Мир Солнца

Реклама

Добавить объявление


ЛУЧШИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Вдохновение Карпат - коттедж в горах Карпатах
Мир Солнца
Закарпатье, П.Гута
Отель Фантазия
Отель Фантазия
Закарпатье, Поляна
Номера от 730 грн.
СКИДКА -3%

Турбаза Эльдорадо
Турбаза Эльдорадо
Закарпатье, Солочин
Номера от 490 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Корпус 2 санатория Квитка Полонины
Квитка Полонины
Закарпатье, Солочин
Номера от 450 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ

Отель Эдельвейс
Отель Эдельвейс
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-3% онлайн заказ
Отель Славутич-Закарпатье
Славутич Закарпатье
Закарпатье, Поляна
Номера от 350 грн.
Есть номера
-2% онлайн заказ
Зачарованные Карпаты
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Коттеджи от 400 грн.
Есть номера


 

Вартість наших інформаційних послуг у сфері написання робіт по туризму, готельній справі складає:
курсової роботи - 200 грн.
дипломної - 600 грн.
магістерської - 800 грн.

Замовити >>

 

Автореферати
Оплата Контакти

Союз образовательных сайтов

 

 



Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту

Активный отдых. Пассажирские перевозки, байдарки, поход Крым, сплав на байдаркахACTIVE-рейтинг туристических сайтов. Туризм и отдых

[Vox.com.ua] Портал українця

Рейтинг туристических фирм TourPromo.Ru

Туристические сайты Образование, работа за границей

TOPlistУкраїнський рейтинг TOP.TOPUA.NET

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



Besucherzahler mail order brides
счетчик посещений

web clocks relojes html
Contatore

Besucherzahler women of ukraine
website counter

Besucherzahler hot russian brides
contatori per blog

contadores de visitas eharmony
contatori per blog

TOPlist

TOPlist

TOPlist



Рейтинг SIMPLETOP.NET

E-Center.lt skaitliukas






Поиск варианта отдыха в Карпатах

Booking.com


Українські Карпати

Розташовані в центральному секторі карпатської дуги Українські Карпати включають значну частину Східних Карпат, сполучаючи таким чином Західні і Південні Карпати. Разом із передгір'ями площа Українських Карпат становить 37 тис. км2. Середня їх висота 1000 м н. р. м., а шість вершин перевищують 2000 м. Це Говерла (2061 м), Брецен-голоценового періодів. У високогір'ї добре помітні сліди плейстоценового зледеніння - трогові долини, карові ніші, в яких збереглись цікаві у фітоісторичному відношенні осередки флори і рослинності.


Рис. 24. Заповідні території Українських Карпат. Чорногірський (1), Угольсько-Широколужанський (1а), та Хустський (16), масиви Карпатського заповідника; Карпатський (2), Синевирський (3), та проектований Бескидський (4) національні парки; важливіші резервати - (5) - Чорна Гора, 6, 6а, 66 - резервати і пам'ятки природи бузку угорського в Климці, Жденеві і Пашківцях, 7 - Високий Камінь, 8-Кедрин, 9-Яйце, 10-Княж-Двір, // - Городище, 12-Петровецький, 13 - Свидовецький); 14 - біосферний заповідник (проект). / - національні парки, біосферний заповідник та природні масиви Карпатського заповідника, // - резервати природи.

Грунти. В умовах м'якого і вологого клімату під буковими лісами сформовані світло-бурі гірсько-лісові грунти. Вони характеризуються активнішим розкладом грунту й інтенсивнішим кругообігом речовин, ніж бурі і темно-бурі грунти, що утворились під хвойними лісами. В субальпійському та альпійському рослинних ступенях під криволіссям та полонинськими луками сформовані торф'яно-гірсько-підзолисті та гірсько-лучні буроземні малопотужні, щебенисті грунти.

Водна мережа. Чорногора - один із найбільш гумідних районів Українських Карпат, що зумовлює наявність розгалуженої гідромережі. У заповідному масиві беруть початок притоки Білої Тиси - Говерла, Бребенескул, Білий Потік, Богдан. У минулому на багатьох з них були побудовані спеціальні плотини (клаузури) для лісосплаву, що практикувався тут до 50-х років. Вони служили для сплаву деревини і рівночасно мали важливе водорегулююче значення.

Кліматичні умови. Клімату заповідного масиву властива висотна диференціація. За даними метеостанції Луги (613 м), середня температура січня мінус 6,8° С, липня - 15,7°С, а середньорічна - 5,4° С На метеостанції Пожижевська (1430 м) ці показники адекватно такі: мінус 6,4, 11,5, 2,8° С. В альпійському рослинному ступені (1860- 2061 м) середньорічна температура коливається в межах 0-2° С. Вертикальний температурний градієнт на 100 м висоти становить зимою 0,3° С, влітку - 0,6° С, а середньорічний - 0,47° С. Починаючи з висоти 1000 м середньорічна температура повітря падає на 0,6-0,8° С на кожних 100 м.

З висотою над рівнем моря клімат міняється від гумідного до евгумідного. В Лугах випадає 987 мм опадів на рік, а на Пожижевській - 1465 мм. Середньорічна кількість опадів збільшується на 60 мм на кожних 100 м.

Рослинні ступені. На вертикальному профілі заповідного масиву можна вичленувати сім рослинних ступенів (PC). В його західній частині у середньогір'ї, куди надходять теплі повітряні течії, на південних макросхилах, обмежене поширення має PC букових лісів (Fagetum sylvaticae). На полонині Рогнеска на висотах 1000-1100 м на цих схилах вузьку смугу утворюють яворово-букові і буково-яворові ліси .(Acereto pseudoplatanae-Fagetum, Fageto-Aceretum p.), приурочені до скелястих грунтів. У місцях з холоднішим кліматом сформовані PC смереково-ялицево-букових (Piceeto-Abieto-Fagetum), а вище - буково-ялицево-смерекових лісів (Fageto-Abieto-Piceetum), що поширені до висоти 1200 м. Вище, в умовах холодного і евгумідного клімату домінує PC чистих смеречин (Piceetum abietis), які на верхній межі лісу (1600-1650 м) зріджені і мають парковий характер. У межах висот 1650-1860 м сформований PC криволісся і субальпійських лук, вище якого на найбільших вершинах - Говерлі, Брескулі, Туркулі, Попі Івані - вузьку смугу утворюють флористично бідні формації альпійських лук та пустошів (рис. 25).


Рис. 25. Рослинні ступені смерекових лісів та криволісся в Чорногорському заповідному масиві - на задньому плані г. П'єтрос. Фото І. Шелевера.

Флора. Завдяки екологічній різноманітності Чорногори та історичним особливостям флорогенезу її флора відзначається значним видовим багатством. У заповідному масиві і його охоронній зоні росте близько 700 видів рослин. Вони представлені в основному бореальним (28,1 %), неморальним (25,5 %) та альпійським елементами. Рідше зустрічаються види аркто-альпійського (7 %), космополітного (3,4 %) та аридного (0,7 %) елементів (Малиновський, 1987).

У фітосозологічному відношенні особливої уваги заслуговують поширені у високогір'ї реліктові, ендемічні й інші рідкісні рослини. До цієї групи належать: аркто-альпійські види - сосюрея альпійська (Saussurea aipina), гірчак живородний (Polygonum viviparum), гронянка півмісяцева (Botrychium lunaria), тирлич весняний (Gentiana verna), айстра альпійська (Aster alpinus); східно-карпатські ендеми - медунка Філярського (Pulmonaria filarszkyana), смілка сумнівна (Silene dubia), волошка м'яка (Centaurea mollis), тирлич роздільний (Gentiana laciniata), перестріч скельний (Melampyrum saxosum), жовтяниця альпійська (Chrysosplenium alpinum); східно-південно-карпатські ендеми - фіалка відхилена (Viola declinata), аконіт волотистий (Aconitum paniculatum); карпато-балканський ендем - сугайник карпатський (Doronicum carpaticum).

Із раритетних загальнокарпатських ендемів слід згадати кострицю карпатську (Festuca carpatica), тоцію карпатську (Tozzia carpatica), перестріч Гербіха (Melampyrum herbichii), грушанку карпатську (Pyrola carpatica).

Всього в заповідному масиві росте понад 100 рідкісних видів рослин. Проводяться експериментальні дослідження по розмноженню цінної лікарської рослини - тирлича жовтого (Gentiana lutea).

Рослинність. Заповідний масив належить до району Чорногірсько-Мармароських гірсько-карпатських хвойних лісів. Ценотична структура рослинного покриву вивчена досить добре (Комендар, 1968; Тасенкевич, Стойко та ін., 1982; Малиновський, 1988 та ін.). Панівним типом рослинності є лісові формації. В умовах холодного клімату Чорногори букові ліси мають обмежене поширення і приурочені до південних і прилеглих до них схилів та карбонатних грунтів. Чисті бучини трапляються зрідка, вони представлені асоціаціями перелісниковою (Fagetum mercurialidosum) та окопниковою (F. symphytosum), для яких характерною є домішка явора. На багатших буроземних грунтах формуються бучини зубницеві та зрідка підмаренникові (Fagetum dentariosum, F. galliosum).

На більш кам'янистих схилах поширені смереково-букові (Piceeto-Fagetum) та ялицево-смереково-букові ліси (Abieto-Piceeto-Fagetum). Під полониною Рогнеска на висоті 1100 км площу кілька гектарів займають рідкісні для Чорногори буково-яворові ліси та фрагменти яворин (Fageto-Aceretum pseudoplatanae, Aceretum pseudoplatanae).

Вздовж гірських потоків вузьку стрічку утворюють чисті та змішані сіровільшняки (Alnetum incanae, Piceeto-Alnetum incanae).

Подібно до листяних лісів ялицеві фітоценози також мають обмежене поширення. На родючих буроземних грунтах формуються високопродуктивні буково-смерекові яличини безщитникові (Fageto-Piceeto-Abietum athyriosum) та менш продуктивні - чорницеві (Fageto-Piceeto-Abietum myrtillosum).

Основну площу у заповідному масиві займають смеречини. Де висоти, 1200 м поширені ялицево-букові смеречини безщитникові та кислицеві (Abieto-Fageto-Piceetum athyriosum, A.-F.-Piceetum oxalidosum). У вологих едатопах трапляються осередки ялицево-букової смеречини ожикової (Abieto-Fageto-Piceetum luzulosum sylvaticae), а в сирих - кременевої (A.-F.-Piceetum petasitosum). На крутіших схилах та кам'янистих грунтах формуються ялицево-смерекові та буково-смерекові деревостани.

На північних схилах вище 1200 м поширені чисті смеречини, що відзначаються простішою ценотичною структурою. Панівними є смеречини квасеницева, чорницева, гілокомієва, політріхова (Piceetum oxalidosum, P. myrtillosum, P. hylocomiosum, 4P. polytrichosum). Біля верхньої межі лісу, що проходить по лінії 1500-1600 м, місцями формується смеречина розставленолисто-безщитникова (P. athyrioso-distentifoliosum).

Вище межі лісу значну площу займає криволісся сосни гірської, представлене такими асоціаціями: сосняк чорницевий, політріховий та сфагновий (Pinetum mugi myrtillosum, P. m. polytrichosum, P. m. sphagnosum). На більш родючих і менш кам'янистих грунтах поширена формація душекії зеленої, в межах якої виділені душекієвники розставленолисто-безщитниковий, куничниковий та жовтозіллєвий (Duschekietum athyrioso-distentifoliosum, D. calamagrostidosum, D. seneciosum).

Угруповання яловцю сибірського (Junipereturn sibirici calamagrostidosum) приурочені здебільшого до деградованих едатопів.

В умовах багатосніжного високогір'я криволісся виконує важливу снігостабілізуючу та противолавинну функцію.

Територія, зайнята субальпійською та альпійською рослинністю, входить у захисну зону заповідного масиву. В субальпійському рослинному ступені поширені чагарничкові угруповання рододендрона східно-карпатського (Rhodoretum kotchyi) (на схилах Говерли росте і в альпійському ступені), зрідка верб трав'яної та туполистної (Salicetum herbaceae, S. retusae). Трав'яний тип рослинності представлений щучниковими, біловусовими та кострицевими луками, а також фрагментарними формаціями аденостилеса сіролистого (Adenostyletum alliагіае), осота Вальдштейна (Cirsietum waldsteinii), жерухи Опіца (Cardaminetum opizii), сугайника карпатського (Doronicetum carpatici). На скельних фаціях трапляються фрагменти формації костриці мальованої, безостої і різнобарвної (Festucetum pictae, F. inarmatae, F. versicoloris), тонконога Дейла (Poaetum deylii). В місцях тривалих стоянок худоби на значній площі виникли вторинні щавелеві зарості (Rumicetum alpini).

Для альпійського PC найбільш характерні формації осоки вічнозеленої і зігнутої (Caricetum sempervirentis, C. curvulae), ситника трироздільного (Juncetum trifidi) та мохово-лишайникові пустища.

Фауна. Видовий склад фауни хребетних на території заповідного масива досліджений О. Е. Луговим і К. А. Татариновим (1987) та іншими зоологами. З ссавців тут переважають види тайгового і альпійського комплексів. Серед копитних типовими є олень карпатський

(Cervus elaphus carpathikus), європейська козуля (Capreolus capreolus), дика свиня (Rus scrofa). 3 хижих звірів живуть бурий ведмідь (Ursus arctos), сірий вовк (Canis lupus), рись (Lynx lynx), куниця (Martes martes), горностай (Mustela erminea), борсук (Meles meles). Зрідка трапляється включений у міжнародну Червону книгу європейський лісовий кіт (Felis sylvestris). Із гризунів слід згадати ендемічну карпатську білку (Sciurus vulgaris carpathicus), а з комахоїдних - рідкісні ендемічні види - бурозубку звичайну (Sorex alpinus), звичайну і малу кутори (Neomys fodiens, N. anomalus) та підковоноса великого (Rinolophus ferrumequinum).

З орнітофауни у заповіднику поширені такі рідкісні види, як карпатський глухар (Tetrao urogallus rudolfi), беркут (Aquila chrysaetos), орел карлик (Aquila pennata), пугач (Bubo bubo), довгохвоста карпатська неясить (Strix uralensis macroura), тетерев (Lyrurus tetrix), лісова і альпійська завирушки (Prunella modularis P. collaris). Серед зимових залітних птахів відмічені північний в'юрок (Fringilla montifringilla), чечетка звичайна (Acanthys flammea) та ін.

З рідкісних плазунів слід відзначити ящірку прудку та живородя-чу (Lacerta agilis, L. vivipara), веретільницю (Anguis fragilis), з земноводних - тритонів карпатського й альпійського (Triturus montadoni, Т. alpestris),занесених до Червоної книги СРСР.

Облік фауни безхребетних ще не закінчено. З рідкісних ендемічних і реліктових молюсків на охорону заслуговують великий лісовий слизень (Bielzia coerulans), кущівка (Trichia benowskii), арктичний вид - Vertigo alpestris, східнокарпатський вид - Zenobiella umbrosa та ін. (Здун, 1988). У групі молюсків є і шкідники сільськогосподарських рослин, такі, як слизняк польовий, що пошкоджує овочеві та інші культури. Личинки фасціоли - небезпечний паразит тварин.

З рідкісних комах поширені деякі ендемічні види жужелиць (Сагаbidae) і довгоносиків (Cuculonidae). У Червону книгу України включений парусник аполон (Parnassus apolio).

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)

Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова



Шешори з усіх боків оточені горами і лісами

Пошукова анотація: ПРЕДИСЛОВИЕ экотуризм зарождения воздействием Определение Виды роста профиль развития Туроперейтинг составляющие Проектирование Работа качества Изучение контакт обслуживания размещения приключенческих Выполнение Безопасность Определение Виды горных причины Природные поисковых иностранных Памятка Предисловие Подготовка городе отеле транспорте вождения деньги Защита от человеческих Связь производительности подготовки Отбор договора адаптация гостеприимстве Оценка персонала среды Приготовление Стирка Обустройство отходов перевозки средство мира Америка Африка Азия Кавказа Выделение горных мезорайон туристский Сочинский Псебайский Майкопском экологического Архызский Домбайский Узункольский ЛИТЕРАТУРА Передмова Принципи Гносеологічні Інтеграційні Іноваційні Науково-методичні Конструктивно-географічні екологічного Екологічний геомаркетингу туризм стратегічного екологічного Екотуристичний геомаркетиніу комплексу Маркетинговий збуту Екотуристичні Висновки Екологічна Західні Східні Південні заходів природи екосистем Карпати парк Пієнінський Низькі Татри Мала Фатра Бескиди Малі Білі Велика Орава Штіавницьке Муранська Поляна Словацький Вигорлат Східні Гурський Татранський Горчанський Пієнінський Бещадський охоронні Угорські Бюккський Агтелекський Рослинність Голлокейський Лазберцький Берженьський Земпленський резервати Токайсько Українські Угольсько НАРЦИСІВ Карпатський Синевир території Бескиди Румунські Ретезат Бучеджські Міжнародний заповідних Післямова Асотримент Адміністративні Бізнес планування НОМЕРНОГО Водні зовнішнього Львівської РЕСТОРАННІ гостинності менеджменту Інвестиційний Індустрія Інформаційні Кадрова Лідерство персоналом керівництво Методи Мотивація психологічних Паломницький Подієвий Правове кадрової Реклама Рекреаційні виставок екологічних Сільський сервіс спортивного Стратегічний туристичної культури гостинності Києва комунаційною кадровою якістю Управління РЕКРЕАЦІЙНОГО авіаперевезень автобусних управлінських ЧИННИКІВ РЕСТОРАННОГО РОЗМІЩЕННЯ фестивалі бізнес АВТОМОБІЛЬНОГО берегового КЕЙТЕРИНГУ ресторанному Приморського СВІТОВИЙ КОНКУРЕНТНІ маркетингових туристичного ПРИЙОМУ КАРПАТСЬКОМУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОСЛУГИ ЧИННИКІВ ЯКІСТЬ оперативного виробництва енергетичного технологічних РОБОЧИХ ОБСЛУГОВУЮЧОГО ВЗАЄМОДІЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПРИБИРАННЯ ІСТОРИКО ДОДАТКОВИХ зарубіжного ресторанного ОРГАНІЗАЦІЇ ОСНАЩЕННЯ робочого Львівської МАРКЕТИНГОВІ СВІТОВОМУ ПРОЦЕСУ ЕКОЛОГІЧНОГО інженерно КЕЙТЕРИНГУ ЖИТЛОВИХ ОЗДОРОВЧОГО ПОВЕРХАХ РІЧКОВОГО ТЕМАТИЧНОГО регіони професійної режиму РЕСТОРАННОГО КИЇВСЬКОГО КАРПАТ ХАРКІВСЬКОЇ РИЗИК ПОЛЬЩІ САНІТАРНА ПЕРСПЕКТИВИ ПОБУТОВИХ ЕКСКУРСІЙНИХ ПРИЙОМУ СПОРТИВНО рекреаційне Севастополя Корсунщини ДИСЦИПЛІНИ готельного вдосконалення страхування засобів НОМЕРНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛІНІЙ ВЗАЄМОДІЯ ТУРИЗМУ СОЦІАЛЬНИЙ Методи БЕРЕГОВОГО КОНТРОЛЬ рекреаційних обслуговування ТУРИСТИЧНОЇ доходів ЗАСОБІВ обслуговування МАРКЕТИНГУ РОЗМІЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО тематичних АГЕНСТВ ПОСЛУГ АДМІНІСТРАТОРА Вінницької Волинської розміщення ЯКІСТЬ

 

Пошукова анотація авторефератів дисертацій з туризму: регулювання Франції туризму Крим
Конституційно-правові громадського міжнародних послугами інвестиційної моделювання привабливості туристичних технології Маркетинг стимулювання туристично-рекреаційними сільського продажу економічного менеджмент агротуризму підприємництва зеленого міжнародного світового транскордонного аграрних розвитку ринку територіально-рекреаційних систем

turizmoznanie.org.ua © 2010-2011