Мир Солнца

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


 

Вартість наших інформаційних послуг у сфері написання робіт по туризму, готельній справі складає:
курсової роботи - 200 грн.
дипломної - 600 грн.
магістерської - 800 грн.

Замовити >>

 

Автореферати
Оплата Контакти

Союз образовательных сайтов

 

 



Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых

[Vox.com.ua] Портал українця

Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru

Туристические сайты Образование, работа за границей

TOPlistУкраїнський рейтинг TOP.TOPUA.NET

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Besucherzahler mail order brides
счетчик посещений

web clocks relojes html
Contatore

Besucherzahler women of ukraine
website counter

Besucherzahler hot russian brides
contatori per blog

contadores de visitas eharmony
contatori per blog

TOPlist

TOPlist

TOPlist



Рейтинг SIMPLETOP.NET

E-Center.lt skaitliukas






Поиск варианта отдыха в Карпатах

Booking.com


Економічне оцінювання та регулювання туристичної привабливості території

 

Анотації 

Музиченко-Козловська О.В. Економічне оцінювання та регулювання туристичної привабливості територі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – “Організація управління, планування і регулювання економікою”. – Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2007.

   У дисертації представлено комплексне теоретичне, методичне та практичне розв’язання проблеми економічного оцінювання та регулювання туристичної привабливості території на основі запровадження системи заходів. Запропоновано механізм реалізації держаної програми розвитку туризму у регіоні. Сформульовано суть поняття “туристична привабливість території”. Визначено чинники формування туристичної привабливості території, а саме: туристичні ресурси, у т.ч. якісне довкілля, МТБ туризму та територіальний маркетинг. Пропонується методика оцінювання туристичної привабливості території щодо якості довкілля. Удосконалено методичні рекомендації щодо створення туристичного кластера. Обґрунтовано доцільність використання теорії територіального маркетингу для підвищення туристичної привабливості. Здійснена експертно-статистична оцінка туристичної привабливості території. Розроблено методичні рекомендації щодо економічного оцінювання туристичної привабливості регіону.
   Ключові слова: туристична привабливість території, туристичні ресурси, туристичний кластер, територіальний маркетинг, показники оцінки туристичної привабливості території.

Музыченко-Козловська О.В. Экономическое оценивание и регулирование туристической привлекательности территории. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – “Организация управления, планирования и регулирования экономикой”. – Национальный университет “Львивська политехника”, Львов, 2007.

   В диссертации представлено комплексное теоретическое, методическое и практическое решение проблемы экономического оценивания и регулирования туристической привлекательности территории.
   Осуществлен анализ развития туристической индустрии в мире и в Украине. Предлагается механизм реализации государственной программы развития туризма в регионе, который предпочтительно реализовать в такой последовательности: выбор стратегии развития туризма из возможных альтернативных вариантов, выбор и обоснование необходимости применения эффективного варианта развития туризма, разработка программы и оценивание целесообразности осуществления программных мероприятий, мониторинг, контролирование и регулирование процесса осуществления программных мероприятий.
   Определена суть понятия “туристическая привлекательность территории”. Проанализированы факторы, которые формируют туристическую привлекательность территории, основные из них: туристические ресурсы, в т. ч. качественная природная среда, материально-техническая база туризма и территориальный маркетинг.
   Для определения показателей оценки туристической привлекательности разработана схема взаимосвязи компонент этого процесса, которая характеризирует уровни влияния факторов туристической привлекательности региона на результат. Предлагаемый набор показателей для оценивания туристической привлекательности территории включает туристические ресурсы, материально-техническую базу туризма, инвестирование отрасли, цены на услуги, качество природной среды и экономическое состояние региона.
   Проанализированы уровни влияния факторов на туристическую привлекательность территории. Основные из них – природные и антропогенные туристические ресурсы и материально-техническая база туризма, включая средства размещения туристов, дополнительными факторами являются качественная окружающая среда и территориальный маркетинг.
   Разработаны методические рекомендации для оценивания туристической привлекательности территории по качеству природной среды. С целью повышения конкурентоспособности туристического региона предлагается организация туристического кластера, этапы формирования которого предлагаются в диссертации. Усовершенствованы методические рекомендации по организации туристического кластера, этапы формирования которого включают: определение целей и показателей эффективности туристического кластера; целесообразность объединения предприятий в кластер; отбор участников объединения, последовательность формирования кластера, оценивание эффективности деятельности кластера.
   Обосновано необходимость использования теории территориального маркетинга для повышения туристической привлекательности территории, так как туристическая деятельность привязана к территории в силу своей природоиспользовательной направленности.
   Проблема управления туристической деятельностью отображена при моделировании экономико-статистической оценки туристической привлекательности территории. В процессе такой оценки обосновано невозможность использования фактических статистических показателей для оценивания туристической привлекательности территории. Потому предлагается осуществлять оценку туристической привлекательности территории на основе экспертно-статистического метода, который позволяет использовать показания экспертов для определения качественных показателей. Предлагаются комплексные методические рекомендации для экономического оценивания туристической привлекательности региона, которое предлагается осуществлять в такой последовательности: оценивание туристической привлекательности с помощью экспертно-статистического метода; формулирование программы показателей для повышения туристической привлекательности; маркетинговые исследования с целью планирования спроса; оценивание экономической эффективности деятельности туристических предприятий региона; оценивание рекреационной вместимости и потенциала туризма региона; экономическое оценивание эффективности инвестирования программы и регулирование туристической привлекательности региона путем корректирования и реализации государственных программ развития туризма в регионе.
   Ключевые слова: туристическая привлекательность территории, туристический кластер, территориальный маркетинг, показатели оценки туристической привлекательности региона.

Muzychenko-Kozlovs’ka O.V. An economic estimation and regulation of tourist appeal of territory. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.02.03 - "Organization of management, planning and regulation by economy". - “Lvov National Polytechnic University, Lvov, 2007.

 

ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТЕРИТОРІЇ

ЛЬВІВ – 2007



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Туризм є однією з найбільш динамічних та перспективних галузей світової економіки. Розвиток туристичного бізнесу дозволив багатьом країнам з менш привабливими, ніж в Україні, природними та культурно-історичними передумовами підвищити рівень соціально-економічного розвитку. Наявні туристичні ресурси сприяють входженню України на світовий туристичний ринок. Але навіть значний туристичний потенціал ще не дає гарантії успішного розвитку туристичної індустрії. Для підвищення ефективності роботи туристичної сфери економіки необхідно регулювати цим процесом як на загальнонаціональному рівні, так і в регіонах.
Туризм істотно впливає на економічний розвиток держави та регіонів, сприяє створенню нових робочих місць, є джерелом поповнення бюджету та припливу валютних надходжень, поєднує прибутковість з екологічною рівновагою. Крім того, стимулює розвиток багатьох галузей економіки таких як будівництво, транспорт, сільське господарство, культура, мистецтво тощо, які прямо чи опосередковано пов’язані з туристичною індустрією. Враховуючи велике значення туристичної галузі, Українська держава задекларувала її одним з пріоритетних напрямів розвитку національної економіки. Але разом з тим Україна, маючи усі передумови для розвитку туризму, не приділяла належної уваги розвитку цієї галузі економіки. У зв’язку з такою ситуацією питання проведення якісної оцінки та регулювання туристичної привабливості території набувають актуальності.
Багато українських та зарубіжних вчених і фахівців туристичної галузі переймаються проблемами розвитку туризму в Україні, питаннями планування, регулювання, організування та налагодження ефективної роботи туристичної індустрії, належного використання наявного туристичного потенціалу, формування кластерних об’єднань у галузі туризму тощо. Проблеми розвитку туризму досліджували у своїх працях: Азар В.І., Александрова А.Ю., Ананьєв М.А., Балабанов І.Т., Гайдук А.Б., Гринів Л.С., Дурович А.П., Жук П.В., Зорін І.В., Каверін Г.П., Квартальнов В.А., Козирєв В.М, Крачило М.П., Незгода А., Папірян Г.А., Сєнін В.С., Школа І.М. та інші автори.
Про шляхи вирішення проблем розвитку туризму окремого регіону, дослідження потенціалу туристичної галузі, формування туристичних кластерних об’єднань, реалізації інвестиційних проектів йдеться у публікаціях Алєксєєва І.В., Бейдика О.О., Генсирука С.А., Ґудзя П.В., Долішнього М.І., Євдокименка В.К., Загороднього А.Г., Кравціва В.С., Кифяка В.Ф., Козоріз М.А., Коніщевої Н.І., Котлера Ф., Кузика С.П., Кузьміна О.Є., Любіцевої О.О., Мацоли В.І., Павлова В.М., Петровича Й.М., Руденка В.П., Сарапіної О.А., Стадницького Ю.І., Стеченка Д.М., Цибуха В.І., Черчик Л.М. та інших авторів.
Проблему оцінювання туристичної привабливості території започатковано у працях вчених Ковалевського Г.В. та Омуша М.О. Науковці Бакурова Г.В. та Очеретін Д.В. пропонують методику оцінювання рекреаційної привабливості регіону. Методика оцінювання природних чи інших туристичних ресурсів розроблена авторами Бейдиком О.О., Гринів Л.С., Живицьким О.В., Кравцівим В.С., Кузиком С.П., Нудельманом М.С., Павловим В.І., Черчик Л.М та іншими авторами. Оцінка матеріально-технічної бази туризму розглядається в роботі Іванової Л.О. Але вищеназваними науковцями пропонуються лише методики оцінювання окремих складових туризму чи суміжних процесів, а для оцінювання туристичної привабливості території єдиної методики не існує. Пошук можливостей розв’язання вказаних проблем зумовив вибір теми дисертації, яка націлена на з’ясування чинників формування туристичної привабливості території, визначення та обґрунтування показників для економічного оцінювання цього процесу, оцінку існуючого рівня та формування програми заходів для регулювання цим процесом та підвищення туристичної привабливості території.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає науковому напряму кафедри економіки підприємства та інвестицій Національного університету “Львівська політехніка”: “Інвестиційна та інноваційна діяльність підприємств, оцінка проектів та нерухомості”. Матеріали дослідження використовувались при розробці науково-дослідної теми: “Формування інноваційного потенціалу управління організацією в сучасних умовах” (номер державної реєстрації 0105U000604).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є поглиблення теоретичних положень та розробка методичних рекомендацій щодо економічного оцінювання та регулювання туристичної привабливості території.
Для досягнення мети у роботі були поставлені такі завдання:
- уточнити зміст поняття “туристична привабливість території”;
- проаналізувати рівні впливу чинників туристичної привабливості території на результат та встановити взаємозв’язок між ними;
- здійснити економічне оцінювання туристичної привабливості території на основі комплексного підходу та визначити шляхи регулювання туристичної привабливості території;
- удосконалити методичні рекомендації зі створення та функціонування туристичного кластера;
- запропонувати методичні рекомендації з визначення інтегрального показника туристичної привабливості території щодо якості довкілля.
Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження є регулювання туристичною привабливістю території. Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи економічного оцінювання та державного регулювання туристичної привабливості території.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети було використано сучасні методи дослідження, зокрема, на основі системно-аналітичного методу виконано теоретичне узагальнення наукових концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, що стосуються розвитку туризму (підр. 1.3). Щоб вирішити окремі завдання використовувались такі методичні засоби та прийоми: проблемно-орієнтований метод – для наукового обґрунтування напрямів вирішення проблем розвитку туристичних територіально-господарських об’єднань (підр. 2.4); причинно-наслідкові зв’язки – при дослідженні суті поняття “туристична привабливість території” (підр. 1.3); методи статистичного і багатофакторного аналізу, а також експертно-статистичний метод – при моделюванні методики оцінювання туристичної привабливості території підр-ли 3.1 та 3.2); системний підхід – при формуванні програми заходів щодо регулювання та підвищення туристичної привабливості регіону (підр. 3.3).
Інформаційною базою дисертації є закони України, законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, які регулюють туристичну діяльність, праці провідних вітчизняних, зарубіжних вчених і фахівців у сфері туризму, дані статистичних збірників та опубліковані в періодичних виданнях та в мережі Інтернет матеріали, що стосуються проблем розвитку туризму і ефективності діяльності туристичних підприємств.
Для обробки економічної інформації, здійснення розрахунків, побудови таблиць, графіків використано пакет Microsoft Office.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:
вперше:
- застосовано комплексний підхід до економічного оцінювання туристичної привабливості території за такими етапами: оцінювання існуючої туристичної привабливості регіону; формування програми заходів щодо підвищення туристичної привабливості регіону; проведення маркетингових досліджень з метою планування попиту на ринку туристичних послуг; оцінювання економічної ефективності функціонування туристичних підприємств регіону; оцінювання рекреаційної місткості та потенціалу туристичної галузі регіону; визначення економічної ефективності інвестування заходів щодо підвищення туристичної привабливості регіону, а також регулювання туристичної привабливості території шляхом коригування та реалізації державних програм розвитку туризму у регіоні.
удосконалено:
- структурно-логічну схему чинників формування туристичної привабливості території. Запропоновано визначати результуючий показник як сукупність значень чинників туристичної привабливості території, які характеризують рівні впливу - 1-й рівень - географічне розташування; 2-й – матеріально-технічна база туризму; 3-й - маркетингова політика; 4-й - навколишнє середовище; 5-й - загальний імідж регіону. При урахуванні усіх чинників забезпечений найвищий ступінь туристичної привабливості території.
- методичні рекомендації зі створення та функціонування туристичного кластера, які на відміну від існуючих, формуються у такій послідовності: визначення цілей та показників оцінки ефективності його діяльності, а також умов доцільності об’єднання підприємств у кластер; відбір учасників об’єднання; послідовність процесу формування кластера та оцінювання ефективності його діяльності;
дістало подальший розвиток:
- зміст поняття “туристична привабливість території”, у якому на відміну від існуючих визначень, пропонується враховувати такі чинники туристичної привабливості території як матеріально-технічна база туризму та достатня і доступна інформація про туристичну діяльність в її межах;
- методичні рекомендації з оцінювання якості довкілля, які відрізняються від існуючих тим, що враховують набір екологічних показників (шкідливі викиди в атмосферне повітря; інвестиції на охорону довкілля тощо) і передбачають визначення інтегрального показника туристичної привабливості регіону щодо якості довкілля.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що проведені в дисертації дослідження втілені у конкретні пропозиції, методики, рекомендації, прикладні моделі та придатні для використання в практиці управління розвитком туризму. Результати та основні положення дисертації доведені до рівня методичних рекомендацій і прикладного інструментарію, що дає змогу використовувати їх у формуванні державних та регіональних програм розвитку туризму. Розроблена в дисертаційній роботі методика розрахунку інтегрального показника туристичної привабливості території дозволить визначати існуючий рівень розвитку туризму у регіоні та важелі впливу для його підвищення. Запропонована система заходів щодо підвищення туристичної привабливості території дозволить визначати економічний ефект від інвестування коштів у туристичну галузь.
Результати досліджень, проведених у дисертації, впроваджені на ТзОВ “ОКТАНТ”, (довідка № 45 від 10 березня 2006 р.), Науково-технологічному парку “ЯВОРІВ” (довідка № 23 від 4 жовтня 2006 р.); ПП “УКРКОМ” (довідка № 1/05 від 25 травня 2006 р.). Практичне значення отриманих результатів таке: від запровадження методичних рекомендацій щодо розміщення підприємств при створенні туристичного кластера і розробок з територіального маркетингу очікується зростання попиту на туристичні та рекреаційні послуги і підвищення рівня прибутковості на підприємстві.
Окремі положення дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес Національного університету “Львівська політехніка” (акт впровадження від 16 лютого 2006) і використовуються при викладанні теоретичного курсу та проведення практичних занять з дисциплін “Економічна оцінка майна і нерухомості” та “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка” для підготовки фахівців за напрямом “Економіка і підприємництво”.
Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. У дисертаційному дослідженні не використовувались ідеї, розрахунки та розробки, які б належали співавторам.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати наукового дослідження, що викладені в дисертації, були розглянуті та схвалені на: науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку інформаційних систем і технологій в економіці”. – Харків, 2004 р.; міжнародній науково-практичній конференції “Туристична індустрія як вектор регіонального розвитку”. – Чернівці, 2005 р.; 5-ій міжнародній науково-практичній конференції “Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків”. – Донецьк, 2005 р., всеукраїнській науково-практичній конференції “Туризм в Україні: сучасний стан та пріоритети розвитку”. - Львів, 2005 р.; всеукраїнській науково-практичній конференції “Статистична оцінка макро- і мікроекономічних чинників господарської діяльності”. - Хмельницький, 2005 р.; міжнародній науково-практичній конференції “Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій”. – Львів, 2006 р.; VI - й міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”. – Львів, 2006 р.
Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження опубліковано у 17 наукових працях, 10 з них надруковані у фахових виданнях ВАК України, загальним обсягом 5,44 д. а.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів та висновків, списку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 228 сторінках друкованого тексту, з них основний текст займає 185 сторінок; містить 24 таблиці і 15 рисунків, які займають 31 сторінку та 8 додатках. Список використаних джерел містить 144 найменування і займає 12 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дисертаційного дослідження, його мету й завдання, вказується на його зв’язок з науковими напрямами досліджень Національного університету “Львівська політехніка”, визначено об’єкт та предмет дослідження, охарактеризовано ступінь наукової новизни отриманих результатів, їх теоретичне та практичне значення, особистий внесок автора, наведено дані щодо апробації результатів дослідження й публікацій за темою.
У першому розділі – “Теоретичні та прикладні засади економічного оцінювання і регулювання туристичної привабливості території” - досліджуються теоретико-прикладні основи вивчення туристичної галузі; характеризується сучасний стан розвитку туризму у регіонах світу та передумови його розвитку в Україні; генезис наукової думки про зміст і види потреб сучасної людини та можливість їх задоволення за допомогою різних видів туризму; обґрунтовується необхідність державного регулювання туризму; науково-прикладний аспект сутності явища “туристична привабливість території”; проблеми економічного оцінювання туристичної привабливості території, сформульовано набір показників для оцінювання цього процесу.
Встановлено, що успішність цієї галузі в одних країнах та невдачі в інших, залежить, в основному, від наявності чи відсутності привабливих туристичних ресурсів, чистоти довкілля, розвиненості інфраструктури та сфери розваг, високого рівня сервісу тощо.
В процесі вибору місця для подорожі потенційний турист керується певними потребами, які спонукають його до визначення виду туристичної подорожі. За допомогою таких видів туризму як лікувально-оздоровчий, культурно-пізнавальний, розважально-відпочинковий, спортивний та релігійний, крім відпочинку та відновлення працездатності, можна задовольнити такі потреби сучасної людини як: соціальні, самореалізації, причетності до спортивних подій, національних традицій тощо. У класифікації туризму виділено такі класифікаційні ознаки як найважливіші: залежність від природних та антропогенних ресурсів.
Запропонований нами механізм реалізації державної програми розвитку туризму слід здійснювати у такій послідовності: вибір стратегії розвитку з можливих альтернативних варіантів; вибір та обґрунтування доцільності запровадження ефективного варіанту розвитку туризму; розробка програми та оцінювання доцільності запровадження програмних заходів, а також моніторинг, контролювання та регулювання процесу запровадження програмних заходів. Скориставшись цим механізмом можна визначити, які зміни слід вносити у державні та регіональні програми розвитку туризму для забезпечення його ефективного розвитку.
Туризм розглядається як багатогранне явище суспільного життя, яке потребує комплексного аналізу та наукового дослідження. Неоднозначність визначень поняття “туристична привабливість території” зумовила потребу уточнення економічної сутності цього поняття. “Туристично приваблива територія” – це територія, що має потенціал туристичних ресурсів, сучасну розвинену матеріально-технічну базу (МТБ) туризму, доступну і достатню для туриста інформацію про неї, які б відповідали потребам туристів і забезпечували досягнення максимального соціально-економічного ефекту від розвитку в її межах туристичної індустрії.
Виявлено, що для оцінювання туристичної привабливості території не існує єдиної методики визначення комплексного показника. Існують лише методики оцінювання окремих її складових чи суміжних процесів. Тому виникає потреба сформувати такі методичні рекомендації, щоб врахувати численні чинники, які впливають на туристичну привабливість території. Для формування названих методичних рекомендацій визначено основні компоненти елементного складу туристичної привабливості території.
Маючи склад таких компонентів, необхідно визначити загальну організаційну структуру, за якою буде зрозуміла послідовність побудови набору показників для економічного оцінювання туристичної привабливості території. На рис. 1 подано структурно-логічну схему чинників, які впливають на туристичну привабливість території, за якою визначаємо результуючий показник як сукупність значень чинників туристичної привабливості території, що характеризують рівні впливу - 1-й рівень - географічне розташування; 2-й – матеріально-технічна база туризму; 3-й - маркетингова політика; 4-й - навколишнє середовище; 5-й - загальний імідж регіону. При врахуванні усіх чинників забезпечений найвищий ступінь туристичної привабливості території.

Базуючись на структурно-логічній схемі чинників, які впливають на туристичну привабливість території (див. рис. 1), сформовано удосконалену програму показників оцінювання туристичної привабливості території. Проаналізувавши доцільність включення в модель оцінки туристичної привабливості території кожної окремої складової цього поняття, вибрано перелік показників, які характеризують елементи компонент туристичної привабливості (табл. 1).
Таблиця 1
Показники оцінювання туристичної привабливості території
№ Назва показників Позначення
1 Площа природних рекреаційних ресурсів х 1
2 Кількість антропогенних туристичних ресурсів х2
3 Кількість засобів розміщення туристів (ЗРТ) х3
4 Інвестиції в основний капітал готелів та ресторанів х4
5 Середній рівень цін на послуги у туристичних підприємствах х5
6 Доходи на душу населення х6
7 Кількість економічно активного населення х7
8 Кількість підприємств-суб’єктів підприємництва х8
9 Щільність автомобільних доріг з твердим покриттям х9
10 Коефіцієнт злочинності х10
11 Щільність шкідливих викидів в атмосферу х11
12 Поточні витрати підприємств на охорону природних ресурсів х12
13 Витрати підприємств на ремонт ОЗ природоохоронного призначення х13

У другому розділі – “Аналізування та формування умов підвищення туристичної привабливості території” – обґрунтовано вплив чинників на формування туристичної привабливості території та розроблено методичні рекомендації з визначення інтегрального показника туристичної привабливості території щодо якості довкілля, а також запропоновано методичні рекомендації зі створення та функціонування туристичного кластера.
Основу туристичної привабливості території складають природні та антропогенні туристичні ресурси, до яких відносяться історико-культурні, археологічні та архітектурні пам’ятки тощо. Досвід багатьох країн світу засвідчує, що історико-культурні пам’ятки є визначальними при виборі туристом місця подорожі і впливають на доходи туристичної галузі. Туристично привабливою територія стає тоді, коли є певна концентрація об’єктів історико-культурної спадщини. Важливо також довести потенційному туристу унікальність культури даного регіону. Для досягнення цієї мети необхідно поставити завдання творчого і розумного підходу до організації туризму. Наступний за важливістю фактор формування туристичної привабливості – МТБ туризму, що включає ЗРТ і туристичну інфраструктуру. Розвинена інфраструктура в межах туристичної території забезпечує вищий рівень туристичної привабливості, ніж лише наявність туристичних ресурсів. Додатковими чинниками, що впливають на туристичну привабливість території, є якісне довкілля та маркетингова політика, яку слід спрямовувати у регіональному напрямку, тобто доцільно використовувати для її реалізації територіальний маркетинг. Оптимальне поєднання цих факторів дає змогу досягти найвищого ступеня привабливості певної території для розвитку туристичного бізнесу.
Аналіз наявності та використання туристичних природних та антропогенних ресурсів в Україні показав, що незважаючи на значний потенціал цих ресурсів, він використовується не повністю. Рекреаційний потенціал в цілому задіяний в Україні приблизно на 25%, в тому числі запаси мінеральних вод – на 8%. Причиною є недостатня забезпеченість ЗРТ (14% від потреб туристів), невисока якість послуг у них, відсутність, здебільшого, об’єктів розваг.
Недостатньо висвітлене питання застосування кластерної моделі для об’єднання підприємств разом з туристичним, відсутність теоретичних передумов і практичних інструментів створення туристичного кластера зумовило потребу розробки методичних рекомендацій щодо створення та функціонування такого об’єднання. Етапи створення і оцінювання ефективності туристичного кластера продемонстровано на рис. 2.
Фактором, без якого не може ефективно розвиватись туризм, є якісне довкілля. Встановлено, що на величину доходу від використання якісного природного середовища в туристичній діяльності впливають такі фактори: кліматичні умови; екологічна ситуація на туристичній території; наявність екологічної інфраструктури. Стимулюючи здійснення заходів з охорони природного довкілля та підвищуючи його якість, туристичне підприємство має змогу отримати соціально-економічний ефект.
Розроблені методичні рекомендації з оцінювання туристичної привабливості регіону щодо якості довкілля передбачають такі етапи:
1) розрахунок нормалізованих показників за кожним чинником, а саме:
- нормалізований показник стимулюючого чинника:
, (1)
де - i-й нормалізований показник j-го регіону стимулюючого чинника; - і-й показник j-го регіону; - максимальний (еталонний) і-й показник;
- нормалізований показник чинника-дестимулятора:
, (2)
де - i-й нормалізований показник j-го регіону чинника-дестимулятора; - мінімальний (еталонний) і-й показник;

2) інтегральний ранговий показник визначаємо за формулою:
(3)
де - інтегральний показник екологічного стану регіону j-го регіону; n – кількість аналізованих показників екологічного стану регіону;
3) встановлення еталонного регіону, де найбільше максимальних за значенням нормалізованих показників;
4) визначення найпривабливішого регіону, який характеризується максимальним інтегральним показником.
Розрахунки нормалізованих та інтегрального показника екологічного стану здійснено на прикладі окремих районів Львівської обл. Статистичні дані вибрані за 2003 р. За результатами розрахунків (табл. 2) еталонним районом виявився Старосамбірський, так як тут найбільше максимальних за значенням нормалізованих показників. Це підтверджує розрахунок інтегральних показників, за яким Старосамбірський район туристично найпривабливіший щодо якості довкілля (інтегральний показник 0,5214 – максимальний). Висока якість довкілля дає змогу підвищувати туристичну привабливість території шляхом запровадження заходів зі зменшення шкідливих викидів в атмосферу та водойми, раціонального використання природних ресурсів, обмеження виробничо-господарської діяльності на окремих природоохоронних ділянках.
Таблиця 2
Нормалізовані (відносні) показники та інтегральний показник туристичної привабливості окремих районів Львівської обл. щодо якості довкілля

 

Львівська обл.,
окремі
райони Дестимулюючі відносні показники Стимулюючі відносні показники Інтегральний відносний показник
туристичної привабливості щодо якості довкілля
Скинуті нормативно-очищені води Шкідливі викиди в атмосферне повітря
Інвестиції в основний капітал на охорону довкілля Поточні
витрати на охорону довкілля
В середньому по Львівській обл.
0,0121
0,4540
0,2990
0,3231
0,2721
в т.ч. за районами:
1. Дрогобицький
-
1,0
0,0703
0,0322
0,3674
2. Сколівський 0,5 1,0 0,0584 0,0124 0,3927
3. Старосамбірський 1,0 1,0 0,0769 0,0086 0,5214
4. Стрийський 1,0 0,009 0,0943 0,0937 0,2993
5. Турківський - 1,0 0,1154 - 0,5577
6. м. Борислав - 0,008 - 0,2093 0,1087
7. м. Дрогобич 0,0027 0,0007 0,8166 1,0 0,4550
8. м. Стрий - 0,002 0,2286 0,0104 0,0803
9. м. Трускавець - 0,003 1,0 - 0,5015
Для підвищення туристичної привабливості території успішно може слугувати територіальний маркетинг або маркетинг місць. За концепцією територіального маркетингу територія розглядається як своєрідний товар на ринку.
Виявлено, що на маркетингові результати функціонування територій впливають фактори внутрішнього та зовнішнього середовища розвитку туристичних територій. Але не усі території підпадають під вплив таких внутрішніх чинників, які обов’язково призведуть до занепаду привабливих чи розквіту непривабливих для туристів територій. Використання інструментів територіального маркетингу щодо певного регіону дозволить сконцентрувати увагу на конкретних особливостях туристичної діяльності у його межах з метою привертання туди туристів та інвесторів.
Проаналізувавши існуючі визначення поняття “маркетинг територій”, запропоновано власне, згідно з яким туристичний маркетинг як один з інструментів територіального маркетингу вважається системою заходів маркетингової стратегії щодо конкретних туристичних послуг в межах певного регіону, спрямованих на приваблення туристів, регулювання туристичних потоків з урахуванням рекреаційного навантаження на територію та реакції місцевих жителів на присутність туристів.
У третьому розділі – “Удосконалення економічного оцінювання та державного регулювання туристичної привабливості території” – встановлено неможливість отримання достовірних результатів економіко-статистичного оцінювання за чинними статистичними даними; здійснюється моделювання експертно-статистичної оцінки туристичної привабливості території; сформована програма заходів щодо підвищення туристичної привабливості; запропоновано здійснювати регулювання туристичної привабливості території шляхом коригування та реалізації державних програм розвитку туризму.
Проблема управління туристичною галуззю відображена при моделюванні економіко-математичної оцінки туристичної привабливості території. Для отримання достовірних результатів економічного аналізу туристичної привабливості території, слід створити інформаційні умови для виявлення основних економічних проблем і чинників, які стимулюють чи гальмують розвиток туристичної галузі в межах цієї території. Так як туризм на національному ринку не виділено як окрему галузь економіки, у статистичних збірниках стосовно цієї галузі наявність показників діяльності дуже обмежена, показники розрізнені, інформація з різних джерел суттєво відрізняється, що не дає можливості усебічно охарактеризувати туристичну діяльність. Для управління цим процесом недостатньо інформації. Використання чинних статистичних показників туристичної діяльності у моделюванні економіко-математичної оцінки туристичної привабливості території, яку здійснено за допомогою методу найменших квадратів (МНК), показало, що встановити вагомість показників неможливо. Значущість параметрів моделі визначено за допомогою t-критерію Стьюдента та відібрано статистично значимі з них, які і залишаються для подальших розрахунків. В результаті розрахунку багатофакторної моделі залишився лише один статистично значимий фактор х4 - “інвестиції в основний капітал готелів та ресторанів”. Очевидно, що на туристичну привабливість впливає набагато більше чинників, як туристичні ресурси, без яких неможливе існування самого туризму, а розрахована модель не підтверджує цього. Отримана модель відповідає вимогам МНК, але використання фактичних статистичних даних не відображає реальну туристичну привабливість.
Тому запропоновано для оцінювання цього процесу застосовувати експертно-статистичний метод (рис. 3), який дає змогу скористатися послугами експертів у галузі туризму і врахувати якісні показники цього процесу. Порівнявши інтегральний показник регіону з відповідним значенням чинника регіону з максимальним рівнем туристичної привабливості, можна визначити резерви підвищення туристичної привабливості регіону, або встановити існуючий рівень конкретної області щодо туристичної привабливості відповідно до наявних у її межах туристичних ресурсів, інвестицій тощо. За результатами експертно-статистичної оцінки існуючий рівень туристичної привабливості деяких областей: АР Крим - 0,85 (дуже високий рівень); Одеської обл. - 0,67 (високий рівень); Донецької обл. - 0,59 і Львівської обл. - 0,44 (задовільний).
На засадах розвитку туризму у регіоні пропонується розробити програму заходів щодо підвищення рівня туристичної привабливості території, тобто такого рівня, за якого буде отримано максимальний соціально-економічний ефект шляхом прийому економічно доцільної кількості туристів з врахуванням рекреаційного навантаження на територію.
Розроблені методичні рекомендації щодо економічного оцінювання туристичної привабливості регіону можна використовувати Управліннями курортів і туризму обласних Держадміністрацій при розробці держаних програм розвитку туризму у регіоні.
Запропоновані методичні рекомендації передбачають такі етапи:
1. Оцінка існуючої туристичної привабливості регіону за допомогою статистично-експертного методу. Визначивши та обґрунтувавши перелік показників, за якими можна оцінювати туристичну привабливість регіону (підрозділ 1.3 дисертації), визначаємо існуючу туристичну привабливість регіону (у підрозділі 3.2 дисертації).
2. Формування програми заходів щодо підвищення туристичної привабливості регіону. Заходи щодо підвищення туристичної привабливості регіону формуватимуться за такими напрямками: підвищення привабливості природних туристичних ресурсів та історико-культурних пам’яток шляхом раціонального та бережливого їх використання, враховуючи рекреаційне навантаження; проведення реконструкції та модернізації МТБ туризму, у тому числі історико-культурних пам’яток; підвищення якості сервісу у туризмі; створення необхідної інфраструктури, в тому числі автомобільних доріг, та покращення стану існуючої; інформаційне забезпечення та рекламування туристичної галузі; підтримка органами влади та створення сприятливих умов для роботи приватного сектора у сфері обслуговування та занять народними промислами; сприяння розвитку суміжних з туризмом галузей економіки, у тому числі у сфері розваг; забезпечення підготовки висококваліфікованих нових та підвищення кваліфікації наявних трудових кадрів для туристичної галузі шляхом створення системи спеціалізованих навчальних закладів; підвищення якості довкілля; формування системи дій маркетингової стратегії щодо конкретних туристичних послуг в регіоні для приваблення туристів.

Рис. 3. Послідовність розрахунку інтегрального показника оцінки туристичної привабливості території за допомогою експертно-статистичного методу

3. Проведення маркетингових досліджень з метою планування попиту на внутрішньому ринку туристичних послуг.
4. Оцінювання економічної ефективності функціонування туристичних підприємств регіону. Доцільність запровадження програмних заходів визначається за критерієм сумарного економічного ефекту держави, місцевого населення та підприємства.
Для спрощення розрахунків визначення ефективності програмних заходів зведемо лише до оцінювання економічної ефективності інвестиційних вкладень у туристичні підприємства, які будуть реалізовувати заходи щодо підвищення туристичної привабливості території.
Коефіцієнт ефективності інвестиційних вкладень визначаємо за формулою:
, (4)
де Ер - розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності інвестиційних вкладень; Ппр - прибуток, який отримує і-те підприємство від реалізації інвестиційного проекту, тис. грн.; Кі - інвестиційні ресурси, що необхідні для реалізації інвестиційного проекту, тис. грн.; Еб – норма прибутку на вкладений капітал (дисконтна ставка); t – період часу між вкладенням інвестицій та отриманням прибутку, роки.
За результатами розрахунків лише інвестування 10-го заходу “формування системи дій маркетингової стратегії щодо конкретних туристичних послуг в межах регіону, спрямованих на приваблення туристів” виявилось недоцільним, адже Якщо Ер >Ен, то інвестування вважається доцільним. Так як для курортної сфери Ен = 0,08, то для туризму як суміжної галузі теж приймаємо Ен = 0,08.
5. Оцінювання рекреаційної місткості та потенціалу туристичної галузі регіону. Для запобігання зниження ефекту оздоровлення та відпочинку при здійсненні туристичної діяльності важливо враховувати норми рекреаційного навантаження на відповідну територію. При розрахунку рекреаційної місткості доцільно враховувати не лише загрози для навколишнього середовища, але й норму психологічного навантаження, порушивши яку виникає загроза зниження рекреаційного ефекту.
Рекреаційна місткість для кожного сезону окремо визначається:
, (5)
де Vi - рекреаційна місткість і-тої території, осіб; Ni - норма рекреаційного навантаження на і-ту територію, осіб/км2; Si - площа і-тої території, км2; C - тривалість рекреаційного періоду, днів; Ді - середня тривалість перебування туристів і відпочиваючих на і-тій території, днів.
Скориставшись нормативами, розрахованими в ІРД НАНУ, в середньому рекреаційна місткість туристичних центрів Львівської обл. становить 554,6 тис.осіб/рік. За статистичними даними Управління курортів і туризму Львівської ОДА фактично обслужено у ЗРТ у 2004 р. 300,0 тис. осіб. Отже, не використано потенціалу для 254,6 тис. осіб, т.т. 50%.
Оцінка ресурсного потенціалу передбачає аналіз наявності природних, історико-культурних туристичних ресурсів, МТБ та інфраструктури туризму, а також ступеня їх використання. Природно-рекреаційний потенціал Львівської області, розрахований за оцінками, здійсненими Руденком В.П. Сукупний природно-ресурсний потенціал Львівської обл. становить 2,031 млрд. грн., з них 14,3 % - природно-рекреаційні ресурси, що в грошовому виразі становить 290,433 млн. грн. Результатом аналізу ресурсного потенціалу та можливостей туристичної індустрії регіону має стати визначення шляхів раціонального використання та підвищення привабливості наявного туристичного потенціалу; прогноз кошторисних витрат на програмні заходи, що дасть можливість розробити інвестиційні проекти з підвищення туристичної привабливості.
6. Економічне оцінювання ефективності інвестування заходів щодо підвищення туристичної привабливості регіону. За результатами попередніх етапів дослідження розробляється інвестиційний проект щодо підвищення туристичної привабливості регіону. Для його успішної реалізації необхідно запланувати розміри коштів за усіма розділами програми. Проводячи маркетингове дослідження (планування попиту на послуги туристичних підприємств - ІІІ-й етап реалізації програмних заходів щодо підвищення туристичної привабливості), визначено, що попит на послуги туристичних підприємств Львівської обл. за останні роки зріс в середньому на 20 %.
7. Регулювання туристичної привабливості території шляхом коригування та реалізації державних програм розвитку туризму у регіоні. В процесі моніторингу та контролювання процесу запровадження заходів програми та економічного оцінювання ефективності інвестиційних вкладень у заходи програми, визначено, що доцільно інвестувати кошти в усі заходи програми, крім такого: - “формування системи дій маркетингової стратегії щодо конкретних туристичних послуг в межах регіону, спрямованих на приваблення туристів”. В результаті визначено необхідність внесення коректив у державну програму розвитку туризму, не вкладаючи кошти у неефективний захід.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано прикладне вирішення наукового завдання формування програми заходів щодо підвищення туристичної привабливості території. Дослідження проблеми удосконалення економічного оцінювання та державного регулювання туристичної привабливості території дало підстави сформулювати такі висновки:
1. Успішність туристичної галузі в одних країнах та невдачі в інших, залежить від наявності чи відсутності привабливих туристичних ресурсів, чистоти довкілля, розвиненості інфраструктури та сфери розваг, якості сервісу.
2. Механізм реалізації державної програми розвитку туризму доцільно запроваджувати у такій послідовності: вибір стратегії розвитку з можливих альтернативних варіантів; вибір та обґрунтування доцільності запровадження ефективного варіанту розвитку туризму; розробка програми та оцінювання доцільності запровадження програмних заходів; моніторинг, контролювання та регулювання процесу запровадження програмних заходів. Це дасть змогу визначати, які зміни слід вносити у державні та регіональні програми розвитку туризму для підвищення його ефективності.
3. За відсутності єдиної методики визначення комплексного показника оцінювання туристичної привабливості території визначено компоненти, за якими буде проводитись така оцінка, а саме: природні та антропогенні туристичні ресурси; матеріально-технічна база туризму, туристична інфраструктура, інвестиційне забезпечення галузі; маркетингове забезпечення, якісне довкілля; загальний імідж регіону.
4. Найважливішими факторами формування туристичної привабливості території є: природні туристичні ресурси, у тому числі якісне довкілля; антропогенні туристичні ресурси, до яких відносяться історико-культурні та інші пам’ятки; матеріально-технічна база туризму, т.т. засоби розміщення туристів і туристична інфраструктура; а також туристичний маркетинг як складова територіального маркетингу.
5. Аналіз наявності та використання туристичних природних та антропогенних ресурсів в Україні показав, що незважаючи на значний потенціал цих ресурсів, він використовується не повністю. Рекреаційний потенціал в цілому використовується в Україні приблизно на чверть. Причиною є недостатня забезпеченість засобами розміщення туристів, невисока якість послуг у них, відсутність, здебільшого, об’єктів розваг.
6. Створення туристичного кластера слід запроваджувати у такій послідовності: визначення цілей та показників оцінювання ефективності його діяльності, а також умов доцільності об’єднання підприємств у кластер; відбір учасників об’єднання; послідовність процесу формування кластера та оцінювання ефективності його діяльності.
7. Використання чинних статистичних показників не дає можливості отримати вірогідні результати оцінювання туристичної привабливості території через те, що фактичні показники не відображають реальний стан функціонування туристичної галузі; вибрана сукупність статистичних показників недостатньо відображає туристичну привабливість території.
8. Для оцінювання туристичної привабливості території запропоновано використовувати експертно-статистичний метод, який дозволить врахувати оцінки якісних показників експертами у галузі туризму.
9. Теоретичну цінність та прикладне значення має розроблений комплексний підхід до економічного оцінювання туристичної привабливості регіону, який запропоновано здійснювати у такій послідовності: оцінювання існуючої туристичної привабливості регіону за допомогою статистично-експертного методу; формування програми заходів щодо підвищення туристичної привабливості регіону; маркетингові дослідження для планування попиту на послуги туристичних підприємств регіону; оцінювання економічної ефективності функціонування туристичних підприємств регіону; оцінювання рекреаційної місткості та потенціалу туристичної галузі регіону; економічне оцінювання ефективності інвестування заходів щодо підвищення туристичної привабливості регіону та регулювання туристичної привабливості території шляхом коригування та реалізації державних програм розвитку туризму.
10. На підставі результатів дисертаційного дослідження пропонується:
- Міністерству освіти і науки України для підготовки спеціалістів у сфері державного управління економікою застосовувати теоретичні та прикладні положення дисертації щодо регулювання туристичної привабливості території;
- Управлінням курортів і туризму обласних Держадміністрацій використовувати результати дослідження та рекомендації з економічного оцінювання туристичної привабливості території.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
1. Мельник О.В.? Вплив туризму на розвиток економіки регіону // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. Проблеми економіки та управління. – Львів: Вид-во НУ ”ЛП”, 2003. - № 484. – С. 129 – 133.
2. Мельник О.В. Якість довкілля як чинник формування туристичної привабливості території // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – Львів: Вид-во НУ ”ЛП”, 2003. - № 478. – С. 212 – 217.
3. Мельник О.В. Чинники формування туристичної привабливості території // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. Проблеми економіки та управління. – Львів: Вид-во НУ ”ЛП”, 2004. - № 504. – С. 39 - 44.
4. Мельник О.В. Конкурентоспроможність туристичної галузі як чинник формування туристичної привабливості території // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. Логістика. – Львів: Вид-во НУ”ЛП”, 2004. - № 499. – С. 321-325.
5. Мельник О.В. Інтегральний показник туристичної привабливості території: поняття та теоретичні аспекти // Регіональна економіка, 2004. - № 4. – С. 197 – 205.
6. Мельник О.В. Природно-рекреаційний потенціал у процесі моделювання оцінки рівня туристичної привабливості території // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Природно-ресурсний потенціал в системі просторового розвитку. Зб. наук. праць. - Вип. 2 (ХLVI) / Ред.-кол.: відп. ред. акад. НАНУ М.І.Долішній. – Львів, 2004. – С. 259 – 265.
7. Мельник О.В. Основні передумови розвитку туризму в світі // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. Логістика. – Львів: Вид-во НУ ”ЛП”, 2005. - № 526. – С. 619 – 625.
8. Мельник О.В. Оцінка якості довкілля як чинника, що впливає на туристичну привабливість території: теорія, методика, практика // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – Львів: Вид-во НУ ”ЛП”, 2005. - № 547. – С.192 - 196.
9. Музиченко-Козловська О.В. Методика оцінки рівня туристичної привабливості регіону // Регіональна економіка, 2006. - № 1. – С. 218-227.
10. Музиченко-Козловська О.В. Механізм започаткування та функціонування туристичного кластера // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. Логістика” – Львів: Вид-во НУ”ЛП”, 2006. - № 552. – С. 267 – 273.
Публікації, що додатково відображають наукові результати дисертації:
11. Мельник О.В. Економіко-математичне моделювання оцінки рівня туристичної привабливості регіону // Тези доповіді науково-практичної конференції “Проблеми та перспективи розвитку інформаційних систем і технологій в економіці”. – Харків, 2004. – С. 24-25.
12. Мельник О.В. Підвищення туристичної привабливості регіону шляхом створення туристичного кластера // Тези доповіді науково-практичної конференції “Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків”. - Донецьк, 2005. – С. 154-155.
13. Мельник О.В. Економіко-математична оцінка рівня туристичної привабливості регіону // Тези доповіді Міжнародної науково-практичної конференції “Туристична індустрія як вектор регіонального розвитку”. - Вип. ІІІ “Економічні науки”. – Чернівці: АНТ Лтд, 2005. – С. 296 - 300.
14. Мельник О.В. Методика оцінки якості довкілля як чинника, що впливає на туристичну привабливість території // Тези доповіді Всеукраїнської науково-практичної конференції “Статистична оцінка макро- і мікроекономічних чинників господарської діяльності”: Збірник наук. праць. – Хмельницький, 2005. – С. 69 - 73.
15. Мельник О.В. Розвиток туризму в гірських регіонах у контексті екологічно збалансованого природокористування // Тези доповіді Всеукраїнської НПК “Туризм в Україні: сучасний стан та пріоритети розвитку”. - Львів, 2005. – С. 331-334.
16. Музиченко-Козловська О.В. Природні туристичні ресурси - найважливіші чинники підвищення туристичної привабливості регіону // Тези доповіді Міжнародної науково-практичної конференції “Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій”. - Львів, 2006. – С. 105 - 108.
17. Музиченко-Козловська О.В. Територіальний маркетинг як чинник підвищення рівня туристичної привабливості регіону // Тези доповіді VI-ої Міжнародної науково-практичної конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”. - Львів, 2006. – С. 234 - 235.

 



Шешори з усіх боків оточені горами і лісами

Пошукова анотація: ПРЕДИСЛОВИЕ экотуризм зарождения воздействием Определение Виды роста профиль развития Туроперейтинг составляющие Проектирование Работа качества Изучение контакт обслуживания размещения приключенческих Выполнение Безопасность Определение Виды горных причины Природные поисковых иностранных Памятка Предисловие Подготовка городе отеле транспорте вождения деньги Защита от человеческих Связь производительности подготовки Отбор договора адаптация гостеприимстве Оценка персонала среды Приготовление Стирка Обустройство отходов перевозки средство мира Америка Африка Азия Кавказа Выделение горных мезорайон туристский Сочинский Псебайский Майкопском экологического Архызский Домбайский Узункольский ЛИТЕРАТУРА Передмова Принципи Гносеологічні Інтеграційні Іноваційні Науково-методичні Конструктивно-географічні екологічного Екологічний геомаркетингу туризм стратегічного екологічного Екотуристичний геомаркетиніу комплексу Маркетинговий збуту Екотуристичні Висновки Екологічна Західні Східні Південні заходів природи екосистем Карпати парк Пієнінський Низькі Татри Мала Фатра Бескиди Малі Білі Велика Орава Штіавницьке Муранська Поляна Словацький Вигорлат Східні Гурський Татранський Горчанський Пієнінський Бещадський охоронні Угорські Бюккський Агтелекський Рослинність Голлокейський Лазберцький Берженьський Земпленський резервати Токайсько Українські Угольсько НАРЦИСІВ Карпатський Синевир території Бескиди Румунські Ретезат Бучеджські Міжнародний заповідних Післямова Асотримент Адміністративні Бізнес планування НОМЕРНОГО Водні зовнішнього Львівської РЕСТОРАННІ гостинності менеджменту Інвестиційний Індустрія Інформаційні Кадрова Лідерство персоналом керівництво Методи Мотивація психологічних Паломницький Подієвий Правове кадрової Реклама Рекреаційні виставок екологічних Сільський сервіс спортивного Стратегічний туристичної культури гостинності Києва комунаційною кадровою якістю Управління РЕКРЕАЦІЙНОГО авіаперевезень автобусних управлінських ЧИННИКІВ РЕСТОРАННОГО РОЗМІЩЕННЯ фестивалі бізнес АВТОМОБІЛЬНОГО берегового КЕЙТЕРИНГУ ресторанному Приморського СВІТОВИЙ КОНКУРЕНТНІ маркетингових туристичного ПРИЙОМУ КАРПАТСЬКОМУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОСЛУГИ ЧИННИКІВ ЯКІСТЬ оперативного виробництва енергетичного технологічних РОБОЧИХ ОБСЛУГОВУЮЧОГО ВЗАЄМОДІЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПРИБИРАННЯ ІСТОРИКО ДОДАТКОВИХ зарубіжного ресторанного ОРГАНІЗАЦІЇ ОСНАЩЕННЯ робочого Львівської МАРКЕТИНГОВІ СВІТОВОМУ ПРОЦЕСУ ЕКОЛОГІЧНОГО інженерно КЕЙТЕРИНГУ ЖИТЛОВИХ ОЗДОРОВЧОГО ПОВЕРХАХ РІЧКОВОГО ТЕМАТИЧНОГО регіони професійної режиму РЕСТОРАННОГО КИЇВСЬКОГО КАРПАТ ХАРКІВСЬКОЇ РИЗИК ПОЛЬЩІ САНІТАРНА ПЕРСПЕКТИВИ ПОБУТОВИХ ЕКСКУРСІЙНИХ ПРИЙОМУ СПОРТИВНО рекреаційне Севастополя Корсунщини ДИСЦИПЛІНИ готельного вдосконалення страхування засобів НОМЕРНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛІНІЙ ВЗАЄМОДІЯ ТУРИЗМУ СОЦІАЛЬНИЙ Методи БЕРЕГОВОГО КОНТРОЛЬ рекреаційних обслуговування ТУРИСТИЧНОЇ доходів ЗАСОБІВ обслуговування МАРКЕТИНГУ РОЗМІЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО тематичних АГЕНСТВ ПОСЛУГ АДМІНІСТРАТОРА Вінницької Волинської розміщення ЯКІСТЬ

 

Пошукова анотація авторефератів дисертацій з туризму: регулювання Франції туризму Крим
Конституційно-правові громадського міжнародних послугами інвестиційної моделювання привабливості туристичних технології Маркетинг стимулювання туристично-рекреаційними сільського продажу економічного менеджмент агротуризму підприємництва зеленого міжнародного світового транскордонного аграрних розвитку ринку територіально-рекреаційних систем

turizmoznanie.org.ua © 2010-2011