, У. Свєтліковської, Є. Хо-ловей. Саме їх напрацювання дозволяють дещо по-іншому підійти до суті агротуризму, його місця в розвитку сільського господарства і села, організаційно-економічних аспектів функці-онування.
Проблема розвитку агротуризму досить широка й багатогранна. Саме тому в роботі розглядаємо лише організаційно-економічні аспекти становлення і розвитку агротуризму, упускаючи при цьому інші аспекти, передусім технологічні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослі-дження є складовою частиною бюджетної наукової теми економічного факультету Львівсь-кого державного аграрного університету за 2001-2005 роки “Обґрунтування аграрної політи-ки, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332) та на 2006-2010 роки “Розробка організаційно-економічного механізму підви-щення соціально-економічної ефективності функціонування АПК Західного регіону Украї-ни” (№ державної реєстрації 0106U002073). Роль автора у виконанні науково-дослідних ро-біт полягає у встановленні сутності агротуризму, становлення і розвитку агротуристичних господарств та відображена у наукових звітах кафедр бухгалтерського обліку і аудиту та економічної теорії Львівського ДАУ.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці теоре-тичних і методологічних засад та науково-методичних і практичних рекомендацій з форму-вання передумов створення та ефективного функціонування агротуристичних господарств.
Для досягнення вказаної мети визначені такі завдання:
? розглянути теоретичні і методологічні аспекти суті агротуризму як напряму диве-рсифікації особистих селянських господарств та його значення;
? удосконалити дефініції термінологічної бази та понятійного апарату у сфері агро-туризму;
? розробити методику оцінки передумов, чинників та параметрів стану і розвитку агротуристичних господарств;
? визначити основні соціальні та економічні передумови становлення агротуристич-них господарств;
? виявити причинно-наслідкові зв’язки та основні закономірності в розвитку агро-туризму;
? обґрунтувати організаційно-економічні параметри агротуристичних господарств;
? розробити систему маркетингового забезпечення розвитку агротуризму на регіо-нальному рівні;
? розробити концептуальні засади розвитку агротуризму на державному та місцево-му рівнях.
Об’єктом дослідження є сукупність економічних відносин, що складаються в процесі створення та функціонування агротуристичних господарств.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти становлення агротуризму як напряму диверсифікації особистих селянських господарств.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є класи-чні положення ринкової економічної теорії, фундаментальні праці й розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з питань розвитку та ефективного функціонування особистих селянських господарств, діалектичний метод пізнання, історичний і системний підходи до вивчення сус-пільних явищ і процесів, які відбуваються в ринковій економіці.
Завдання, поставлені у дисертаційній роботі, зумовили вибір методів дослідження: для теоретичних узагальнень результатів аналітичних розрахунків і формування висновків використовувалися системно-структурний та абстрактно-логічний методи; для вивчення об’єкта дослідження та окремих його складових частин – методи статистичного спостере-ження, аналізу і синтезу, варіації; для порівняння показників за роками – методи порівняння, абсолютних та відносних величин, рядів динаміки; для визначення параметрів агротуристич-них господарств, окремих економічних інструментів їх підтримки – розрахунково-конструктивний метод; для обґрунтування маркетингових стратегій розвитку агротуризму – методи стратегічного аналізу; для наочного зображення показників їх розвитку – графічний і табличний методи; для оцінки взаємовідносин агротуристичних господарств, визначення взаємозв’язків і взаємозалежностей – методи групування, кореляційно-регресійного аналізу тощо. Широке застосування в роботі знайшли й такі методи, як соціологічні, абстрагування, аналогії, монографічний тощо. У сукупності ці методи складають методику дослідження за обраною темою.
Інформаційно-нормативною базою дослідження та обґрунтування висновків і рекоме-ндацій стали чинні законодавчі та нормативно-правові акти, постанови уряду країни з питань здійснення аграрної реформи та регулювання ринкових відносин, матеріали Державного ко-мітету статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства культури і туриз-му України, Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні та її регіональ-них організацій, Івано-Франківського і Львівського обласних управлінь статистики, статис-тично-бухгалтерська звітність сільськогосподарських формувань, довідково-нормативні ма-теріали і наукова література з теми дослідження, матеріали наукових конференцій, рекомен-дації науково-дослідних установ щодо багатофункціонального розвитку села, монографічні та періодичні видання, анкетні дані, одержані під час обстеження агротуристичних госпо-дарств і споживачів їх продукту. Інформацію оброблено за допомогою сучасних програмно-технічних засобів та інформаційних технологій.
В основу робочої гіпотези покладено припущення щодо необхідності й доцільності розвитку агротуризму в Україні як напряму диверсифікації та передумови економічного й соціального розвитку сільського господарства і села.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в системності та комплексності прове-деного дослідження та обґрунтуванні передумов становлення і розвитку агротуризму, а саме:
уперше:
? розроблено методологічні підходи щодо формування виробничої сільськогоспо-дарської програми та оцінки діяльності агротуристичного господарства з урахуванням його виробничих можливостей та наявного житлового фонду, харчових потреб сім’ї та відпочива-льників;
? запропоновано систему оцінних критеріїв придатності і привабливості сільських територій для розвитку агротуризму з урахуванням екологічної ситуації, частки сільськогос-подарських угідь, у загальній земельній площі, залісненості місцевості, частки охоронних земель та густоти населення;
уточнено:
? сутність, відмінності та особливості понять „агротуризм”, „агротуристичне госпо-дарство” з виділенням конкретних критеріїв щодо їх ідентифікації;
? систему індикаторів розвитку агротуризму на національному і регіональному рів-нях та для конкретного господарства, яка охоплює динамічні зміни, наявність потужностей та їх використання, економічний та соціальний ефекти;
? методичні підходи щодо формування ціни на агротуристичний продукт з ураху-ванням його складу, цінності для споживачів і конкурентної ситуації на основі методу бага-токритеріального порівняння;
удосконалено:
? формалізацію запису місткості ринку агротуристичних послуг з урахуванням де-мографічної ситуації, купівельної спроможності населення, можливостей відпочинку та при-вабливості такого відпочинку в сільській місцевості;
набули подальшого розвитку:
? питання економічного і соціального значення агротуризму з погляду особи, села та суспільства;
? організація маркетингової діяльності агротуристичних господарств, зокрема роз-робка продуктових, цінових, дистрибуційних і промоційних стратегій;
? системи особливостей, передумов і детермінанти функціонування агротуристич-них господарств з урахуванням їх ресурсних можливостей та пристосування до навколиш-нього середовища;
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що їх використання має важливе соціально-економічне значення для розвитку сільського господарства і села. Це проявляється в розвитку підприємництва, розширенні зайнятості на селі, збільшенні доходів селян та соціальних змінах українського села, вихованні підростаючого покоління.
Практична цінність роботи полягатиме у можливості використання запропонованих нових і вдосконалених методичних підходів щодо передумов, детермінант та параметрів фу-нкціонування агротуристичних господарств.
Результати наукових досліджень передані Головному управлінню сільського госпо-дарства і продовольства Львівської облдержадміністрації (довідка № 10-01/217 від 27.06.2007), Коломийській районній раді народних депутатів Івано-Франківської області (до-відка № 213/1-44/01 від 20.06.2007), управлінню сільського господарства і продовольства Дро-гобицької райдержадміністрації Львівської області (довідка №157 від 26.06.2007). Наукові до-робки автора прийняті для впровадження Івано-Франківською обласною організацією Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні (довідка № 57 від 20.06.2007). Ре-зультати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі вищих навчальних аг-рарних закладів.
Особистий внесок здобувача полягає в одноосібно виконаному комплексному дослі-дженні організаційно-економічних передумов, детермінант і перспектив розвитку агротуриз-му. Автору належать наукові ідеї роботи, теоретичні розробки, практичні рекомендації, ре-зультати обробки інформації, обґрунтування методів дослідження, які були опубліковані в особистих наукових працях. Із наукових праць, виконаних у співавторстві, в дисертації вико-ристано лише ті положення, які були розроблені автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження допові-далися й одержали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях: “Пробле-ми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону” (м. Луцьк, 2004 р.); „Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті євро-пейської інтеграції” (м. Луцьк, 2005 р.); “Туризм і ресторанний бізнес: сучасні тенденції та пе-рспективи розвитку” (м. Київ, 2007 р.), “Відтворення господарського комплексу регіону: ме-тодологія, механізми, інструментарій” (м. Чернівці, 2007 р.); “Regionalna polityka spoіeczno–gospodarcza – determinanty i dylematy rozwoju” (Polska, Kielce, 2005 r.), на Всеукраїнській конференції молодих вчених (Умань, 2007 р.), а також на щорічних наукових конференціях аспірантів і здобувачів Львівського державного аграрного університету протягом 2004-2007 років.
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць (з них 5 статей у наукових фахових виданнях обсягом 1,15 друк. арк. та 5 у матеріалах конференцій) загальним обсягом 1,45 друк. арк.
Обсяг та структура роботи. Результати дисертаційного дослідження викладені на 210 сторінках машинописного тексту, основна частина – на 175 сторінках. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Вона містить 12 рисунків на 9 сторінках, 19 таблиць на 12 сторінках, 10 додатків на 15 сторінках. Список ви-користаних джерел налічує 185 найменувань і міститься на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослі-дження, визначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, подано да-ні щодо апробації та опублікування результатів дисертаційного дослідження.
У першому розділі – “Теоретичні та методологічні засади розвитку агротуризму” – розглянуто й узагальнено наукові положення щодо значення і передумов виникнення агро-туризму, його сутності та особливостей як форми підсобної діяльності селянських госпо-дарств, особливості методології дослідження агротуризму.
Сільське господарство України порівняно з розвинутими країнами Європи характери-зується кількаразово нижчою продуктивністю праці й ефективністю виробництва, високим подрібненням аграрної структури і небезпечно високими масштабами прихованого безробіт-тя. Необхідність активізації сільського населення, створення належних умов праці і прожи-вання на селі диктують важливість його багатогалузевого розвитку, зокрема розвитку нових форм підприємництва та зайнятості сільського населення. У цій ситуації агротуризм висту-пає як перша реальна альтернатива перенаселеного і безробітного села, джерело доходів його мешканців, створення нового ринку праці та підвищення загального рівня життя сільського населення.
Агротуризм, пропонуючи туристам відпочинок у тиші і спокої, у природному середо-вищі та сільському краєвиді, одночасно є шансом покращання умов життя на селі. Значення агротуризму відображено в табл. 1.
Таблиця 1
Значення агротуризму для особистого селянського
господарства, села і туристів
Для господарства Для села Для туристів
Використання вільних засо-бів господарства Використання вільних засобів села Активний відпочинок на селі
Додатковий дохід Додатковий дохід Пізнання циклу виробництва продовольства
Додаткові і нові місця праці Нові місця праці Вживання свіжої їжі
Активізація діяльності се-лянської родини Покращання сільської інфраструктури Безпосередній контакт з приро-дою
Естетичний і культурно-освітній розвиток родини Активізація сільської громади Участь у житті селянського гос-подарства
Особистий розвиток членів родини Збереження культурної та історичної спадщини села Безпосереднє спілкування з міс-цевими мешканцями
Пізнання інших культур, звичаїв, традицій Естетизація села Пізнання культури регіону
Контакт з іншими куль-турами Набуття нових умінь
Особистий розвиток ме-шканців села Розвиток зацікавленості
Нагляд за тваринами
Агротуризм розглядається як стратегія вертикальної диверсифікації селянських гос-подарств, в якій вироблена продукція в сільському господарстві набуває додаткової вартості, задовольняючи тим самим ширші потреби і вимоги споживачів.
Проведене дослідження дозволяє зазначити, що агротуризм, у нашому розумінні, – це вид підсобної діяльності селянського (особистого чи фермерського) господарства з надання туристичних послуг у сільському середовищі з використанням власного потенціалу, переду-сім власної бази ночівлі. Агротуристичне господарство – це селянське господарство, яке на-дає агротуристичні по-слуги.
Критеріями визначення агротуристичних господарств є:
? ведення сільського господарства суб’єктами, які надають послуги з агротуризму, – особистими селянськими та фермерськими господарствами;
? база ночівлі – власне помешкання господаря;
? частка доходів господарства від заняття туризмом (до 50 відсотків).
До агротуризму можна зарахувати лише ті форми туризму, які пов’язані з пізнаваль-ною та виробничою діяльністю в селянському господарстві та використанням його бази з та-кою метою. Інші агрооселі, які надають агротуристичні послуги, належать до сільського зе-леного туризму.
Основними умовами заняття агротуристичною діяльністю є:
? потенціал господарства, який складається з ресурсів господарства, де провідне значення має особистість господаря;
? оточення господарства, яке передусім пов'язане з привабливістю території, макро-економічними умовами, станом регіональної інфраструктури та діяльністю органів місцевого самоврядування (рис.1).
Для характеристики реалізованого та потенційного платоспроможного попиту насе-лення на агротуристичні продукти протягом певного часу пропонується визначити місткість ринку з урахуванням чисельності населення, його частки, яка б хотіла відпочивати в агроту-ристичному господарстві, платоспроможності населення та можливих видатків на відпочи-нок.
Пропонується місткість попиту на агротуристичні послуги визначати за такою форму-лою:
, (1)
де Єа – місткість ринку агротуристичних послуг;
Кн – кількість населення (країна чи регіон);
Фк – платоспроможність однієї особи;
Тч – частка видатків на туризм у загальних видатках, %;
Чс – частка осіб, які надають перевагу відпочинку на селі, %;
Ча – частка осіб, які хотіли б відпочивати в агротуристичному господарстві,%.

Рис.1. Складові елементи розвитку агротуризму.
Для оцінки розвитку агротуризму запропонована система індикаторів:
на національному рівні:
? кількість агротуристичних господарств;
? частка агротуристичних господарств у загальній кількості особистих селянських господарств;
? кількість кімнат і ліжко-місць в агротуристичних господарствах;
? частка ліжко-місць у загальній базі ночівлі;
? кількість зайнятих в агротуризмі;
на регіональному (місцевому) рівні (включаючи групу індикаторів на національному рівні):
? частка регіону в кількості агротуристичних господарств, кількості ліжко-місць;
? використання агротуристичного потенціалу регіону;
? мультиплікативний ефект зайнятості в агротуризмі;
? розвиток агротуристичної інфраструктури.
на рівні конкретного господарства:
? характеристика якості послуг (житло, харчування, інші пропозиції тощо);
? частка послуг від агротуризму в доходах господарства;
? показники ефективності ведення агротуристичної діяльності (окупність, доходи тощо);
Таким чином, методологія проведеного дослідження базується на діалектиці та еко-номічних законах, охоплює найновіші досягнення вітчизняної і зарубіжної економічної нау-ки, відображає об’єктивну вітчизняну реальність. Особливістю запропонованої методології дослідження розвитку агротуризму є її націленість на перспективне вирішення проблем, тоб-то опрацювання відповідної національної і регіональної стратегій розвитку з розробкою кон-кретних програм її реалізації.
У другому розділі – “Оцінка передумов та стану розвитку агротуризму” – дослі-джено особливості агрорекреаційного потенціалу регіону, функціонування агротуристичних господарств та соціальні аспекти розвитку агротуризму.
Специфіка і багатогранність агроресурсного потенціалу досліджуваного регіону, зем-леробські та туристичні традиції місцевого населення створюють сприятливі передумови для розвитку й успішного поєднання сільського господарства і туризму у формі агротуристичної діяльності.
На основі відібраних критеріїв нами зроблена спроба визначити інтегрований показ-ник агротуристичної привабливості адміністративних районів досліджуваних областей. Для цього використано зважений показник на основі експертної оцінки значення відібраних кри-теріїв. У результаті одержано такий розподіл критеріїв привабливості:
1) лісистість території (х1) – 29%;
2) наявність сільськогосподарських угідь (х2) – 25%;
3) екологічна чистота (х3) – 23%;
4) наявність охоронних територій (х4) – 17%;
5) густота населення (х5) – 6%.
Відповідно, коефіцієнт сприятливості території для розвитку агротуризму Іс дорівню-ватиме:

Іс = 0,29(х1) + 0,25 (х2) + 0,23 (х3) + 0,17 (х4) +0,06 (х5). (2)

Проведені за запропонованою методикою розрахунки показали, що найсприятливіші умо-ви для розвитку агротуризму мають Коломийський район Івано-Франківської та Жидачівсь-кий, Жовківський, Сколівський і Турківський райони Львівської області.
Агротуризм у досліджуваному регіоні розвивається досить швидкими темпами, хоч агро-рекреаційний потенціал використовується недостатньо (табл. 2). Суттєве зростання чисельності господарств, розширення ареалу їх локалізації свідчать про перспективність організації такого виду туризму. Станом на 1 грудня 2006 року в досліджуваному регіоні функціонувало 143 особистих селянських господарства, які надавали агротуристичні послуги і могли бути зара-ховані до агротуристичних, тобто лише 24,9 відсотка від садиб, що надавали послуги із сіль-ського зеленого туризму і були зареєстровані як особисті селянські господарства. Потенціал агротуристичних господарств у досліджуваних областях складав 944 місця, або 6,6 місця на одне господарство.
Таблиця 2
Динаміка чисельності сільських господарств, що приймають
туристів (на 1 грудня)
Рік Кількість садиб сіль-ського
туризму У тому числі
агротуристичні
господарства Частка
агротуристичних госпо-дарств, %
2000 99 15 15,1
2001 127 22 17,3
2002 190 30 15,8
2003 277 48 17,3
2004 375 58 15,5
2005 461 95 20,6
2006 576 143 24,9
2006 р. до 2000 р., разів 5,8 9,5 +9,8

Наведена кількість агротуристичних господарств, з огляду на привабливість умов та-кого відпочинку, є досить малою, оскільки практично лише близько 0,15 відсотка особистих селянських господарств досліджуваного регіону займається туризмом. Водночас у Польщі агротуризмом займається кожне соте господарство, а в Німеччині, Франції та Англії – кожне десяте.
Для розвитку агротуризму характерна вертикальна зональність. Основна частка агро-туристичних господарств сконцентрована в гірській зоні Карпат, переважно біля центрів гір-ськолижного спорту, відомих курортних центрів і знаних місць відпочинку. Агротуризм не набув поширення в поліській та лісостеповій зонах.
Проведене вибіркове обстеження дозволяє зазначити, що у 2006 році в агротуристич-них господарствах досліджуваного регіону відпочивало близько 34,6 тис. осіб. При цьому час перебування одного відпочивальника в господарстві складав у середньому 2-3 дні.
Розвиток агротуристичної діяльності безпосередньо пов’язаний з потенціалом особис-тих селянських господарств. Його недостатнє використання в сільськогосподарській сфері компенсується активністю в туристичній діяльності. Простежується обернена залежність між розмірами сільськогосподарських угідь агротуристичних господарств і розвитком агротуризму.
Доходи від заняття агротуристичною діяльністю обернено корелюють із розвитком сільськогосподарської діяльності (табл. 3). Майже для половини власників обстежених особи-стих селянських господарств заняття агротуризмом перетворюється на основний вид діяль-ності та основне джерело доходів.
Таблиця 3
Вплив розмірів земельних угідь на діяльність агротуристичних господарств
(за результатами вибіркового обстеження), 2006 р.
Показник Група господарств за площею сільськогоспо-дарських угідь, га Разом і в серед-ньому
І – до 0,50 ІІ –
0,51-1,00 ІІІ – 1,01-1,50 ІV – більше 1,50
Кількість господарств у групі
32
28
5
3
68
Площа сільськогосподарських угідь на 1 господарство, га
0,41
0,68
1,17
1,71
0,63
Кількість кімнат, які здаються відпочивальникам
3,3
3,1
2,6
2,3
3,1
Кількість місць 8,8 7,1 6,0 5,3 7,7
Кількість відпочивальників на одне господарство
342
226
117
74
242
Кількість людино-днів перебу-вання відпочивальників у госпо-дарстві

684

497

294

207

557
З розрахунку на 1 місце, люди-но-днів
78
70
49
39
72
Частка доходів від сільськогос-подарської діяльності в загаль-них доходах господарства, % 57,4 65,5 79,5 85,1 67,9

Агротуристичним господарствам притаманна сезонність діяльності як у сфері сільсь-кого господарства, так і надання послуг. Основна частка клієнтів господарств припадає на зимові місяці. Така сезонність заняття туристичною діяльністю досить добре узгоджується із сільськогосподарською діяльністю. Однак вона породжує проблему раціонального розподілу ресурсів і грошових надходжень у часі.
Основною причиною вибору відпочинку на селі для міських жителів є тиша і спокій, близький контакт з природою, добре і здорове харчування, гостинність господарів та низькі ціни. Як правило, пропозиції агротуристичних господарств перевищують очікування відпочи-ваючих.
Основними зовнішніми мотивами заняття агротуристичною діяльністю є: атракційне місцерозташування господарства (93,5%), можливість використання наявної бази ночівлі (55,5%), особиста свобода і незалежність (46,4%), можливість поширення особистих контак-тів (23,8%). До внутрішніх мотиваційних чинників належать: прагнення отримати вищий до-хід (80,6%), зростаюче зацікавлення туристів відпочинком на селі (52,0%), зростаюча потре-ба у місці для ночівлі (45,2%).
У третьому розділі – “Концептуальні засади розвитку агротуризму” – розглянуто шанси і загрози розвитку агротуризму, подано економічне обґрунтування параметрів агроту-ристичних господарств, організацію їх маркетингової діяльності, державну та регіональну політики щодо розвитку агротуризму.
Оцінюючи шанси і загрози розвитку агротуризму, треба виходити з того, що він ви-ступає складовою частиною і сільського господарства, і туризму, тому його шанси можна оцінювати з точки зору перспектив розвитку цих двох сфер.
Основні шанси розвитку агротуризму пов’язані зі зростаючою потребою населення у відпочинку і проведенні вільного часу, інтеграційними процесами, дешевизною цієї форми туризму та проведенням Євро-2012.
Основними перешкодами розвитку агротуризму в Україні є: низька платоспромож-ність населення, фінансові проблеми селян у започаткуванні агротуристичної діяльності, не-стабільність політико-економічної ситуації, правова неврегульованість, відсутність конкрет-них стратегій розвитку сільського господарства і туризму, традиції та ментальність сільсь-ких громад.
Негативний ефект агротуризму проявляється в соціальному розшаруванні сільського населення, надмірній переорієнтації селян із сільськогосподарської діяльності на туристич-ну, конфліктах сільської і міської культур, погіршенні екологічності навколишнього середо-вища, зростанні на селі негативних явищ, притаманних міським агломераціям (підвищення злочинності тощо).
Виробнича програма агротуристичного господарства повинна враховувати власні по-треби членів сім’ї та відпочивальників, а також засоби, компетенції та інструменти особис-того селянського господарства, узгоджуючи їх зі змінами в навколишньому середовищі. Фо-рмування виробничої сільськогосподарської програми агротуристичного господарства ви-значається детермінантами, узагальненими на рис. 2.
Рис. 2. Детермінанти формування виробничої сільськогосподарської
програми агротуристичного господарства.

Ефект діяльності агротуристичного господарства у формі сільськогосподарського і несільськогосподарського доходу залежить від вкладу праці і капіталу. У табл. 4 подано ос-новні параметри розрахунків доходу типового агротуристичного господарства з площею 2 га сільськогосподарських угідь, складом сім’ї з 5 чоловік та заповненістю місць ночівлі в гос-подарстві на рівні 60 від-сотків. При цьому враховані внутрішні потреби господарства та можливості якнайповнішого задоволення харчових потреб відпочивальників (при триразо-вому харчуванні) за рахунок власного виробництва.
Маркетингова діяльність агротуристичних господарств повинна бути скерована до за-гальних потреб рекреації і відпочинку різних груп туристів, враховуючи їх інтереси та мож-ливості. Головним завданням маркетингової діяльності є обґрунтування маркетингової стратегії, яка б сприяла розвитку агротуризму в конкретному регіоні і виконанню поставле-них завдань.
Таблиця 4
Розрахунковий рівень доходу агротуристичного господарства залежно від кількості лі-жко-місць, які здаються відпочивальникам, тис.грн.

Показник Кількість ліжко-місць
3 5 7 9 11 13 15
Грошові надходження - всього 16,6 20,8 25,8 30,8 35,6 40,0 43,9
у тому числі від туристичної діяль-ності 7,5 12,7 17,7 22,7 27,5 31,9 35,8
з них: ночівля і харчування (без продук-тів власного виробництва) 6,7 11,3 15,8 20,3 24,6 28,7 32,3
інші послуги 0,8 1,4 1,9 2,4 2,9 3,2 3,5
Частка туризму в загальних грошових надходженнях господарства, % 45,2 61,1 68,6 73,7 77,3 79,7 81,5
Затрати –всього 12,0 14,7 17,9 21,1 23,8 27,0 29,7
у тому числі на туризм 5,1 7,8 11,0 14,2 16,9 20,1 22,8
постійні 1,1 1,1 1,6 2,1 2,1 2,6 2,6
змінні 4,0 6,7 9,4 12,1 14,8 17,5 20,2
Розрахунковий дохід (з урахуванням продукції, спожитої в господарстві)
16,8
18,3
20,1
21,9
24,0
25,2
26,4
у тому числі від туристичної діяль-ності 2,4 4,9 6,7 8,5 10,6 11,8 13,0
Частка доходів від туризму в загальних доходах господарства, % 14,3 26,8 33,3 38,8 44,2 46,8 49,2

Основними стратегіями агротуристичного продукту є: урізноманітнення і розширення продукту за рахунок надання нових послуг, комплексний підхід щодо формування пакета агротуристичного продукту, який би охоплював комплекс послуг для відпочивальників, та дотримання необхідного мінімуму якості послуг.
Встановлення ціни на агротуристичний продукт повинно враховувати чотири компо-ненти: склад продукту, його цінність, матеріальні затрати та конкуренцію на ринку.
У роботі пропонується встановлення верхньої межі, тобто максимальної ціни на агро-туристичний продукт, на основі цінності пропонованого продукту для споживачів, яка скла-дається зі складу продукту, послуг місця, самих туристичних послуг і цін конкуренції.
Ціна агротуристичного продукту на підставі вартості для споживача визначається за фо-рмулою:
, (3)
де Pn – ціна агротуристичного продукту, пропонованого господарством;
Pk – ціна аналогічного продукту конкурентів;
Wіn – цінність, яку надають клієнти пропонованому продукту;
Wіk – цінність, яку надають клієнти продукту конкурента;
gі – вага і-го критерію.
Промоція агротуристичного продукту повинна охоплювати його особливості та вклю-чати: рекламу, видавництва, public relations, додаткову промоцію.
Державна підтримка агротуристичної діяльності повинна бути опосередкована через особисті селянські господарства і передбачати насамперед законодавче обґрунтування такої діяльності, податкове регулювання, фінансову підтримку та інформаційно-промоційну дія-льність.
Необхідне чітке регламентування суті агротуристичної діяльності, яка вписується в Закон України „Про особисте селянське господарство”, зокрема щодо частки доходів від ту-ристичної діяльності та кількості місць (квартир), пропонованих туристам для відпочинку.
На регіональному рівні необхідне опрацювання відповідних стратегій регіонального розвитку, які б сприяли розвитку підприємництва, зокрема агротуризму, у сільській місцево-сті, інвестуванню в агротуризм, його промоції та координації діяльності агротуристичних господарств.
Кадрове забезпечення розвитку агротуризму потребує якнайшвидшого опрацювання комплексної програми навчання кадрів, а також осіб, що надаватимуть послуги, пов’язані з агротуризмом, де були б охоплені вищенаведені проблеми і сфери.
Необхідне створення відповідних формальних і неформальних об’єднань агротурис-тичних господарств на регіональному і місцевому (районному і навіть кущовому) рівнях, що дозволить поліпшити промоційну та інформаційну діяльність агротуристичних господарств, розширити агротуристичний продукт, підвищити його конкурентоспроможність.

ВИСНОВКИ
1. Потреба в розширенні сегмента відпочивальників із різними доходами, організації відпочинку в чистому середовищі та необхідність активізації сільського населення, створен-ня належних умов праці і проживання на селі диктують необхідність диверсифікації селянсь-ких господарств, передусім розвитку нових форм підприємництва та зайнятості сільського населення, зокрема агротуризму.
2. Агротуризм – це вид підсобної діяльності селянського господарства з надання ту-ристичних послуг у сільському середовищі з використанням влаcного потенціалу. Критерія-ми визначення агротуристичних господарств є ведення сільського господарства, власна база ночівлі, частка доходів господарств від заняття туризмом (до 50 відсотків) та кількість кім-нат, які здаються відпочивальникам (до п’яти).
3. Основними передумовами розвитку агротуризму є: наявність відповідного потен-ціалу, передусім наявність засобів, необхідних для прийняття туристів і задоволення їхніх потреб; привабливість території і стан оточення господарства; особистість власника - госпо-даря садиби, його підприємливість, ініціативність, доброзичливість та інші риси характеру. Серед мотивів заняття агротуристичною діяльністю для селян визначальними є: атракційне місцероз-ташування господарства, прагнення отримати вищий дохід, можливість викорис-тання наявної бази ночівлі, зростаюче зацікавлення туристів відпочинком на селі.
4. Для оцінки розвитку агротуризму пропонується застосовувати комплекс відповід-них індикаторів: на національному, регіональному (місцевому) рівнях і на макрорівні (щодо конкретного господарства). На кожному з них існують певні методичні засади щодо оцінки стану та розвитку агротуризму, що слугуватиме основою прийняття відповідних управлінсь-ких рішень.
5. Для характеристики реалізованого та потенційного платоспроможного попиту на-селення на агротуристичні продукти протягом певного періоду часу пропонується визначати місткість ринку з урахуванням чисельності населення, його частки, яка б хотіла відпочивати в агротуристичному господарстві, платоспроможності населення та можливих видатків на відпочинок.
6. Оцінку придатності сільської місцевості для розвитку агротуризму можна здійс-нювати за системою показників, яка повинна охоплювати лісистість території, наявність сільськогосподарських угідь, екологічну чистоту, наявність охоронних територій та густоти населення. Для цього може бути використана зважена оцінка вибраних критеріїв на основі пропозицій експертів
7. Потенціал особистих селянських господарств є визначальним для розвитку агро-туристичної діяльності, формуючи обсяги послуг, які надаються, та їх економічний ефект. Заняття агротуризмом сприяє кращому використанню ресурсів господарства, вигідному збу-ту виробленої продукції, збільшенню сум грошових надходжень. Менші за розмірами госпо-дарства, які займаються туризмом, переорієнтовуються із сільськогосподарської діяльності на туристичну.
8. Встановлення ціни на агротуристичний продукт повинно враховувати чотири компоненти: склад продукту, його цінність, матеріальні затрати та конкуренцію на ринку. Для цього може бути запропонований метод багатоваріантного порівняння з урахуванням значущості відібраних критеріїв для клієнтів. У роботі подана методика встановлення ціни на агротуристичний продукт.
9. Виробнича програма агротуристичного господарства повинна враховувати власні потреби членів сім'ї (складу, кількості та норм харчування) та відпочивальників (кількість, склад і тривалість відпочинку), а також засоби, компетенції та інструменти особистого се-лянського господарства, узгоджуючи їх зі станом та змінами навколишнього середовища.
10. При наявному агроресурсному потенціалі регіону та динамічності розвитку аг-ротуризму слід вже у 2012 році очікувати збільшення кількості агротуристичних господарств втричі. Особливі шанси для такого розвитку мають особисті селянські господарства, розта-шовані поблизу міжнародних трас, у зоні Розточчя та в прибережній зоні великих рік, зокре-ма Дністра. Для цих територій з’являються суттєві шанси підвищення зайнятості на селі, збі-льшення суми грошових надходжень та доходів селян, що робить агротуризм одним з най-більш перспективних напрямів диверсифікації селянських господарств. Розвиток агротуриз-му потребує відповідної державної підтримки, яка передусім повинна охоплювати законода-вче обґрунтування такої діяльності та інформаційно-промоційне її забезпечення. Розвиток агротуризму має стати складовою регіональних програм розвитку села і сільського господар-ства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:
1. Савицька О., Липчук Н. Передумови розвитку екологічного сільськогосподарсько-го виробництва // Вісн. Львів. держ. аграр. ун-ту : Економіка АПК.- 2002. –№ 9.- С.395-399 (автором запропоновано створення системи екологічної оцінки сільськогосподарської про-дукції та підтримки екологічного виробництва як напряму диверсифікації особистих селян-ських господарств).
2. Котлінські В., Липчук Н. Розвиток агротуризму як форми підприємництва в сіль-ській місцевості прикордонних регіонів // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Зб. наук. праць. – Луцьк: Над-стир’я, 2004. – С. 240-246 (автору належить опрацювання передумов створення і функціону-вання агротуристичних господарств у прикордонних регіонах, оцінки шансів і небезпек їх подальшого розвитку).
3. Липчук Н. Чинники розвитку агротуризму // Економіка, організація і управління підприємствами в туристичній сфері. – Донецьк: Донецьк. ін-т тур. бізнесу, 2005. – С.206-209.
4. Липчук Н. Особливості та стратегії агротуристичного продукту // Вісн. Львів. держ. аграр. ун-ту: Економіка АПК.- 2006. – № 13.- С.528-531.
5. Липчук Н.В. Передумови розвитку агротуризму // Вісн. Львів. держ. аграр. ун-ту: Економіка АПК.- 2007.- № 14 (1).- С.129-132.

В інших виданнях:
6. Липчук Н.В., Липчук Т.В. Створення екологічних господарств – шанс для вітчиз-няного аграрного виробництва // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми та перс-пективи. – К., 2003. – С. 233-234 (автору належить опрацювання організаційних передумов ведення екологічного виробництва сільськогосподарськими підприємствами і господарства-ми населення як напряму їхдиверсифікації).
7. Липчук Н.В. Шанси і бар’єри розвитку агротуризму // Вісн. Львів. ін-ту еконо-міки і туризму.- 2007. № 2.– С. 105–107.
8. Липчук Н.В. Дистрибуція агротуристичних послуг. Структурно–інституційні змі-ни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону // Матеріали ХVІ Міжнар. наук.-практ. конф.. – Чернівці, 2007. - С. 184-186.
9. Липчук Н.В. Бар’єри розвитку агротуризму в Україні // Матеріали Всеукр. наук. конф. молодих учених. – Умань, 2007. – С.41-43.
10. Липчук Н.В. Соціально-економічне значення агротуризму // Туризм і ресторанний бізнес: сучасні тенденції та перспективи розвитку: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.- К., 2007.-С. 38-42.

 



Шешори з усіх боків оточені горами і лісами

Пошукова анотація: ПРЕДИСЛОВИЕ экотуризм зарождения воздействием Определение Виды роста профиль развития Туроперейтинг составляющие Проектирование Работа качества Изучение контакт обслуживания размещения приключенческих Выполнение Безопасность Определение Виды горных причины Природные поисковых иностранных Памятка Предисловие Подготовка городе отеле транспорте вождения деньги Защита от человеческих Связь производительности подготовки Отбор договора адаптация гостеприимстве Оценка персонала среды Приготовление Стирка Обустройство отходов перевозки средство мира Америка Африка Азия Кавказа Выделение горных мезорайон туристский Сочинский Псебайский Майкопском экологического Архызский Домбайский Узункольский ЛИТЕРАТУРА Передмова Принципи Гносеологічні Інтеграційні Іноваційні Науково-методичні Конструктивно-географічні екологічного Екологічний геомаркетингу туризм стратегічного екологічного Екотуристичний геомаркетиніу комплексу Маркетинговий збуту Екотуристичні Висновки Екологічна Західні Східні Південні заходів природи екосистем Карпати парк Пієнінський Низькі Татри Мала Фатра Бескиди Малі Білі Велика Орава Штіавницьке Муранська Поляна Словацький Вигорлат Східні Гурський Татранський Горчанський Пієнінський Бещадський охоронні Угорські Бюккський Агтелекський Рослинність Голлокейський Лазберцький Берженьський Земпленський резервати Токайсько Українські Угольсько НАРЦИСІВ Карпатський Синевир території Бескиди Румунські Ретезат Бучеджські Міжнародний заповідних Післямова Асотримент Адміністративні Бізнес планування НОМЕРНОГО Водні зовнішнього Львівської РЕСТОРАННІ гостинності менеджменту Інвестиційний Індустрія Інформаційні Кадрова Лідерство персоналом керівництво Методи Мотивація психологічних Паломницький Подієвий Правове кадрової Реклама Рекреаційні виставок екологічних Сільський сервіс спортивного Стратегічний туристичної культури гостинності Києва комунаційною кадровою якістю Управління РЕКРЕАЦІЙНОГО авіаперевезень автобусних управлінських ЧИННИКІВ РЕСТОРАННОГО РОЗМІЩЕННЯ фестивалі бізнес АВТОМОБІЛЬНОГО берегового КЕЙТЕРИНГУ ресторанному Приморського СВІТОВИЙ КОНКУРЕНТНІ маркетингових туристичного ПРИЙОМУ КАРПАТСЬКОМУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОСЛУГИ ЧИННИКІВ ЯКІСТЬ оперативного виробництва енергетичного технологічних РОБОЧИХ ОБСЛУГОВУЮЧОГО ВЗАЄМОДІЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПРИБИРАННЯ ІСТОРИКО ДОДАТКОВИХ зарубіжного ресторанного ОРГАНІЗАЦІЇ ОСНАЩЕННЯ робочого Львівської МАРКЕТИНГОВІ СВІТОВОМУ ПРОЦЕСУ ЕКОЛОГІЧНОГО інженерно КЕЙТЕРИНГУ ЖИТЛОВИХ ОЗДОРОВЧОГО ПОВЕРХАХ РІЧКОВОГО ТЕМАТИЧНОГО регіони професійної режиму РЕСТОРАННОГО КИЇВСЬКОГО КАРПАТ ХАРКІВСЬКОЇ РИЗИК ПОЛЬЩІ САНІТАРНА ПЕРСПЕКТИВИ ПОБУТОВИХ ЕКСКУРСІЙНИХ ПРИЙОМУ СПОРТИВНО рекреаційне Севастополя Корсунщини ДИСЦИПЛІНИ готельного вдосконалення страхування засобів НОМЕРНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛІНІЙ ВЗАЄМОДІЯ ТУРИЗМУ СОЦІАЛЬНИЙ Методи БЕРЕГОВОГО КОНТРОЛЬ рекреаційних обслуговування ТУРИСТИЧНОЇ доходів ЗАСОБІВ обслуговування МАРКЕТИНГУ РОЗМІЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО тематичних АГЕНСТВ ПОСЛУГ АДМІНІСТРАТОРА Вінницької Волинської розміщення ЯКІСТЬ

 

Пошукова анотація авторефератів дисертацій з туризму: регулювання Франції туризму Крим
Конституційно-правові громадського міжнародних послугами інвестиційної моделювання привабливості туристичних технології Маркетинг стимулювання туристично-рекреаційними сільського продажу економічного менеджмент агротуризму підприємництва зеленого міжнародного світового транскордонного аграрних розвитку ринку територіально-рекреаційних систем

turizmoznanie.org.ua © 2010-2011