Мир Солнца

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


 

Вартість наших інформаційних послуг у сфері написання робіт по туризму, готельній справі складає:
курсової роботи - 200 грн.
дипломної - 600 грн.
магістерської - 800 грн.

Замовити >>

 

Автореферати
Оплата Контакти

Союз образовательных сайтов

 

 



Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых

[Vox.com.ua] Портал українця

Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru

Туристические сайты Образование, работа за границей

TOPlistУкраїнський рейтинг TOP.TOPUA.NET

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Besucherzahler mail order brides
счетчик посещений

web clocks relojes html
Contatore

Besucherzahler women of ukraine
website counter

Besucherzahler hot russian brides
contatori per blog

contadores de visitas eharmony
contatori per blog

TOPlist

TOPlist

TOPlist



Рейтинг SIMPLETOP.NET

E-Center.lt skaitliukas






Поиск варианта отдыха в Карпатах

Booking.com


Угольсько-Широколужанський заповідний масив

Угольсько-Широколужанський заповідний масив. Географічне положення. Розташований на південному мегасхилі центральної частини Полонинських Карпат в межах висот 400-1280 м н. р. м. Тут існують оптимальні екологічні умови для росту бука лісового, який формує угруповання клімаксового характеру. Вперше питання про їх охорону було підняте ще в 30-х роках (Zlatnik, 1936). Зараз це найбільший у Середній Європі заповідний масив букових пралісів.

Геологічна та геоморфологічна будова. Геологічну будову території утворюють крейдові і палеогенові відклади флішових порід. У геологічному, як і в біогеографічному, відношенні цікавою є вапнякова гряда мармароських стрімчаків, що тягнеться через все Угольське заповідне лісництво і відзначається наявністю специфічної флори та ряду ендемічних і реліктових видів.

Заповідний масив охоплює відроги хребта полонини Красна і Менчул, які утворюють полого-випуклі схили з вираженими формами давнього пенеплену. Найвищі його вершини - Угольська Плеша (1108 м), Поганська Кичера (1092 м), Видножанська Кичера (1072 м), Вежа (937 м).


Рис. 26. Велика нічниця (Myotis myotis Bork.). У печері Дружба. Фато І. Шелевера.

Оригінальними геоморфологічними витворами є вапнякові останці - Молочний Камінь, Гребінь, Копиця, Чурь, Задній Камінь з карстовими печерами (рис. 26). Найбільша з них, печера Дружба, довжиною 220 м і шириною 46 м, знаходиться в урочищі Романія (Черниш, 1966). В печері Молочний Камінь виявлена пізньопалеолітична стоянка людини (Гладишин, Пашкевич, 1977).

Грунти. Під дубовими і буковими лісами утворились світло-бурі, а під хвойними - бурі і темно-бурі, гірсько-лісові грунти різної потужності. Вони сформувалися на флішевих породах та вапняках, що позначилось на їх хімічному складі та родючості.

Водна мережа. Через Угольський масив протікають Велика і Мала Уголька, які, перетинаючи гірські схили, утворюють мальовничі ущелини. В Широко-Лужанському масиві бере початок річка Лужанка - права притока Тересви. На території масивів є мінеральні джерела, що здавна використовує місцеве населення.

Рослинні ступені. У заповідному масиві букові ліси мають суцільне поширення, тому тут сформований лише один PC, висотний діапазон якого становить майже 900 м. Дослідження показали, що в межах такого широкого висотного діапазону бук відрізняється за характером росту, фенологією, а його угруповання - за флористичними особливостями трав'яного покриву. Тому виділено варіант рослинного ступеня середньогірських бучин до висоти 1000 м та гірських бучин 1000- 1280 м. В останньому варіанті в холоднішому кліматі вегетаційний період бука на 10-20 днів коротший, продуктивність насаджень нижча, в них збільшується участь явора, а для трав'яного покриву характерна домішка гірських бореальних видів - чорниці (Vaccinium myrtillus), підбілика альпійського (Homogine alpina), аденостилеса сіролистого (Adenostyles alliariae) та ін.

Флора. Завдяки значній різноманітності кліматичних, геологічних і геоморфологічних умов, заповідна територія відзначається багатою і різноманітною флорою. За даними Л. О. Тасенкевич (1982), тут росте 550 видів вищих спорових і судинних рослин. Переважають види неморального (39,7%), бореального (28,1%) та монтанного (16,9%) географічних елементів.

Особливим флористичним багатством відрізняється вапнякова гряда (Угольське лісництво), де росте понад 200 видів. Серед них такі реліктові й рідкісні дерева й чагарники: тис ягідний (Taxus baccata), яловець козачий (Juniperus sabina), клокичка пірчаста (Staphyllea pinnata), жостер проносний (Rhamnus cathartica), кизильник цілокраїй (Cotoneaster integerrima), липи широколиста й європейська (Tilia platyphyllos, Т. europaea), дуб скельний, форма золотиста (Quercus petraea f. aurea).

З рідкісних неморальних і аридних видів поширені клопогін європейський (Cimicifuga europaea), півники злаколисті (Iris graminea), очиток іспанський (Sedum hispanicum), сеслерія Гефлерова (Sesleria heufleriana), костриця валійська (Festuca valesiaca) к. несправжньо-далматська (F. pseudodalmatica).

Ряд альпійських і монтанних видів мають тут мінімальні висотні межі поширення. Це льнолисник альпійський (Thesium alpinum), ломикамінь волотистий (Saxifraga paniculata), щебрушка альпійська (Acinos alpinus), аконіт стрункий (Aconitum gracile), борідник Прейса (Jovibarba preissiana), порізник гірський (Libanotis montana), дзвоники карпатські (Campanula carpatica).

Із інших рідкісних видів відзначимо такі, як еритроній собачий зуб (Erythronium dens-canis) (урочище Альдомирово), листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium), аконіти волотистий і рябий (Aconitum paniculatum, A. variegatum), кортуза Маттіолі (Cortusa mattioli), скополія карніолійська (Scopolia carniolica), вероніка австрійська (Veronica austriaca), надборідник безлистий (Epipogium aphyllum), коральковець тричінадрізаний (Согаl-lorhiza trifida). З цієї місцевості був описаний новий для науки вид - підмаренник закарпатський (Galium transcarpaticum), (Стойко, Тасенкевич, 1979).

Вапнякова гряда цікава і в палеоботанічному відношенні. Тут знайдені відбитки міоценової флори - магнолії, пальм, ліквідамбра, корицевого дерева, мирта та ін.

Рослинність. У заповідному масиві існують оптимальні екологічні умови для росту бука. Тому основну площу займають моно- і олігодо-мінантні бучини клімаксового характеру, які відзначаються високою вітальністю як на вапняках, так і на фліші. Ценотичне ядро формації становлять евтрофні бучини - бучина підмаренникова (Fagetum galiosum), зубницева (F. dentariosum), безщитникова (F. athyriosum) та ожикова (F. rubosum hirtae). їх деревостани відзначаються високою продуктивністю. На моніторінговій пробі в Угольському лісництві запас стовбурної деревини дорівнював на 1 га 588 м3 деревини (на вапняках), а в Широколужанському - 678 м3 (на фліші).

В сугрудах обмежене поширення мають мезотрофні типи - бучина орляково-чорницева (F. pteridioso-myrtillosum), куничникова (F. саіаmagrostidosum), кострицева (F. festucosum (drymeae), осокова (F. caricosum brizoidis) та рідкісна для Карпат бучина перлівкова (F. mеlicosum uniflorae).

В Угольському лісництві на вапняковій гряді в оліго-мезотрофних едафічних умовах збереглись унікальні для Карпат угруповання тисових бучин - бучина тисово-плющева (F. taxoso-hederosum), тисово-сеслерієва (F. taxoso-sesleriosum heuflerianae), тисово-чорницева (F. taxoso-myrtillosum). На крутих схилах вапнякових останців у ксерофітних оліготрофних локалітетах виявлено єдиний в Карпатах осередок яловцю козачого (Juniperetum sabini).

Серед суцільних бучин цього лісництва на кам'янистих грунтах, менш придатних для бука, сформовані азональні угруповання дуба скельного (Quercetum petraeae luzulozum luzuloides), дубово-букових (Querceto p.-Fagetum calamagrostidosum), буково-грабових (Carpineto-Fagetum spiraeoso-mercurialidosum) та буково-липових (Fageto-Tilietum platyphyllae sesleriosum heuflerianae) лісів. Вони збереглись з доби теплішого клімату середнього голоцену, мають реліктовий характер і підлягають абсолютній охороні.

Таке ж фітоісторичне значення мають реліктові осередки смерекових (Piceetum myrtillosum), смереково-буково-ялицевих (Рісее-to-Fageto-Abietum myrtillosum), березових (Betuletum pendulae myrtillosum) лісів, що збереглися з раннього голоцену в оліготрофних едафічних умовах у Широколужанському лісництві.

Серед інших рідкісних угруповань слід відмітити буково-яворові (Fageto-Aceretum p.), ільмово-ясенево-яворові (Ulmeto-Fraxineto-Aceretum p.), ясеневі (Fraxinetum excelsioris) ліси, поширені в Угольському лісництві.

У верхів'ї басейну річки Лужанки сформовані сіровільшняки (Alnetum incanae struthiopteridosum, А. і. caricosum brizoidis), які мають локальне захисне значення.

В субальпійському PC Широколужанського лісництва збереглись біогрупи криволісся душекії зеленої (Duschekietum viridis), яке колись займало тут більшу площу, але було знищене.

Трав'яний тип рослинності має обмежене поширення. У вологих едатопах трапляються фрагментарні фітоценози кремени судетської (Petasitetum kablikiani), теліптериса болотного (Thelipteritetum palustris), пухівки вузьколистої (Eriophoretum angustifolii). На вапняковій гряді збереглось ксерофітне угруповання костриці валійської (Festucetum valesiacae). В урочищі Малої Угольки Л. О. Тасенкевич описала рідкісне угруповання скополії карніолійської (Scopolietum carniolici).

Фауна. Видовий склад фауни вивчався О. Є. Луговим, К. А. Татариновим (1987) та іншими зоологами. Типовими для місцевості є хижі звірі - бурий ведмідь, вовк, борсук, дика свиня. Зрідка трапляються лісовий кіт, куниці лісова та кам'яна (Martes martes, M. foina),

горностай (Mustela erminea), річкова видра (Lutra lutra). По долинах гірських рік іноді заходить сюди інтродукована ондатра (Ondatra zibethica). З великих парнокопитних трапляється карпатський олень та європейська косуля.

Багатий видовий склад рукокрилих. У сприятливих для них нішах карстових печер зимують велика нічниця (Myotis myotis), європейська широковушка (Barbastella barbastella), великий і малий підковоноси (Rhinolophus ferrum-equinum, Rh. hypposideros), лісовий нетопир (Vespertilio nathusii) та ін.

Характерна особливість пралісів заповідного масиву - змішаний видовий склад південних та північних представників орнітофауни. Тут поширені мухоловка-білошийка (Muscicapa albicollis), горлиця (Streptopelia turtur), боривітер (Falco tinnunculus), чеглок (Falco subbuteo), домовий сич (Athene noctua), вушкаста сова (Asio otus), дятли зелений, сірий і великий (Picus viridis, P. canus, Dendrocopos major), рябий кам'яний дрізд (Monticola saxatilis), білоспинний дятел (Dendrocopos leucotos), трипалий дятел (Picoides tridactylus). Вздовж потоків живе гірська трясогузка (Motacilla citreola). В останній період сюди проникли сирійський дятел (Dendrocopos syriacus) та дрізд горобинник (Turdus pilaris).

Із плазунів спеціальної охорони заслуговує ескулапова змія (Еіаphe longissima), яка зрідка трапляється в букових пралісах і включена у міжнародну Червону книгу. Звертає на себе увагу частіше, ніж в інших районах Закарпаття, поява третинного релікту саламандри плямистої (Salamandra salamandra), що зустрічається до 1000-1100 м.

У специфічних вологих локалітетах можна побачити й жовтобрюху жерлянку (Bombina variegata), прудку жабу (Rana dalmatina), карпатського і альпійського тритонів.

Із рідкісних видів ентомофауни слід відмітити декоративні види - вусача альпійського (Rosalia alpina), сатурнію-аглію (Saturnea aglea).

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)

Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова



Шешори з усіх боків оточені горами і лісами

Пошукова анотація: ПРЕДИСЛОВИЕ экотуризм зарождения воздействием Определение Виды роста профиль развития Туроперейтинг составляющие Проектирование Работа качества Изучение контакт обслуживания размещения приключенческих Выполнение Безопасность Определение Виды горных причины Природные поисковых иностранных Памятка Предисловие Подготовка городе отеле транспорте вождения деньги Защита от человеческих Связь производительности подготовки Отбор договора адаптация гостеприимстве Оценка персонала среды Приготовление Стирка Обустройство отходов перевозки средство мира Америка Африка Азия Кавказа Выделение горных мезорайон туристский Сочинский Псебайский Майкопском экологического Архызский Домбайский Узункольский ЛИТЕРАТУРА Передмова Принципи Гносеологічні Інтеграційні Іноваційні Науково-методичні Конструктивно-географічні екологічного Екологічний геомаркетингу туризм стратегічного екологічного Екотуристичний геомаркетиніу комплексу Маркетинговий збуту Екотуристичні Висновки Екологічна Західні Східні Південні заходів природи екосистем Карпати парк Пієнінський Низькі Татри Мала Фатра Бескиди Малі Білі Велика Орава Штіавницьке Муранська Поляна Словацький Вигорлат Східні Гурський Татранський Горчанський Пієнінський Бещадський охоронні Угорські Бюккський Агтелекський Рослинність Голлокейський Лазберцький Берженьський Земпленський резервати Токайсько Українські Угольсько НАРЦИСІВ Карпатський Синевир території Бескиди Румунські Ретезат Бучеджські Міжнародний заповідних Післямова Асотримент Адміністративні Бізнес планування НОМЕРНОГО Водні зовнішнього Львівської РЕСТОРАННІ гостинності менеджменту Інвестиційний Індустрія Інформаційні Кадрова Лідерство персоналом керівництво Методи Мотивація психологічних Паломницький Подієвий Правове кадрової Реклама Рекреаційні виставок екологічних Сільський сервіс спортивного Стратегічний туристичної культури гостинності Києва комунаційною кадровою якістю Управління РЕКРЕАЦІЙНОГО авіаперевезень автобусних управлінських ЧИННИКІВ РЕСТОРАННОГО РОЗМІЩЕННЯ фестивалі бізнес АВТОМОБІЛЬНОГО берегового КЕЙТЕРИНГУ ресторанному Приморського СВІТОВИЙ КОНКУРЕНТНІ маркетингових туристичного ПРИЙОМУ КАРПАТСЬКОМУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОСЛУГИ ЧИННИКІВ ЯКІСТЬ оперативного виробництва енергетичного технологічних РОБОЧИХ ОБСЛУГОВУЮЧОГО ВЗАЄМОДІЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПРИБИРАННЯ ІСТОРИКО ДОДАТКОВИХ зарубіжного ресторанного ОРГАНІЗАЦІЇ ОСНАЩЕННЯ робочого Львівської МАРКЕТИНГОВІ СВІТОВОМУ ПРОЦЕСУ ЕКОЛОГІЧНОГО інженерно КЕЙТЕРИНГУ ЖИТЛОВИХ ОЗДОРОВЧОГО ПОВЕРХАХ РІЧКОВОГО ТЕМАТИЧНОГО регіони професійної режиму РЕСТОРАННОГО КИЇВСЬКОГО КАРПАТ ХАРКІВСЬКОЇ РИЗИК ПОЛЬЩІ САНІТАРНА ПЕРСПЕКТИВИ ПОБУТОВИХ ЕКСКУРСІЙНИХ ПРИЙОМУ СПОРТИВНО рекреаційне Севастополя Корсунщини ДИСЦИПЛІНИ готельного вдосконалення страхування засобів НОМЕРНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛІНІЙ ВЗАЄМОДІЯ ТУРИЗМУ СОЦІАЛЬНИЙ Методи БЕРЕГОВОГО КОНТРОЛЬ рекреаційних обслуговування ТУРИСТИЧНОЇ доходів ЗАСОБІВ обслуговування МАРКЕТИНГУ РОЗМІЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО тематичних АГЕНСТВ ПОСЛУГ АДМІНІСТРАТОРА Вінницької Волинської розміщення ЯКІСТЬ

 

Пошукова анотація авторефератів дисертацій з туризму: регулювання Франції туризму Крим
Конституційно-правові громадського міжнародних послугами інвестиційної моделювання привабливості туристичних технології Маркетинг стимулювання туристично-рекреаційними сільського продажу економічного менеджмент агротуризму підприємництва зеленого міжнародного світового транскордонного аграрних розвитку ринку територіально-рекреаційних систем

turizmoznanie.org.ua © 2010-2011